Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ознайомлення з числовими виразами.
Методика роботи над виразами передбачає два етапи. На першому з них формують поняття про найпростіші вирази (суму, різницю, добуток, частку двох чисел), а на другому — про складні (суму добутку і числа, різницю двох часток тощо). З першим виразом — сумою двох чисел — ознайомлюють учнів у І класі під час вивчення додавання і віднімання в межах 10. Виконуючи операції над множинами, діти насамперед засвоюють конкретний зміст додавання і віднімання, тому в записах виду 5+1, 6—2-знаки дій діти усвідомлюють як коротке позначення слів «додати», «відняти». Це відтворюється 'в процесі читання (до п'яти додати один, буде шість; від шести відняти два, буде чотири). Надалі поняття про ці дії поглиблюють. Учні дізнаються, що, 'додаючи кілька одиниць, збільшуємо число на стільки ж одиниць, а віднімаючи, — зменшуємо його на стільки ж одиниць. Це також відтворюють у новій формі читання записів (4 збільшити на 2, буде 6; 7 зменшити на 2, буде 5). Потім дітям називають знаки дій «плюс», «мінус» і читають приклади, називають знаки дій (4 плюс 2 дорівнює шести, 7 мінус 2 дорівнює п'яти). Ознайомившись із назвами компонентів і результату дії додавання, учні використовують термін «сума» для позначення числа, яке є результатом додавання. Перед вивченням прийому віднімання виду 9—7, коли виникає практична необхідність записувати число (зменшуване) у вигляді суми двох чисел, учнів ознайомлюють з математичним виразом -— сумою двох чисел. Спираючись на знання дітей про назви чисел дії додавання, вчитель пояснює, що в прикладах на додавання запис, який складається з двох чисел, з'єднаних знаком.«плюс», називається так само, як і число, яке стоїть з другого боку від знака «дорівнює» (9 — сума, 6+3 також сума). Наочно це можна подати так:
=
СУМА СУМА
Щоб діти засвоїли нове значення терміна «сума» як назву виразу, розглядають такі вправи: «Запишіть суму чисел (наприклад, 7 і 2); обчисліть, чому дорівнює сума чисел (3 і 4); прочитайте запис (наприклад, 6+3), скажіть, чому дорівнює сума; замініть число сумою чисел (наприклад, 9=ú +ú); порівняйте суми чисел (наприклад, 6+3 і 6+2), скажіть, яка з них більша, запишіть із знаком «>» і прочитайте запис». У процесі таких вправ учні поступово зрозуміють подвійний зміст терміна «сума», а також засвоюють: щоб записати суму чисел, треба з'єднати знаком'«плюс»; щоб знайти значення суми, треба додати задані числа. Приблизно так само опрацьовують такі вирази: різницю (І клас), добуток і частку двох чисел (II клас). Проте тепер кожний з цих термінів вводять відразу і як назву результату дії, і як назву виразу. Уміння читати і записувати вирази, знаходити їхні значення за допомогою відповідної дії діти набувають у процесі багаторазових вправ, аналогічних вправам з сумою. Під час вивчення додавання і віднімання в межах 10 розглядають вирази, які складаються з трьох і більше чисел, з'єднаних однаковими або різними знаками дій виду: 3+1 + 1, 4—1—1, 2+ +2+2+2, 7—4+2, 6 + 3—7. Розкриваючи зміст таких виразів, учитель показує, як їх читають (наприклад, до трьох додати один і до знайденого числа додати ще один). Обчислюючи значення цих виразів, діти практично засвоюють правило про порядок виконання дій у виразах без дужок, хоч і не формулюють його. Трохи пізніше дітей навчають перетворювати вирази в процесі обчислень, наприклад: 10—7+5 = 3+5—8. Такі записи є першим кроком у виконанні тотожних перетворень. Ознайомлення першокласників з виразами виду: 10—(6+2), (7—4)+5 тощо готує їх до вивчення властивостей додавання числа до суми, віднімання числа від суми; до записування.розв'язання складених задач, а також сприяє глибшому засвоєнню поняття виразу. Методика ознайомлення учнів з виразами виду: 10+(6—2), (5+3)—1 може бути різною. Можна відразу вчити читати готові вирази.