Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняття податкової системи та основні вимоги до неї.
Тема 2. Податкова система і організація оподаткування 2.1. Поняття податкової системи та принципи її побудови. 2.2. Становлення податкової системи України. 2.3. Устрій податкової системи України.
Поняття податкової системи та основні вимоги до неї. Основними джерелами формування доходів бюджету є податки, збори та інші обов’язкові платежі. Формування податкової системи, включення до неї певної кількості податків не є самоціллю. В основі цих процесів лежить чіткий орієнтир, який визначає база – обсяг бюджетних витрат. Податкова система й забезпечує основні надходження для покриття цих витрат. Організація будь-якого процесу здійснюється у рамках відповідної функціональної системи. Це означає, що дослідження питань організаційно-управлінських аспектів оподаткування потребують уважного розгляду структури податкової системи. Останнє є тим більш актуальним, враховуючи той факт, що ряд сучасних трактувань терміну «податкова система» та пояснень її внутрішніх структурно-логічних зв'язків не містять (на наш погляд) достатніх обґрунтувань організаційно-функціональних взаємозалежностей. Філософський термін «система», як відомо, може бути застосований до будь-якого об’єкту. Однак, ми маємо ряд об'єктів, які містять цей термін прямо у своїх назвах. Одним з них є спеціальний механізм акумулювання коштів державою - податкова система. Сьогодні фінансовій науці відомо досить багато визначень податкової системи. Їхнє розмаїття свідчить про наявність різних підходів до наукового аналізу відповідного об'єкта. Визначення податкової системи різняться за ступенем відображення фінансових відносин (а саме, одного з їх секторів - оподаткування). Неповне відображення інколи є причиною недостатньо глибокого аналізу цих відносин і навіть породжує суперечливі та помилкові висновки. Тому як це на перший погляд і не парадоксально, але питання дефініції терміну «податкова система» та тлумачення її складових залишається відкритими. Найбільш поширеними у фінансовій літературі є визначення податкової системи, що за змістом відповідають такому: «Податкова система – це сукупність встановлених у законодавчому порядку податків і зборів (інших обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів». Значно рідше, але зустрічаються в науковій літературі більш повні визначення: - «податкова система – система, що складається з таких елементів: податкових органів, податкового законодавства та практики його застосування, сукупності податків, зборів, мита та інших платежів, які стягуються у встановленому порядку»; - «податкова система – сукупність принципів оподаткування окремих видів податків, відповідних суб’єктів та об’єктів оподаткування у їх взаємодії, підпорядкованих законам розвитку та функціонування економічної системи». На думку деяких авторів, сукупність податків і зборів можна назвати системою оподаткування. Остання не тотожна поняттю «податкова система», становлячи лише її частину, одну з двох підсистем, тоді як другою підсистемою є система регулювання податкових правовідносин, що включає в себе норми та правила, які їх регламентують. На думку, інших вчених, оподаткування являє собою процес справляння податкових сум органами влади різного рівня з законодавчо фіксованою метою. Ряд авторів не розмежовують поняття «податкова система» і «система оподаткування». Поряд з цим, ряд публікацій, присвячених дослідженню особливостей становлення, аналізу шляхів розвитку податкових систем, взагалі не містять дефініції відповідного терміну. У зв’язку з викладеним, на наш погляд, важливо віднайти найбільш повне визначення, яке відображало б максимально сутність категорії та слугувало ю основою для дослідження проблем організації відповідних суспільно-економічних відносин. Для того, щоб проаналізувати наведені вище визначення, слід звернутися до дефініції філософського терміну «система». «Система – сукупність елементів, що знаходиться у відносинах і зв’язках один з одним, яка складає деяку цілісність, єдність». Виходячи з викладеного, аналіз сучасних наукових праць свідчить, що найчастіше вживані визначення податкової системи, близькі за своїм змістом, відображають неповною мірою всі її елементи або ж не враховують деякі з них взагалі. Досить ґрунтовну і глибоку сутнісну характеристику податкової системи, що, на наш погляд, повністю корелюється із згаданим вище визначенням, дано А.М. Соколовською, яка тлумачить сутність податкової системи як органічне поєднання кількох складових, розглядаючи її з точки зору різних рівні функціонування. За її словами, податкова система – це: - на глибинному рівні – система податкових відносин, основу яких становлять перерозподільні відносини між державою та платниками і в ході яких відбувається привласнення різними рівнями державної влади частини доходів платників; - на менш глибинному рівні – система нормативно-правових актів, якими регулюються відносини між державою і платниками, між різними рівнями та гілками державної влади; - на рівні господарської практики – сукупність взаємопов’язаних та взаємоузгоджених податків, що ґрунтується на відповідних принципах оподаткування[1]. Податкова система є складною системою, тобто включає до свого складу досить вагомі складові частини, підсистеми. На погляд Мельника В.М., стосовно податкової системи слід у сьогоднішніх умовах виділяти три основних підсистеми: - підсистема податкового законодавства; - підсистема податкових органів; - підсистема застосування податкового законодавства (адміністрування податків). Всі визначені підсистеми мають тісні взаємозв’язки у середині системи. Функціонування підсистеми податкових органів і адміністрування податків будуються на основі податкового законодавства. У свою чергу податкове законодавство реалізується через специфічні прийоми стягнення податків, котрі застосовуються податковими органами. Кожна з окреслених підсистем може розглядатись самостійно, оскільки містить у своєму складі внутрішні елементи. Отже, можна стверджувати про ієрархічність податкової системи і представити її у вигляді структурно – функціональної схеми (рис. 2.1). - Рис. 2.1. Структурно-функціональна схема податкової системи України
