Розділ 1. Теоретичні аспекти міжнародного руху капіталів та інтернаціоналізації господарських відносин

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні аспекти міжнародного руху капіталів та інтернаціоналізації господарських відносин 6

1.1. Сутність процесу міжнародного руху капіталів 6

1.2. Форми міжнародного руху капіталів та їх загальна характеристика 10

1.3. Сутність інтернаціоналізації господарських відносин 13

Розділ 2. Аналіз міжнародного руху капіталів в умовах інтернаціоналізації господарських відносин 18

2.1. Оцінка міжнародних потоків капіталу в сучасних умовах 18

2.2. Аналіз потоку іноземних інвестицій у вітчизняну економіку 23

Розділ 3. Місце України в процесі міжнародного руху капіталу, основні проблеми та перспективи розвитку 29

Висновки 36

Список використаних джерел 39

Додатки

ВСТУП

Тісне переплетення окремих складових світового господарства та його чітко визначена однорідність приводять до злиття національних економічних систем і створення їх аналога на міжнародному рівні. Отже, в межах світової економічної системи, яку формують взаємозв'язки між національними ринками ресурсів і продуктів, сімейними господарствами і фірмами, державними інституціями і фінансовими ринками, відбуваються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні, політичні, культурні та інші відносини. На їх ґрунті розвивається, зокрема, міжнародна інвестиційна діяльність, що пов'язана з вивозом капіталу (однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди).

Актуальність теми. Характерною рисою сучасних світових економічних відносин стає інтенсивний розвиток фінансової глобалізації із залученням національних економік до світового ринку капіталу, посилення їх взаємозалежності. Відображенням цих процесів стало виникнення єдиного інформаційного простору, інтернаціоналізація та швидке зростання ринків капіталу. Інтенсифікація міжнародного обміну товарами, послугами та капіталом призводить до появи нових тенденцій у сфері фінансових відносин. Оскільки на сьогоднішній день взаємозв’язок між країнами є досить значним, а імпорт та експорт різноманітних товарів, послуг та інших видів капіталу має велике значення для визначення економіки держави, тема даної курсової роботи є актуальною і її дослідженням займаються багато вчених-економістів усіх країн світу.

Сучасний етап розвитку України відбувається в умовах потужних процесів інтернаціоналізації. Минуле десятиріччя внесло істотні корективи до міжнародних відносин, зокрема до темпів зростання обсягів міжнародного руху капіталу (МРК).

Метою дослідження є аналіз зародження, розвитку та сучасного стану міжнародного руху капіталів в світі та перспектив інтеграції України в потоки МРК з урахуванням вже здійснених досліджень, вимог сучасних інтернаціоналізаційних процесів та реалій України.

Дослідження поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:

- дослідити сутність і форми процесу міжнародного руху капіталів та їх загальна характеристика;

- оцінити міжнародний рух капіталу в сучасних умовах;

- проаналізувати потоки іноземних інвестицій у вітчизняну економіку;

- оцінити особливості сучасного стану розвитку ринку капіталу України з метою посилення інтеграційної взаємодії в умовах фінансової глобалізації;

- дослідити місце України в процесі міжнародного руху капіталу, основні проблеми та перспективи розвитку.

Об'єктом дослідження обрано міжнародний рух капіталів в умовах інтернаціоналізації господарських відносин як системну категорію світової економіки.

Предметом дослідження є сучасні тенденції міжнародного руху капіталів в світі, економічні та організаційно-фінансові засади участі України в процесах МРК.

Методологічну основу роботи становить діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи пізнання (аналіз і синтез, порівняльний, економіко-математичний метод, метод узагальнення даних, системний підхід).

Дослідження побудоване на методологічних засадах економічної теорії, теорії світової економіки тощо.