за аналогією із зразком і обчислювати значення виразів, пояснюючи послідовність дій. Розглядаючи конкретні приклади, треба показати дітям, що тут додають або віднімають суму (різницю) чисел, тому суму (різницю) беруть у дужки і спочатку обчислюють, чому дорівнює сума (різниця), а потім уже виконують дію з цим знайденим числом. Можливий і інший шлях ознайомлення дітей з виразами такого виду — складання цих виразів учнями із заданого числа і найпростішого виразу. Далі в процесі виконання різних вправ першокласники поступово опановують уміння читати, записувати і знаходити значення таких виразів. Щоб допомогти дітям навчитися правильно читати вирази, можна рекомендувати їм виконувати практичні дії в такій послідовності: спочатку подивитися на знак дії в дужках і сказати, що записано— сума чи різниця, потім — на другий знак дії і сказати, що треба зробити — додати чи відняти; далі читати весь запис. Уміння складати і знаходити значення виразів учні використовують під час розв'язування складених задач, водночас тут вони глибше опановують поняття виразу, засвоюють конкретний зміст виразів під час розв'язування задач. Корисна в цьому плані вправа ': дають умову задачі, наприклад: «У хлопчика було 24 коп., морозиво коштує 12 коп., а цукерка — 6 коп.». Діти мають пояснити, що в цьому разі означають такі вирази:
І – ІІ класи ІІІ клас
24 – 12 12 + 6 12: 6 12 + 6 ∙ 2 24 – 6 24 – (12 + 6) 24 – 6 ∙ 3 Доцільно використати також і обернені вправи: ознайомивши. дітей з умовою задачі, запропонуйте їм скласти вирази, які мали б зазначений учителем зміст (наприклад, скласти вираз, який означив би, скільки коштують 3 порції морозива, скільки коштують 5 цукерок, скільки можна купити цукерок на гроші, які є в хлопчика). У II класі поряд із виразами, розглянутими раніше, включають вирази, які складаються з двох простих; наприклад: (50+20) ± ± (30+10), і такі, що складаються з числа і добутку або частки двох чисел, наприклад: 7-3—5; 27: 9+17. Як і в І класі, діти вправ-ляються в читанні і записуванні таких виразів, знаходять їхні значення, пояснюючи обчислення. Наприклад, від числа 50 треба відняти добуток чисел 3 і 9; спочатку знайдемо, чому дорівнює добуток чисел 3 і 9 (3-9 — 27), а потім віднімемо 27 від 50. У II класі вводять терміни «математичний вираз» і «значення математичного виразу» (без означень). Записавши кілька прикладів на одну дію, вчитель повідомляє, що ці приклади інакше називають математичними виразами. За завданням учителя діти самостійно складають різні вирази. Учитель пропонує обчислити результати і пояснює, що результати інакше називають значеннями математичних виразів. Потім розглядають і складніші математичні вирази. Далі в процесі виконання різних вправ спочатку вчитель, а потім і діти вживають нові терміни (запишіть вирази, знайдіть значення виразу, порівняйте вирази і т. д.). У складних виразах знаки дій, які з’єднують найпростіші вирази, також мають подвійний зміст. Це поступово розкривають учням. Наприклад, у виразі 20+ (34—8) знак «+» означає дію, яку треба виконати над числом 20 і різницею чисел 34 і 8 (до 20 д о д а-ти різницю чисел 34 і 8). Крім того, знаком «+» позначають суму — цей вираз є сума, в якій перший доданок 20, а другий — різниця чисел 34 і 8. Після ознайомлення дітей в II класі з порядком виконання дій у складних виразах формують поняття суми, різниці, добутку, частки, в яких один або два компоненти задані виразами. Методика ознайомлення дітей з такими виразами може бути різною. Можна разом з дітьми розглянути ряд заданих виразів і ознайомити з новою формою читання їх на основі аналізу структури кожного виразу. Наприклад, діти записують вираз: до ЗО додати добуток чисел 5 і 4 і знаходять його значення.
|