Культуральні ознаки дріжджів

Культуральні ознаки – це характер росту мікроорганізмів на живильному середовищі. Мікроби, що виросли на живильному середовищі, називають культурою. Мікроби одного виду – це чиста культура.

З’ясування систематичного положення мікроорганізмів це досить складна та кло­пітка задача, яка включає вивчення цілої сукупності ознак: морфології клітин, характеру росту на різних поживних середовищах, спосо­бів отримання енергії, потреб у певних сполуках для конструктивного обміну та ін. Проте, в деяких випадках, достатнім вияв­ляється визначення лише окремих ознак. До таких ознак можуть бути віднесені макромор­фологічні (культуральні) особливості та форма клітин бактерій.

До макроморфологічних особливостей відносять характер росту мікроорганізмів на рідких та твердих поживних середовищах.

На поверхні щільного поживного середовища мікроорганізми можуть рости у виг­ляді окремих колоній, суцільно за штрихом та газоном.

Колонія – це ізольоване скупчення клітин одного виду, які виросли, як правило, з однієї клітини.

В залежності від того, де розвинулись клітини розрізняють: поверхневі, глибинні та донні колонії.

Колонії, що розвинулись на поверхні відрізняються великою різноманітністю (рис. 5). При їх описі враховують наступні ознаки:

• 
  форму колоній – кругла, амебовидна, неправильна, ризоїдна та інші;
• 
  розмір (діаметр) колонії, який вимірюють у мм;
• 
  поверхню колонії – гладенька, шершава, борозниста, складчаста, зморщена, із кон­центричними кільцями та інші;
• 
  профіль колонії – плоский, випуклий, кратероподібний, конусовидний та інші;
• 
  блискучість та прозорість – колонія блискуча, матова, тьмяна, борошниста, прозо­ра;
• 
  колір колонії – незабарвлені (колонії грязно-білого кольору відносять до незабар­влених) або пігментовані: білі, жовті, золотисті, оранжеві, бузкові, червоні, чорні. Окремо звертають увагу на виділення пігменту у середовище.
• 
  край колонії – рівний, хвилястий, зубчастий, бахромчастий та інші;
• 
  структуру колонії – однорідна, дрібно- або великозернисті, волокнисті та інші. Край та структуру колонії визначають за допомогою лупи;
• 
  консистенцію колонії визначають при доторканні до її поверхні петлею. Колонія може легко відділятись від середовища або вростати в агаризоване середовище, бу­ти твердою, м’якою, слизистою, тягучою, крихкою.