Адекватність і еквівалентність перекладу.

Як відомо, мова має „рівневу” структуру: фонема, морфема, слово, словосполучення, речення і текст. Кожний наступний рівень складається з попередніх. Перекладач повинен бути знайомим з ієрархією всіх рівнів, тому що часом значення слова може бути зрозуміле лише через переклад морфем, що входять до його складу. Наприклад: ice-hearted. В українській чи російській мові відсутній еквівалент зазначеного слова, тому переклад здійснюється через аналіз значення окремих морфем, де ice- лід, а heart –серце. Афікс – ed свідчить про граматичну форму Participle II або Past Indefinite дієслова. Дефіс між двома морфемами наводить перекладача на думку, що він має справу з зіставним прикметником, отже парафраз цього слова може звучати як льодяносердечний. Але такого слова в українській/російській мові не існує. Звідси витікає проблема адекватності і еквівалентності перекладу. Деякі лінгвісти вважають ці поняття синонімами, але деякі вчені, як наприклад, Коміссаров і Швейцер, не вважають їх за такі.

Еквівалентність - це повна кореляція між текстами та їх сегментами; це слова, значення яких співпадають в обох мовах у всіх випадках, незалежно від контексту. Але таке співпадання трапляється дуже рідко навіть на рівні окремих слів, а не те, що текстів. Так, повністю співпадають терміни, власні імена та географічні назви. Всі інші лексичні відповідності будуть варіантними; тобто, одному слову іноземної мови будуть відповідати декілька значень рідної мови, чи навпаки. В таких випадках вибір значення визначається контекстом.

Наприклад: Pen – співпадає в українському значенні ручка – прилад для писання, та не співпадає у значенні рука маленької дитини; частина меблів чи механізму.

Еквівалентний або буквальний переклад– це послідовний переклад морфем, слів або речень у тексті. Можливість еквівалентного (буквального) перекладу забезпечується наявністю у мовах однозначних слів, граматичних форм, синтаксичних комбінацій і однакових усталених способів вираження явищ:

Who was there? – Хто був там?;

Look at the time! I shan’t go with you! – Поглянь на час! Я не піду з тобою!

(Це однаковий спосіб вираження ситуації, що вже пізно.)

Зрозуміло, що далеко не у всіх реченнях можлива така однозначна інтерпретація компонентів, тому перекладач має вберегтися від тяжіння до буквалізму, щоб запобігти ненатуральності перекладу. Сучасний рівень машинного перекладу виконує грубий буквальний переклад, тому з’являються такі загальновідомі жарти перекладачів:

New Jersey State University – Державний університет Нової Фуфайки замість Університет штату Нью-Джерсі;

Fans of football - Вентилятори футболу замість Любителі футболу і т. ін.

Як ви вже знаєте, дослівний переклад художнього твору просто неможливий. Разом з тим, деякі речення не втрачають своєї зрозумілості при застосуванні цього типу перекладу.

Адекватність – це максимально точна передача змісту тексту з дотриманням літературної норми і стилю мови перекладу.

Адекватний переклад - передача смислу мовної одиниці, тому не варто тратити зусилля на пошук еквіваленту слова у другій мові, тому що воно може бути передане за допомогою зовсім інших лексичних і граматичних форм. Наприклад ситуація, коли людина сидить „ поклавши ногу на ногу ”, у англійському перекладі звучатиме „ with one’s knees crossed ”, а „ пінка на молоці ”передається за допомогою поняття „ milk in a coat ”.

Адекватний переклад стає необхідним коли аналіз самого слова як такого не дає задовільної інформації про значення слова. Єдиний спосіб пошуку потрібного еквіваленту – це звертання до контексту, або ситуації, у якій відбувається спілкування. Існує загальновідомий жарт, коли при перекладі не врахована ситуація:

Так, речення A bare conductor ran on the wall мало переклад: Голий кондуктор бігав по стіні. З точки зору значення кожного слова все вірно, але якщо врахувати ситуацію спілкування у технічній сфері, то переклад мав би бути таким: Оголений провід тягнувся по стіні.

Контекст, тобто лінгвістичне оточення даної мовної одиниці, яке допомагає відібрати одне значення слова з багатьох можливих, може бути різної довжини – від словосполучення до речення, а інколи і до всього тексту.

Розглянемо приклади, коли недосвідчений перекладач, не врахувавши контекст, застосовує еквівалентний (буквальний) переклад замість адекватного: Наприклад, в реченні „Вона була обрана делегатом республіканського з’їзду” слово республіканський має бути перекладене як national, тому що мається на увазі загальнонаціональний з’їзд, в той час як слово republican для англійського читача може означати з’їзд членів Республіканської партії.

Ще один приклад: коли ми ведемо мову про відрахування якоїсь суми грошей, на думку приходить математична дія віднімання, а отже і іменник deduction from. А як бути з виразом відрахування в пенсійний фонд? Адже deduction – це відрахування з чогось, а не до чогось. Тут керуємось логікою дії, а не прямим калькуванням, тому замість слова deduction використовуємо слово contribution to (тобто не віднімання, а додавання).