Тема. Табель-календар

Обладнання: табель-календар звичайного року і високосного, відривний календар.

Підготовча робота.

Провести бесіду за казкою “Дванадцять місяців”.

Ознайомлення.

Вчитель ознайомлює з відривним календарем, та з табелем-календарем. Розгляньте кожен листочок відривного календаря. Про що можна дізнатися?

Ознайомлюємо із структурою табеля-календаря (бажано продемонструвати табель-календар – високосного року і звичайний). Тут є цілий рік: назви місяців, днів тижня, кількість днів у місяці, святкові, й вихідні дні. Скільки всього місяців? З якого місяця починається відлік. Назвіть перший, другий. місяці. Кількість днів З0 або 31, у лютому: 28 або 29. Рік, в якому лютий має 29 днів називається високосним. Діти записують в зошит номер місяця; назву, кількість днів. Це слід запам’ятати. Кількість днів у місяці легко визначити за допомогою зігнутого кулака: кісточка 31 день. “долина” – 30 днів. Промовляємо: січень – 31, лютий28 або 29 березень – 31 і т.д.

У році є чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Зимові місяці: грудень, січень, лютий. Весняні місяці: березень, квітень, травень. Літні: червень, липень, серпень. Осінні: вересень, жовтень, листопад. Цікаві загадки, співанки, народні прикмети допоможуть дітям запам’ятати назви місяців, пір року.

Розв’язування задач на визначення тривалості подій за табелем-календарем.

– Скільки днів тривають весняні канікули?

– На який день тижня в цьому році припаде 1 вересня? Ваш день.народження?

– Скільки днів триває зима? Весна?

– Лелеки відлітають до вирію в серпні, а прилітають у Південну Африку в середині грудня. Скільки місяців лелеки летять до теплих країв?

– Сашко поїхав із сестрою відпочивати до літнього табору 20 липня, а повернувся 14 серпня. Скільки тривав відпочинок?

– Спортивні змагання з гірськолижного спорту у Ворохті тривали: 10 днів і закінчились 24 січня. Коли розпочалися змагання?

– Помідори посіяли 17 лютого, а перші сходи появилися через 9 днів. Коли появилися сходи?

Навчаючи вимірювати час за годинником (з точністю до хвилин), слід використовувати модель циферблата з рухомою годинною і хвилинною стрілками, а також настільний годинник. У класі треба мати демонстраційну модель і моделі малих розмірів для кожного учня. Відповідні навички не можуть бути вироблені однаково добре в усіх учнів за відведені на вивчення цієї теми 5-6 уроків. Роботу слід продовжувати і далі, приділяючи увагу тим учням, які ще недостатньо засвоїли це питання.

На момент ознайомлення з годиною і хвилиною учні вже мають уявлення про частки одиниці. Це слід використати, ознайомлюючи дітей з такими виразами, як “чверть на третю”, “пів на десяту”, “за чверть третя” тощо. Для цього на моделі циферблата годинника крейдою проводять 2 діаметри, що ділять циферблат на 4 чверті. Це допоможе ілюструвати зміст відповідних виразів.

Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година – це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина – це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці діти запису­ють співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с.