Чи обов’язково у країнах ЄС етикетка товару повинна містити ціну товару?

1. Так.

2. Ні.

21) У країнах ЄС упаковка харчових продуктів повинна відповідати:

1. Лише міжнародним стандартам.

2. Лише національним та міжнародним стандартам.

3. Лише національним стандартам.

4. Національним, регіональним та міжнародним стандартам.

22) Чи може входити мінімальна кількість шкідливих речовин (свинець, кадмій, хром, ртуть) до складу пакувального матеріалу у країнах ЄС:

1. Так.

2. Ні.

23) Компанія “Opel” має такі різновиди автомобілів: Opel-Vectra, Opel-Astra, Opel-Omega. Який марочний підхід використовує дане підприємство:

1. Багатомарочний підхід.

2. Колективні марки для певних асортиментних груп.

3. Фірмова назва з індивідуальною маркою товару.

4. Групові марки.

24) Компанія Coca-Cola має такі торгові марки своєї продукції: Coca-Cola, Coca-Cola Light, Sprite, Fanta (трьох видів), мінеральна вода Bonaqua. Яку марочну стратегію застосовує дане підприємство:

1. Групових марок.

2. Багатомарочний підхід.

3. Колективні марочні назви для окремих асортиментних груп.

4. Поєднання фірмового імені з індивідуальною маркою товару.

25) В останній час особлива увага приділяється такій важливій характеристиці міжнародної торгової марки як:

1. Реклама.

2. Дизайн.

3.Відсутність у товарах шкідливих для здоров’я компонентів.

4. Сервісне обслуговування товару.

26) Якщо компанія вирішила використати диференціацію процесу розвитку товару, то вона повинна приділити увагу:

1. Товарній політиці, просуванню продукції з метою формування лояльності споживачів до торгової марки.

2. Товарній, ціновій політиці, просуванню продукції з метою формування лояльності споживачів до торгової марки.

3. Ціновій політиці, формуванню каналів розподілу, проведенню промоушн-акцій.

4. Товарній політиці та формуванню каналів розподілу продукції.

27) Якщо компанія вирішила використати стандартизацію процесу розвитку товару, то вона повинна приділити увагу:

1. Товарній політиці, просуванню продукції з метою формування лояльності споживачів до торгової марки.

2. Товарній, ціновій політиці, просуванню продукції з метою формування лояльності споживачів до торгової марки.

3. Ціновій політиці, формуванню каналів розподілу, проведенню промоушн-акцій.

4. Товарній політиці та формуванню каналів розподілу продукції.

28) Практична значимість теорії життєвого циклу товару у міжнародному маркетингу полягає у наступному:

1. Усі країни поділяються на країни-новатори, країни-послідовники та інші країни.

2. Компанія одночасно виводить на всі зовнішні ринки свій товар.

3. В один і той самий час у різних країнах один і той самий товар перебуває на різних стадіях життєвого циклу; тому країни-новатори, які були єдиними експортерами, стають нетто-імпортерами, а країни-послідовники з імпортерів перетворюються на експортерів, посідаючи на ринку місце країн-новаторів.

29) Якщо існують тенденції обмеження зовнішньої торгівлі на закордонних ринках, то це сприяє скороченню таких етапів міжнародного життєвого циклу товару:

1. Виведення товару на нові закордонні ринки та впровадження і виробництво товарів аналогів у закордонних країнах.

2. Втрата товаром переваг ринкової новизни та виведення товару на нові закордонні ринки.

3. Впровадження і виробництво товарів-аналогів у закордонних країнах та пряме інвестування, створення власних або спільних з місцевими виробниками підприємств.

30) Якщо існують специфічні умови зовнішніх ринків, то це сприяє скороченню таких етапів міжнародного життєвого циклу товару:

1. Втрата товаром переваг ринкової новизни; виведення товару на нові закордонні ринки та впровадження і виробництво товарів-аналогів у закордонних країнах.

2. Впровадження і виробництво товарів-аналогів у закордонних країнах та пряме інвестування, створення власних або спільних з місцевими виробниками підприємств.

3. Виведення товару на нові закордонні ринки та впровадження і виробництво товарів-аналогів у закордонних країнах.

Тема 7. Міжнародна цінова політика. Тема 8. Міжнародна політика розподілу (тест 6)

1. Ціна, за якою відбуваються безготівкові розрахунки між країнами, компаніями за поставлені, продані один одному товари, цінні папери та послуги, що здійснюються шляхом взаємного зарахунку, виходячи з умов балансу платежів, - це:

1. Трансфертна ціна.
2. Експортна ціна.
3. Факторингова ціна.
4. Ціна клірингових розрахунків.

