Допит водою.

Диба-ложе.

Дуже поширене знаряддя тортур, яке використовувалось по всій Європі. На цей стіл клали жертву, а ноги і руки міцно фіксували. За допомогою лебідок жертву тягнули за руки та ноги. Інколи в результаті такого процесу тканини жертви розривались. Інквізитор міг прискорити процес розриву тканин та просто підрізати деякі м’язи. Перед тим, як розірватися, тіло жертви розтягувалось приблизно на 30 см. Також цю дибу застосовували лише для того, щоб зафіксувати тіло, та застосувати інші варіанти допиту. (див. додаток Б, мал. 2)

3. Диба-підвіс.

Це найбільш поширене знаряддя, яке використовувалось скрізь. З самого початку вона використовувалася під час судових процесів, оскільки вважалась зовсім легким варіантом допиту. Руки єретика зв’язували ззаду, а інший кінець мотузки перекидали через лебідку. Мотузку натягували. Інколи для посилення больових відчуттів до ніг жертви прив’язували додаткову вагу. (див. додаток Б, мал. 3)

Жаровня.

Оскільки інквізитори могли самостійно обирати вид тортур, то вони були найрізноманітніші. Часто використовувалась і жаровня. Жертву розміщали у горизонтальному положенні, руки та ноги приковували, а під жаровнею розводили багаття. Жертви під час цих допитів каялися у всіх гріхах та доносили на інших, цикл був безкінечним. (див. додаток Б, мал. 4)

Допит водою.

Також цей вид тортур мав назву «Очищення душі». Обвинуваченого розташовували на одній з різновидів диби або на спеціальному великому столі з підвищеною середньою частиною. Після того, як руки і ноги жертви були прив'язані до країв столу, кат приступав до роботи одним з декількох способів. Один з цих методів полягав в тому, що примушували жертву за допомогою воронки проковтнути велику кількість води, потім били по надутому і вигнутому животі. Інша форма передбачала поміщення в горло жертви ганчір'яної трубки, по якій повільно вливали воду, що призводило до роздування і удушення жертви. Якщо цього було недостатньо, трубку витягали, викликаючи внутрішні ушкодження, а потім вставляли знову, і процес повторювався. Іноді застосовували тортури холодною водою. В цьому випадку обвинувачений годинами лежав на столі оголений під струменем крижаної води. Інколи використовували замість води звичайної кип’яток або вуглі. Цікаво зауважити, що цей різновид муки розглядався як легка, і зізнання, отримані таким способом, суд приймав як добровільні і дані підсудним без застосування тортур. (див. додаток Б, мал. 5)

6. Залізна діва.

Ідея механізувати тортури народилася в Німеччині, тому Нюрнберзька діва має таке походження. Вона отримала свою назву із-за зовнішньої схожості з баварської дівчиною, а також, тому що її прототип був створений і вперше використаний у підземеллі секретного суду в Нюрнберзі. Звинуваченого поміщали в саркофаг, де тіло жертви протикали гострими шипами, розташованими так, що жоден з життєво важливих органів не був зачеплений, і агонія тривала досить довго. Перший випадок судового розгляду з використанням «Діви» датується 1515 роком. Він був детально описаний Густавом Фрейтагом в його книзі «bilder aus der deutschen vergangenheit». Він пробув всередині саркофага три дні. (див. додаток Б, мал. 6)

7. Катування сміхом.

Невинний лоскіт теж може привести до не найприємнішого результату. Неважливо, чим і як лоскочуть жертву, головне результат один - смерть через те, що жертва задихалась (безупинні спазми дихальних м'язів). Найчастіше лоскотали під пахвами, п'яти, соски, пахові складки, статеві органи, жінок ще й під грудьми. (див. додаток Б, мал. 7)

8. Нігті.

Нігті жертви в процесі допиту могли, як відірвати, так і ввести під них розпечені голки.