Дану роботу присвячено вивченню сучасних умов функціонування міжнародного руху капіталу. Слід зазначити, що ця проблема широко дискутується в наукових працях провідних учених України та світу. Серед вітчизняних заслуговують на увагу дослідження: С. Боринця, О. Гаврилюка, Герасимчука М.С., О. Киреєва, Л. Красавіної, Д. Михайлова, Ю. Макогона, Ю. Пахомова, О. Рогача, М. Савлука, Макогона Ю.В., А. Філіпенка, Федоренка В.Г., А. Іващенка. Варто також вказати на значний теоретичний внесок в дослідження питань МРК іноземних вчених-економістів: Д. Блейка, Л. Вальраса, Дж. К. Ван Хорна, Д. Едмістера, Л. Ерхарда, Дж. Кейнса, М. Портера, С. Фішера, У. Шарпа, Р.Холта, Д.Бейлі, М.Портера, Л. Гітмана, М. Джонка, Дж.Майєра, І. Бланка та інших дослідників.

Дана курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури із 44 найменувань і 6 додатків. Перший розділ складається з трьох підпунктів, а другий включає два підпункти. Зміст курсової роботи викладено на 42 сторінках друкованого тексту, включаючи 3 таблиці та 2 рисунки.

Розділ 1. Теоретичні аспекти міжнародного руху капіталів та інтернаціоналізації господарських відносин

1.1. Сутність процесу міжнародного руху капіталів

Сучасні економічні відносини у системі світового господарства знаходять свій прояв і в такій формі як міжнародний рух капіталу. Кожна країна вивозить і ввозить капітал з-за кордону. Тому можна говорити про міжнародний рух капіталу. Отже, кожна з цих країн одночасно виступає в ролі і експортера, і імпортера, тобто має місце так зване перехресне переміщення капіталів.

Міжнародний рух капіталу (МРК):

- самоствердження капіталу як самозростаючої вартості в глобальному масштабі;

- сукупність відносин щодо переміщення капіталу в між- та наддержавному просторі на постійній чи терміновій основі заради максимізації його прибутковості чи досягнення інших економічних, соціальних і політичних вигод;

- діалектичне поєднання процесів вилучення частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни (експорт) та його включення у господарський оборот іншої країні (імпорт) [7].

Етапи виникнення і розвитку процесу міжнародного руху капіталу:

I — етап зародження вивозу капіталу (з кінця XVII - початку XVIII ст. до кінця XIX ст.). Цей процес носив обмежений і випадковий характер, а також винятково однобічний (з метрополій у колонії).

II — етап вивозу капіталу (з кінця XIX - початку XX ст. до середини XX ст.). В міру твердження у світовому господарстві капіталістичних виробничих відносин процес вивозу капіталу став здійснюватися як між промислово розвитими країнами, так і між промислово розвитими і країнами, що розвиваються. Цей процес став типовим, повторюваним і характерним явищем.

III — етап міжнародної міграції капіталу (із середини 50-60-х років XX ст. по сьогодні). Вивіз капіталу здійснюють не тільки промислово розвиті країни, але і багато хто що розвиваються і були соціалістичні. Країни одночасно стають і експортерами й імпортерами капіталу. Експорт капіталів викликає значні по обсягах зворотні рухи капіталів у вигляді відсотків на кредити, підприємницького прибутку, дивідендів по акціях [7].

Передумови, що обумовлюють міжнародний рух капіталу:

1. Інтернаціоналізація господарського життя.

2. Поява можливості більш вигідного додатка капіталу за рубежем.

3. Відносний надлишок капіталу на внутрішньому ринку і відсутність умов його ефективного використання.

4. Прагнення власників капіталу застосувати його там, де існують низькі ціни на сировину; на матеріали; на енергію; на транспорт; на напівфабрикати і т.д.

5. Економія фінансових ресурсів від застосування більш низьких митних тарифів і пільгових тарифних мір у країнах, куди переміщається капітал.

6. Можливість стабільного постачання національних підприємств імпортною сировиною.

7. Прагнення забезпечити схоронність і чистоту навколишнього середовища в країнах-експортерах капіталу.

8. Існування різних шляхів і форм міжнародного руху капіталу і його більш ефективного застосування за кордоном.

Вкладаючи капітал за кордоном, інвестор здійснює закордонні інвестиції (інвестиції за кордоном).

