Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Етикетні вирази науковців
Висновок: • мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром; • він узгоджується структурою наукового тексту; • вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру взаємин науковців, місця й часу їх спілкування. Запам'ятайте формули мовного етикету: Вагомі наукові здобутки... Заслугою автора... Слушною є думка... Слушно вважати, що... Справедливе твердження... Справедливо стверджувати... Без сумніву, Ви маєте рацію... Безперечно, ваші міркування... Дякую за увагу! Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за запитання! Дякую за слушні доповнення і запитання! Складаємо щиру подяку... за цінні зауваження й поради... Ми ладні погодитись у цьому радше з... Краще було б... На наш погляд..., на нашу думку... Ми дотримуємось іншої класифікації... 7. Наведене словосполучення цілком прозоре для розуміння. Йдеться про порушення норм спілку вального етикету у взаєминах між людьми. Ці порушення не завше одиничні і випадкові. Тут теж є певна система, виразні закономірності, національна специфіка, тенденції розвитку тощо. Як і етикет, антиетикет має свій арсенал мовних і позамовних виражальних засобів, свої способи використання їх у спілкуванні, свої поведінкові моделі. Наприклад, у лексиці мови є великі гнізда синонімів, що використовуються для негативної оцінки людей (дурень, телепень, ідіот, кретин, тупак та ін.). Є також слова для образливого називання людей за їх етнічною приналежністю (кацап - «росіянин», фриз - «німець», жабоїд- «француз», пшек - «поляк», чурка - «особа середньоазійського походження» та ін.). Антиетикетна поведінка не завжди є свідомою. Доволі часто люди порушують норми етикетного спілкування, бо не знають, що дозволено, а що заборонено. Наприклад, західні українці після возз'єднання з Українською РСР у складі СРСР 1939 року вельми дивувалися, коли їм погрожували висилкою на «білі ведмеді» за слово жид. Звідки їм було знати, що в російській мові це слово «презрительное, бранное названиеєврея», адже ні самі західні українці (згадати хоча б славетний цикл Івана Франка «Жидівські мелодії»), ні окупанти краю – поляки - іншогослова для називання євреїв не знали, і воно вживалося без найменшого натяку на образу, як і слова чех, німець, француз та ін. Тут, навпаки, у глузливому значенні подекуди вживалося слово євреіР. Для самоназивання слово жид використовували і самі євреї. Вітаючи у вересні 1939 р. у галицькому селі Куровичі червоноармійців, єврейська дівчина сказала, що в селі всі українці і жиди чекали совєтів і запрошують їх на урочисту зустріч до читальні, на що офіцер відповів: «Здесь нетжидов и уже не будет. Здесь будут только євреи». Це вразило місцевих людей, які вважали, що євреї - це тільки вихідці з Росії. Сьогодні навіть найтитулованіші українські академіки-гуманітарії вживають у своїй публіцистиці слово ескімос, не відаючи, що для представників цього народу воно звучить образливо, як, скажімо, для українців хохол, та що самі ескімоси називають себе іннуїтами. Ті самі мовні і позамовні одиниці, залежно від контексту й ситуації, можуть мати нейтральний щодо етикету, етикетний або антиетикетний сенс. В українських словах. баран і пень нічого антиетикетного, як і етикетного, немає. Проте вжиті переносно, як метафоричні назви людей, ці слова звучать образливо.
|