Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Етикетні вирази науковців
|
|
| Вітання | 3 колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасників конференції керівник може привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті! Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте! |
| Прощання | До побачення! До зустрічі! До наступної лекції! |
| Подяка | |
| — після закінчення наукової доповіді чи лекції | Дякую заувагу! Дякую за запитання! |
| — при захисті дисертації | Дякую за слушні зауваження! |
| — людям, які допомагали, консультували під час створення праці | У роботі над книгою неоціниму допомогу авторові подали члени наукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України. Керівникові семінару, заслуженому діячеві науки України професору В. Я. Скоробагатьку і всім активним його учасникам автор висловлює найщирішу подяку (Сявавко М. С. Інтегральні ланцюгові дроби. — К.: Наук, думка, 1994. — С. 7). |
| У наукових текстах (і в усному мовленні) потрібно вживати авторське «ми» | На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації |
| Під час полеміки, заперечення чи висловлювання побажання щодо точок зору інших: — нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених): | зазначив, запропонував, наголошував, займався |
| — схвалення позиції інших авторів: | слушний /слушно, справедливий/ справедливо, без сумніву, безперечно |
| — несприйняття автором позиції інших авторів: | автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити сумнів — несприйняття — заперечення |
| При написанні рецензій: | У вступі: нова оригінальна праця з маркетингу (основ ринкової економіки), є першою спробою глобального дослідження, праця є спробою зіставного аналізу..., давно очікуваний фінансовий словник тощо. В основній частині подається оцінка роботи, її частин, висловлюються побажання: подана до захисту дисертація — надзвичайно вагоме і скрупульозне дослідження про..., процедура аналізу дисертантки відзначається ґрунтовністю, виваженістю, які забезпечуються вдалим використанням статистичного методу та ін. Завершення рецензії Зауваження висловлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби «стирають» певну категоричність (це вияв наукового такту): однак, на нашу думку, аналіз... виграв би, якби дисертант послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково.., хотілося б... Кінцеві фрази При схваленні роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують гарного враження, яке справляє дисертаційне дослідження.., із серйозним заглибленням у суть проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки. Дисертація... повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; та ким чином є всі підстави вважати, що П. О. Коваль — сформований науковець і цілком заслуговує присудження їй за представлену дисертацію наукового ступеня кандидата економічних наук |
Висновок:
• мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром;
• він узгоджується структурою наукового тексту;
• вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру взаємин науковців, місця й часу їх спілкування.
Запам'ятайте формули мовного етикету:
Вагомі наукові здобутки...
Заслугою автора...
Слушною є думка...
Слушно вважати, що...
Справедливе твердження...
Справедливо стверджувати...
Без сумніву, Ви маєте рацію...
Безперечно, ваші міркування...
Дякую за увагу!
Дякую за прихильне ставлення до мене!
Дякую за запитання!
Дякую за слушні доповнення і запитання!
Складаємо щиру подяку... за цінні зауваження й поради...
Ми ладні погодитись у цьому радше з...
Краще було б...
На наш погляд..., на нашу думку...
Ми дотримуємось іншої класифікації...
7. Наведене словосполучення цілком прозоре для розуміння. Йдеться про порушення норм спілку вального етикету у взаєминах між людьми. Ці порушення не завше одиничні і випадкові. Тут теж є певна система, виразні закономірності, національна специфіка, тенденції розвитку тощо.
Як і етикет, антиетикет має свій арсенал мовних і позамовних виражальних засобів, свої способи використання їх у спілкуванні, свої поведінкові моделі. Наприклад, у лексиці мови є великі гнізда синонімів, що використовуються для негативної оцінки людей (дурень, телепень, ідіот, кретин, тупак та ін.). Є також слова для образливого називання людей за їх етнічною приналежністю (кацап - «росіянин», фриз - «німець», жабоїд- «француз», пшек - «поляк», чурка - «особа середньоазійського походження» та ін.).
Антиетикетна поведінка не завжди є свідомою. Доволі часто люди порушують норми етикетного спілкування, бо не знають, що дозволено, а що заборонено. Наприклад, західні українці після возз'єднання з Українською РСР у складі СРСР 1939 року вельми дивувалися, коли їм погрожували висилкою на «білі ведмеді» за слово жид. Звідки їм було знати, що в російській мові це слово «презрительное, бранное названиеєврея», адже ні самі західні українці (згадати хоча б славетний цикл Івана Франка «Жидівські мелодії»), ні окупанти краю – поляки - іншогослова для називання євреїв не знали, і воно вживалося без найменшого натяку на образу, як і слова чех, німець, француз та ін. Тут, навпаки, у глузливому значенні подекуди вживалося слово євреіР. Для самоназивання слово жид використовували і самі євреї. Вітаючи у вересні 1939 р. у галицькому селі Куровичі червоноармійців, єврейська дівчина сказала, що в селі всі українці і жиди чекали совєтів і запрошують їх на урочисту зустріч до читальні, на що офіцер відповів: «Здесь нетжидов и уже не будет. Здесь будут только євреи». Це вразило місцевих людей, які вважали, що євреї - це тільки вихідці з Росії. Сьогодні навіть найтитулованіші українські академіки-гуманітарії вживають у своїй публіцистиці слово ескімос, не відаючи, що для представників цього народу воно звучить образливо, як, скажімо, для українців хохол, та що самі ескімоси називають себе іннуїтами.
Ті самі мовні і позамовні одиниці, залежно від контексту й ситуації, можуть мати нейтральний щодо етикету, етикетний або антиетикетний сенс. В українських словах. баран і пень нічого антиетикетного, як і етикетного, немає. Проте вжиті переносно, як метафоричні назви людей, ці слова звучать образливо.