Вивіз капіталу став можливим тому, що більшість країн вже увійшли у світове господарство, знаходяться в єдиній системі економічних зв’язків і пов’язані спільною розвинутою мережею транспортних, інформаційних та інших комунікацій. Сучасна економічна теорія розкриває такі причини вивезення капіталу:

- відносний надлишок капіталу на національному ринку і зумовлена цим можливість його прибуткового застосування за кордоном;

- використання ТНК відмінності між країнами у рівні витрат виробництва (у першу чергу в ціні сировини і робочої сили). У зв’язку з цим широке розповсюдження отримало переміщення трудомістких виробництв з розвинутих держав у країни, що розвиваються, де заробітна плата у багато разів нижча;

- прагнення одержати вільний доступ до джерел сировини, забезпечити гарантоване постачання своїх підприємств в умовах загострення проблеми сировинних ресурсів;

- намагання використовувати переваги у застосуванні висококваліфікованої робочої сили розвинутої виробничої та соціальної інфраструктури в інших країнах [24].

При здійсненні експорту капіталу суб'єкти керуються економічною доцільністю, що складається в наступному:

- одержанні додаткових прибутків;

- установленні контролю над іншими об'єктами;

- обході протекціоністських бар’єрів на шляху руху товарних потоків;

- наближенні виробництва до нових ринків збуту;

- одержанні доступу до новітніх технологій;

- збереженні виробничих секретів шляхом створення закордонних філій;

- економії на податкових платежах;

- зниженні витрат на охорону навколишнього середовища.

Економічна доцільність імпорту капіталу складається в:

- можливості розвитку визначених нових і старих виробництв;

- залученні додаткових валютних ресурсів;

- розширенні науково-технічного потенціалу;

- створенні додаткових робочих місць.

Об’єктивною основою МРК є нерівномірність економічного розвитку країн, яка на практиці проявляється:

- в нерівномірності нагромадження капіталу, насамперед, в його перенакопиченні та відносному падінні норми прибутку в окремих країнах;

- у невідповідності попиту на капітал та його пропозиції в різних ланках глобального економічного середовища.

На сучасний розвиток МРК впливають:

1) фактори економічного характеру:

- глибокі структурні зрушення як в міжнародній економіці, так і в економіці окремих країн;

- необхідність підтримки сталих темпів соціально-економічного розвитку провідними суб’єктами міжнародної економіки в умовах підвищення конкуренції на товарних ринках;

- поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;

- діяльність транснаціональних та багатонаціональних корпорацій (ТНК і БНК);

- порівняльні ризики вкладення капіталу поза національною економікою тощо;

2) науково-технічний прогрес та інформаційна революція;

3) фактори політичного характеру:

- лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу, що має місце у межах інтеграційних об'єднань, вільних економічних і офшорних зонах;

- політика прискореної індустріалізації в країнах «третього світу»;

- політика економічних реформ в нових незалежних країнах (приватизація, підтримка малого та середнього бізнесу, стимулювання іноземних інвестицій тощо) [6].

Визначення сутності капіталу впливає на формування теоретико-методологічної основи пізнання сутності міжнародного руху капіталу, зокрема вивезення капіталу. Західні економісти міжнародний рух капіталу розглядають здебільшого як рух одного із факторів виробництва з метою ефективнішого виробництва товарів і послуг, зумовлений нерівномірним зосередженням його в різних країнах. Якщо брати до уваги, що капітал за економічним змістом є сукупністю або системою відносин економічної власності, що ґрунтується на експлуатації найманої праці, то його експорт означає процес формування в некапіталістичній країні капіталістичних виробничих відносин. Оскільки капітал має власний речовий зміст (засоби виробництва, гроші, ресурси), то такі відносини формуються за допомогою вивезення капіталу і передусім в підприємницькій і грошовій формі.

Якщо капітал вивозять з розвинутішої в менш розвинуту країну, то цей процес супроводжується формуванням більш зрілих відносин капіталістичної власності (а отже, і капіталу), досконаліших форм капіталістичних виробничих відносин. У такий спосіб здійснюється процес інтернаціоналізації капіталу (економічної власності, основаної на експлуатації тощо) і відповідно капіталістичних виробничих відносин.

Отже, міжнародний рух капіталу — це розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Він має три етапи виникнення і розвитку. На його стан і розвиток впливають багато різноманітних факторів.