Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методика вивчення величини МАСА
Перші уявлення про те, що предмети мають масу, діти дістають ще до школи. Взявши в руки предмети, діти установлюють, який предмет важчий, який легший, чи вони важать однаково. Однак такий досвід дошкільників недостатній, тому порівняти масу двох предметів «на руку» діти.можуть лише тоді, коли предмети за певною властивістю дуже відмінні один від одного, а за іншими властивостями схожі. На правильність оцінки маси дуже впливають розміри предмета (дітям здається, що великий за об'ємом предмет повинен завжди мати більшу масу). У процесі вивчення першого десятка треба поряд з безпосереднім порівнянням предметів за довжиною (шириною, висотою) пропонувати одночасно порівнювати предмети за масою. Щоб допомогти дітям виділити масу з інших властивостей, треба для порівняння давати предмети, які мають різну масу, але схожі за іншими властивостями (наприклад, два однакові за розміром кубики: один пластмасовий, другий металевий). Перша одиниця маси, з якою ознайомлюють дітей, — кілограм. Щоб діти зрозуміли потребу у вимірюванні маси, можна послатися на вимірювання довжини, що вже їм відомо. Учитель приносить на урок кілька предметів, маса кожного з яких дорівнює кілограму (пачка солі,.мішечок з горохом, пакет з крупою тощо). Щоб діти дістали конкретні уявлення про масу в 1 кг, їм дають потримати в руках предмети з такою масою і порівняти їх з предметами, які важчі або легші від них. Коли діти відберуть 2—З предмети однакової " маси, учитель повідомляє, що кожний предмет має масу в один кілограм — таку саму, які кілограмова гиря (гирю також дають потримати в руках кожному учневі). Далі на терезах ілюструють, що кожний з відібраних предметів важить 1 кг, а інші предмети — більші або менші за кілограм. Учитель показує, як користуватися терезами. Потім виконують вправи на відважування: відважують 1, 2, 3 кг солі, крупів тощо. Діти повинні брати активну участь у роботі з терезами; наприклад, один учень ставить гирі на ліву шальку терезів, другий насипає крупи на праву шальку. Решту дітей залучають до пояснення процесу зважування (що переважує; що,.треба зробити, щоб терези -були в.рівновазі, скільки кілограмів крупів, солі зважено і т. д.). Одночасно дітей ознайомлюють із записом знайдених іменованих чисел. Під час відважування 7 кг овочів корисно підрахувати (і записати), ' скільки картоплин (цибулин, морквин і т. д.) іде на 1 кг. Діти ознайомлюються з набором гир (1 кг, 2 кг, 5 кг) і потім приступають до зважування кількох спеці-; ально взятих предметів, маса яких виражається цілим числом кі-' лограмів. Тут спочатку на терези кладуть предмети, а потім гирі. Знайдені під час зважування числа використовують для складання задач. Надалі для розвитку в дітей уміння оцінювати масу на око і на руку учням пропонують перед зважуванням спробувати прикинути, більше чи менше від кілограма важить предмет, скільки кілограмів він важить, а потім вже перевірити це за допомогою зважування. Корисно дати дітям завдання дізнатися, скільки важать предмети, які часто трапляються в побуті, такі як хлібина, літр молока, відро картоплі тощо. Ці дані використовують також під час складання дітьми задач. Треба розв'язувати задачі, які відтворюють процес зважування, " наприклад: «На одній шальці терезів стоїть ящик з яблуками, на другій — дві гирі по 5 кг (терези перебувають у рівновазі). Скільки важать яблука, якщо ящик важить 1 кг?» Такі задачі розвивають у дітей уявлення, озброюють їх практичними відомостями (врахування тари під час зважування). У IIІ класі учні ознайомлюються з новою одиницею маси — грамом. Назва його відома учням. Завдання вчителя — сформувати наочне уявлення про грам. Для цього дітям дають потримати гирку масою 1 г, а також зважують монети і встановлюють, що монета в 1' коп. важить 1 г, 2 коп. — 2г, 3 коп. — 3 г, 5 коп. — 5г. Дітям показують набір гир, менших від кілограма. Потім виконують вправи на відважування з точністю до грама. Записування знайдених чисел (460 г, 900 г, 125 г і т. д.), їх читання, порівняння допомагає дітям засвоїти нумерацію чисел у межах 1000. У IIІ класі доцільно ознайомити учнів з циферблатними автоматичними терезами: розглянути шкалу, навчитися відлічувати поділки на шкалі і читати покази терезів, засвоїти процес зважування на терезах. Корисно провести екскурсію в найближчий продовольчий магазин і простежити за роботою на таких терезах: подивитись, як установлюють циферблатні терези перед зважуванням, як зважують предмети, більші за 1 кг; упевнитись, як важливо для правильності зважування, Читаючи покази шкали, дивитися на неї прямо, а не збоку. У III класі учнів ознайомлюють з одиницями вимірювання маси— центнером і тонною, визначають співвідношення їх з кілограмом, складають і заучують таблицю мір маси. Щоб дати конкретні уявлення про нові одиниці вимірювання, використовують рисунки та ілюстровані таблиці мір маси (наприклад, мішок цукрового піску важить близько 1 ц, автомашина «Москвич» без пасажирів важить приблизно 1 т і т. д.). Якщо є можливість, треба ознайомити дітей з терезами, на яких зважують важкі предмети, маса яких становить кілька центнерів або тонн, організувати екскурсію на склад чи базу. На даному етапі вивчають перетворення.іменованих чисел, виражених в одиницях вимірювання маси (замінюючи дрібні оди-, ниці більшими і навпаки), а також порівнюють складені іменовані числа і виконують арифметичні дії над ними. У процесі цих вправ закріплюють знання системи одиниць маси. Починаючи з IIІ класу, в процесі розв'язування простих, а потім складених задач учні встановлюють і використовують взаємозв'язок.між величинами: маса одного предмета — кількість предметів — їхня загальна маса, навчаються обчислювати кожну з величин, якщо відомі значення двох інших.
|