Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота 3
ГЕНЕРАТОРИ ГАРМОНІЧНИХ КОЛИВАНЬ Мета роботи – вивчення LC- та RC-генераторів гармонічних коливань та умов їх стабільної роботи, побудова і дослідження електронних схем генераторів в програмі моделювання “Electronics Workbench”. 1 короткі теоретичні відомості 1.1 Основні поняття Генератором гармонічних коливань називають пристрій, що без стороннього збудження перетворює енергію джерела живлення в енергію гармонічного коливання. Схемотехнічний генератор – це підсилювач із глибоким позитивним зворотнім зв’язком (ЗЗ). Глибина ЗЗ підбирається такою, при якій підсилювач самозбуджується та генерує незатухаючі коливання. Розрізняють генератори з зовнішнім та внутрішнім ЗЗ. Генератори з зовнішнім ЗЗ реалізуються на вузькополосному підсилювачі, з виходу якого частина енергії коливання повертається на вхід. Частотна вибірковість, як і в фільтрах, може забезпечуватись за допомогою резонансних LC-контурів, п’єзоелектричних та електромеханічних резонаторів, а також RC-кіл. Найбільш поширені LC- та RC-генератори. Частота коливань в LC-генераторі fг близька до резонансної частоти контуру: (1.1) Звідси бачимо, що для генерування коливань із низькими частотами потрібні великі індуктивності та ємності, використання яких ані технологічно, ані конструктивно не обгрунтоване. Частота коливань RC-генераторів пропорційна частоті зрізу RC-кіл: (1.2) Малогабаритні резистори та конденсатори можуть мати великі номінальні значення параметрів, тому RC-генератори більше використовуються в нижній частині діапазону. Генератори гармонічних коливань використовують в якості джерел сигналів у передавачах, у гетеродинах радіоприймачів, у вимірювальних приладах та системах та ін. Основні показники: потужність генерованого коливання, діапазон перестроювання частоти, похибка номінальної частоти δ f та нестабільність частоти δ f(τ). Вихідна напруга генератора (1.3) де Um та f0 – середні амплітуда та частота; Δ U(t) та Ψ (t) – випадкові складники амплітуди та фази коливань. 1.2 Умови самозбудження та стаціонарності Генератор із зовнішнім ЗЗ містить у собі вузькополосний підсилювач та коло ЗЗ. Згідно критерію Найквиста, лінійний підсилювач зі ЗЗ буде нестійким, та, як наслідок, генератор буде самозбуджуватися, якщо для деякої частоти ω г виконані умови (1.4) де n=0, 1, 2… T(ω Г) та φ Г(ω Г) – модуль та фаза зворотного відношення (1.5) Перша умова (1.4) позначає, що початкова фаза сигналу, що повернувся по колу ЗЗ на вхід підсилювача, співпадає з початковою фазою вхідного сигналу. Цю умову з урахуванням (1.5) часто записують так: (1.6) де n=0, 1, 2… та називають умовою балансу фаз. Другий вираз (1.4) також можна переписати з використанням (1.5): (1.7) Ця умова означає, що амплітуда сигналу, о повернувся по колу ЗЗ, більше амплітуди вхідного сигналу, внаслідок чого після замикання кола ЗЗ амплітуда коливань повинна наростати.
|