Поняття, що мають однакове значення.

1.кордоцентризм - 1.філософія серця 2.телеологія - 2.вчення про цілі та цілеспрямованість 3.антропологія - 3. філософія про людину 4.онтологія - 4.вчення про буття 5.теологія - 5. богослов’я

2.) Знайдіть зайве: суб’єкт, об’єкт, матерія, абсолютна істина, емпіризм, раціоналізм, агностицизм, субстанція.

Абсолютна істина - джерело всього, із чого все сформувалося. Абсолютна істина не є істина як процес, вона статична, незмінна. Абсолютна істина сама відкривається людині (абсолютна істина є Бог).

Всі інші поняття людина повинна відкрити для себе сама. Вони піддаються пізнанню.

3.) Вкажіть спільне та відмінне в філософії Ніцше та Шопенгауера

Спільним у філософії А. Шопенгауера та Ф. Ніцше є те, що духовна відкритість, жадоба пізнання, самопізнання і є найхарактернішою рисою всіх їх філософських традицій, а єдність пояснюється тим, що людина, піднявшись до рівня особи, яка керується розумом, не могла задовольнитись традиційними відповідями на світоглядні проблеми і спробувала дати власні. Те, що в XX ст. ідеї індійської філософії завдяки старанням німецьких філософів Артура Шопенгауера (1788—1860) і Фрідріха Ніцше органічно ввійшли в європейську традицію, є ще одним свідченням їхньої суттєвої єдності. Відмінностями ж є те, щоФрідріх Вільгельм Ніцше був агресивним критиком традиційної моралі, утилітаризму, тодішньої філософії, матеріалізму, німецького ідеалізму, німецького романтизму та сучасності того часу в цілому. Артур Шопенгауер напроти, був прихильником німецького романтизму, захоплювався містикою.

4.) У чому полягає сутність діалектичного заперечення? Як забезпечується безперервність розвитку?

Закон заперечення заперечення відображає об'єктивний, закономірний зв'язок, спадкоємність між тим, що заперечується і тим, що заперечує. Цей процес відбувається об'єктивно як діалектичне заперечення елементів старого і утвердження елементів нового, тобто і в новому є старе, але в перетвореній формі, в " знятому" вигляді. Основою діалектичного заперечення є суперечність. Це єдність протилежностей, момент зв'язку старого і нового, відмова від першого із збереженням того, що необхідне для розвитку другого. " В діалектиці, — писав Енгельс, — заперечувати — не значить просто сказати " ні", або оголосити річ неіснуючою, або " знищити її будь-яким способом". Спосіб діалектичного заперечення має бути таким, щоб давав змогу далі розвиватися, щоб була спадкоємність старого з новим. У природі прикладом такого діалектичного заперечення може бути основний біогенетичний закон всього живого. Цей закон формулюється так: онтогенез (індивідуальний розвиток виду) повторює філогенез (розвиток роду).

5.) Чи згодні ви з тим, що проект Просвітництва зазнав краху?

Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії, вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осудексплуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самоцінності особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.

Я вважаю, що крах - це занадто. Тому, що просвітництво займало певний відрізок часу в історії багатьох країн. В цей період було зроблено багато відкриттів, засновано нові жанри літератури, пожвавлений її розвиток, тому друга назва цього періоду - “Доба Розуму”. Просвітники вірили в розум людини, у можливість справедливого, раціонального влаштування суспільства і, зробили значний внесок в їх розвиток, саме тому стали безсмертними у вдячній пам'яті людства.