Билет 12

1.) Знайдіть зайве: Емпедокл, Анаксімен, Фалес, Демокріт, Сократ, Платон, Геракліт. Відповідь поясніть.

Сократ і Платон - зайві у цьому рядку, тому що вони не є представниками ранньогрецької натурфілософії, на відміну від інших

2.)Назвіть філософів та філософські течії, котрі розробляли: етику чеснот, етику морального боргу, етику прагматизму, етику відповідальності.

Ответ: 1.) етика чеснот - Аристотель (класична антична філософія). 2.)етика морального боргу - І.Кант (немецкая классическая философия). 3.) етика прагматизму - Дьюї, Джеймс (течія - прагматизм). 4.) етика відповідальності - М.Вебер, Л.Толстой (течія - некласична філософія)

3.) Назвіть соціально-економічні фактори, які сприяли становленню гуманістичної думки.

1 - звільнення суспільства від панування церковної ідеології та релігії.

2 - затвердження у свідомості населення нових нерелігійних форм, ідеалів та цінностей.

3 - відкриття в науці (математика, фізика, астрономія, географія).

4 -становлення капіталістичних відносин та виникнення національних держав.
4.) Розкрийте сутність та значення дедуктивного методу.

Суть свого дедуктивного методу Декарт сформулював у правилах. У першому йдеться про вихідний пункт наукового пізнання — визначення принципів або начал. За істинні, згідно з цим правилом, можна вважати лише ті положення, які не викликають ніякого сумніву і не потребують доведення, істинність яких для розуму самоочевидна. Піддавай усе сумніву!

У другому правилі формулюється вимога аналітичного вивчення природних явищ. Кожну складну проблему слід ділити на простіші і робити це доти, доки не прийдемо до ясних та очевидних речей. Третє правило вимагає " дотримуватись певного порядку мислення", який полягає в тому, щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих

5.) Поміркуйте над етичним вченням І. Канта. З чим Ви погоджуєтесь, а що заперечуєте?

Вчення про моральність знаходиться в центрі всієї системі Канта.

Канту вдалося показати, якщо і не пояснити повністю, цілий ряд специфічних рис моралі. Моральність не є психологія людини як такого, вона не зводиться ні до яких притаманних всім людям елементарним прагненням, почуттям, пробудженням, ні до яких особливих унікальних переживань, емоцій, відмінних від всіх інших психічних параметрів людини. Моральність, звичайно, може приймати форму тих або інших психологічних явищ в свідомості людини, але лише через виховання, через підпорядкування стихії почуттів особливій логіці моральної повинності. Взагалі, мораль не зводиться до “внутрішньої механіки” душевних і мпульсів і переживання людини, а має нормативний характер, тобто ставить людині певні дії і самі пробудження до них по їхньому змісту, а не по психологічному вигляду, емоційному забарвленню, душевному настрою і т. п. Цим методологічним розмежуванням “логіки почуттів” і “логіки моралі” Канту вдалося виявити суть морального конфлікту в сфері індивідуальної свідомості в конфлікті обов’язку і схильностей, бажань, безпосередніх прагнень. Обов’язок по Канту — одностороння і тривка цільність, реальна альтернатива моральної м’якотілості і протистоїть останньому як принципіальність компромісам. Одна з історичних заслуг Канта в розвитку поняття моралі полягає в його вказівці на принципову загальність моральних вимог, що відрізняє мораль від багатьох інших подібних з нею соціальних нормативів (звичаїв, традицій).

Парадокс кантовської етики полягає в тому, що, хоча моральна чинність і направлена на здійснення природної і моральної досконолості, досягнути її в цьому світі неможливо.

Порушення Кантом проблеми автономності етики, розгляд етичного ідеалу, міркування про практичний характер моральності і т. д. визнаються неоцінимим вкладом в філософію.