Билет 14

1.) 1) Класичні концепції прогресу належать

а) Тюрго і Кондорсе;

2) Віра в прогрес виникла на основі

б) лінійних концепцій часу.

3) Згідно з марксизмом, рушійною силою суспільного розвитку є:

б) класова боротьба;

2.) До якої течії чи епохи належать наступні філософи:

3.) Чому наукова революція відбулася саме у добу раннього модерну?

Для багатьох країн Західної Європи XV століття було переломним у їх розвитку. Наступала нова епоха – епоха краху феодальної системи і виникнення буржуазних суспільних відносин, котрі руйнували феодальну замкненість господарських стосунків, їхню обмеженість і вимагали простору для подальшого розвитку продуктивних сил. Тільки тепер, власне, закладались основи пізнішого розвитку крупного виробництва. Диктатура церкви була зламана. Тому відбувається небачений розквіт мистецтва, літератури, математики, механіки, астрономії, медицини.

4.Сформулюйте закон єдності та боротьби протилежностей. Наведіть приклади його дії в соціально-економічній сфері.

Закон єдності та боротьби протилежностей відображає дуже важливу, фундаментальну особливість об'єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети, явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою. Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які взаємно переходять одна в одну, перебувають в стані єдності й боротьби. Єдність, збіг протилежностей означає, що вони взаємопороджують і взаємозумовлюють одна одну, одна без одної не існують. Боротьба протилежностей означає, що протилежності не лише взаємозумовлюють, а й взаємовиключають одна одну, і, взаємодіючи, стикаються між собою, вступають в взаємоборотьбу, яка може набирати різних форм. Боротьба протилежностей веде з рештою до розв`язання суперечностій, яка є переходом до нового якісного стану. Боротьба протилежностей приводить до розвитку, під яким ми розуміємо зміни, що пов`язані з оновленням системи, ії внутрішними структурами і функціональними змінами, перетворення їх в дещо інше, нове.

Приклад:

Між старим укладом життя і елементами нового: Мобільний зв'язок і стаціонарний зв'язок, електронна пошта і звичайна.

Між груповими, корпоративними інтересами, за якими стоять певні владні структури, і суспільством у цілому. Наприклад будівництво екологічно небезпечних підприємств.

Між економічними процесами: інфляцією і дефіцитом бюджету, соціальними виплатами.

5.) Чому людина не зможе задовольнятися виключно позитивістським світоглядом?

Позитивізм (франц. positivisme — умовний, позитивний, побудований на думці) — філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення.

Людина не може задовольнятися виключно позитивістським світоглядом тому, що:

- неможливо провести чіткої межі між філософським і науковим знанням;

- модель науки як суто логічного конструкта виявилась хибною, вона розвивається шляхом вдосконалення;

- принципи, критерії науковості виявились залежними і від соціальних факторів, і від практичної доцільності.