2. Ціна, що встановлюється при укладанні міжнародного контракту та змінюється у разі виникнення певних умов, які були зафіксовані у контракті, - це:

1. Трансфертна ціна.
2. Рухома ціна.
3. Ціна клірингових розрахунків.
4. Плинна ціна.

Українське підприємство уклало з російською компанією договір на виготовлення партії тракторів. На початку дії контракту ціна була на рівні 450 тис.грн, потім відповідно до змін вартості матеріалів, палива, вона збільшилась до 475 тис.грн. Яку ціну використовувало у контракті вітчизняне підприємство?

1. Ціна з наступною фіксацією.
2. Плинна ціна.
3. Рухома ціна.
4. Трансфертна ціна.

4. На процес ціноутворення у міжнародному маркетингу впливають такі товарні чинники:

1. Стадія життєвого циклу товару, урядові дії, витрати на розробку ринку.

2. Торговельні бар’єри, макроекономічний стан, конкуренція.

3. Товари-замінники, характеристики товару, стадія життєвого циклу.

5. Готівковий платіж як умова оплати включає в себе:

1. Форфейтинг; інкасо; акредитив; терміновий вексель; консигнацію; кліринг.

2. Підтверджений акредитив; вексель на пред’явника; факторинг; кліринг; боргові зобов’язання.

3. Міжнародний лізинг; форфейтинг; кліринг; акредитив.

4. Інкасо; консигнація; підтверджений акредитив; терміновий вексель; вексель на пред’явника.

6. Кредит як умова оплати включає в себе:

1. Форфейтинг; факторинг; боргові зобов’язання; міжнародний лізинг.

2. Інкасо; консигнація; підтверджений акредитив; терміновий вексель; вексель на пред’явника.

3. Кліринг; підтверджений акредитив; інкасо; терміновий вексель; вексель на пред’явника; консигнація.

4. Відкритий рахунок; факторинг; форфейтинг; міжнародний лізинг.

7. Найменш привабливий рівень умов оплати для продавця товару, який використовується в основному для надійних та кредитоспроможних фірм у країнах з низьким економічним та політичним ризиком, має така форма оплати товару:

1. Консигнація.
2. Інкасо.
3. Підтверджений акредитив.

8. Як називаються ціни, які використовуються зарубіжними компаніями-імітаторами, що орієнтуються на ціни конкурентів, майже їх копіюють:

1. Стандартні.

2. Адаптаційні.

3. Піонерні.

4. Послідовні.

9. Виберіть вірну послідовність встановлення ціни у міжнародному маркетингу:

1. Вибір базисної умови поставки; розра-хунок ціни до переговорів; „вторгування” ціни.

2. Вибір базисної ціни; розрахунок ціни до переговорів; визначення „красної” ціни.

3. Вибір базисної ціни; врахування можли-вості надання знижки; розрахунок ціни до переговорів; визначення „красної” ціни.

4. Вибір базисної ціни; вибір базисної умови поставки; врахування можливості надання знижки; розрахунок ціни до переговорів; „вторгування” ціни; визначення „красної” ціни.

10. Приймаючи рішення з таких питань, як визначення цільового ринку, аналіз сприйняття товару та інших елементів комплексу маркетингу, фірма розробляє:

1. Інструменти реалізації цінової політики.

2. Загальну політику ціноутворення.

3. Цінову стратегію.

11. Основним методом встановлення ціни у міжнародній практиці є:

1. Витратний.

2. На основі попиту.

3. На основі пропозиції (рівня конкуренції).

4. Жоден з названих методів не має самостійного значення.

12. Встановлення стандартних або змінних цін, використання єдиних чи гнучких цін, застосування округлених або неокруглених цін, використання залежності „ціна – якість” – це:

1. Інструменти реалізації цінової стратегії.

2. Цінові стратегії.

3. Елементи загальної політики ціноутво-рення.

13. До адаптивних інструментів цінової стратегії у міжнародному маркетингу відносять:

1. Знижки, компенсації, встановлення ціни „збиткового лідера”, ціни спеціальних заходів.
2. Ціни спеціальних заходів, низькі ставки кредиту, розрахунок престижних цін.
3. Зміни у прейскурантах, додаткові надбавки, компенсації, знижки, низькі ставки кредиту.
4. Зміни у прейскурантах, додаткові надбавки, компенсації, знижки.