В умовах правової держави податкові відносини регламентуються нормами фінансового права. В наслідок цього податкова система включає підсистему нормативно – правових актів, які регулюють податкові правовідносини. Головним серед них є Податковий кодекс. Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів: встановлює перелік податків та зборів; порядок їх адміністрування; визначає платників податків; права, обов’язки і відповідальність суб’єктів податкових відносин. Митний кодекс регламентує правила оподаткування ввізним та вивізним митом. Варто зазначити, що включення єдиного соціального внеску до податкової системи є дискусійним питанням. Адже єдиний соціальний внесок у фонди загальнообов’язкового соціального страхування згідно чинного законодавства не входить до системи оподаткування, а його справляння не регламентується Податковим кодексом. Проте, внесок сплачується з індивідуальних доходів фізичних осіб, тобто, на нашу думку є формою цільового оподаткування. Зокрема, у деяких країнах (наприклад США) соціальні внески носять назву соціальних цільових податків і входять до системи оподаткування. Тому елементи підсистеми податкового законодавства (Рис. 2.1.) визначають порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також підсистема податкового законодавства включає підзаконні нормативно-правові акти з питань оподаткування, а також законодавчі акти, що регламентують діяльність державних виконавчих служб. Фіскальні установи приводять податкову систему у рух, забезпечують її функціонування. Основним фіскальним інститутом є податкова служба, на яку покладено функції забезпечення збирання податків, здійснення контролю за процесом оподаткування, виявлення фактів ухилення від сплати податків, роз’яснення податкового законодавства та ін. Функціонування податкової системи забезпечують також інші державні установи, функції яких не обмежені оподаткуванням, це зокрема: митна служба, органи пенсійного фонду. Стратегічні орієнтири податкової політики розробляє Міністерство фінансів (з 2013 року Міністерство доходів і зборів), а Комітет з питань податкової та митної політики при Верховній Раді впливає на ухвалення податкових законів. Варто наголосити, що до кінця 2010 року адміністрування внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснювали чотири фонди: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд страхування на випадок безробіття та Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві. З початку 2011 року замість внесків в чотири фонди запроваджено єдиний внесок на обов'язкове соціальне страхування, який розподіляється Державним казначейством України між соціальними фондами відповідно до законодавчо встановлених пропорцій. Адміністратором єдиного соціального збору визначено Пенсійний фонд. Варто зазначити, що згідно Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «По деякі заходи з оптимізації центральних органів виконавчої влади» було утворено Міністерство доходів та зборів, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Крім того, на Міністерство покладається функція з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Отже, в подальшому адміністратором єдиного соціального внеску буде Міністерство доходів і зборів. З огляду на це, підсистема адміністрування податків представляє управлінську діяльність органів виконавчої влади, пов’язану з організацією процесу стягнення податків, зборів та єдиного внеску. Орієнтирами у процесі побудови і удосконалення податкових систем є принципи оподаткування. Першочергово принципи побудови податкової системи були визначені Законом України „Про систему оподаткування”. Податковий кодекс як вищий законодавчий акт у сфері оподаткування трактує їх як “принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство”. Для визначення положень нового етапу реформування податкової системи, розпочатої з прийняття Кодексу, варто провести порівняння принципів оподаткування, запроваджених Податковим кодексом і принципів, які діяли до його прийняття (табл. 2.1). - Таблиця 2.1. - Порівняння принципів оподаткування
Таблиця 2.1. демонструє, що основні засади (принципи) податкового законодавства, визначені у статті 4 Податкового кодексу увібрали як деякі принципи побудови системи оподаткування, сформульовані Законом України “Про систему оподаткування” так і нові норми, зокрема: презумпція правомірності рішень платника податку, економічність оподаткування, нейтральність оподаткування. У цілому принципи, наведені в Податковому кодексі умовно можна поділити на три групи: нові принципи; принципи, які зазнали редакційних змін; принципи, які відмінено. Нова редакція принципів оподаткування, викладена у Кодексі, направлена на захист інтересів платників податків, підвищення ефективності оподаткування, закріплення прерогативи закону.
Існує ряд принципів, які визначають науковий підхід до характеристики внутрішньої сутності і суспільного призначення податкової системи:
|