Типи лексичних трансформацій

У своїй роботі „Теорія перекладу” В.Н.Коміссаров виділяє такі типи лексичних трансформацій, що застосовуються у процесі перекладу:

1. Транскрибування і транслітерація;
2. Калькування;
3. Лексико-семантичні заміни: генералізація, конкретизація, модуляція, експлікація, адаптація, компенсація, ампліфікація.
4. Антонімічний переклад.

Транскрибування і транслітерація – способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою букв мови перекладу. При транскрибуванні відтворюється звукова форма іншомовного слова, а при транслітерації – його графічна форма (буквений склад). Ведучим способом у сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Найчастіше такий спосіб перекладу застосовується для передачі власних назв і імен, що не змінюють своєї форми при переносі в іншомовний текст.

Оскільки фонетичні і графічні системи мов суттєво відрізняються, передача форми слова мови-джерела на мові перекладу, як правило, завжди трохи умовна і приблизна. Відсутність в українській мові таких англійських звуків, як: [w], [ʤ ], [Ѳ ] призводить до варіативності передачі англійських власних імен з такими звуками у складі. Наприклад William – Уільям і Вільям. Разом з тим, в англійській мові відсутні українські звуки [и], [ц], [г], [ї], що також ускладнює відтворення українських слів англійською мовою.

Калькування – переклад лексичної одиниці шляхом заміни її складових частин – морфем чи слів – їх лексичними відповідниками у мові перекладу; при цьому нове слово копіює структуру лексичної одиниці мови-джерела. Так, до англійського словнику ввійшли кальки українських слів „словосполучення” – „ word-combination ”, „ консерви” – „ conserves ” та ін. В деяких випадках використання калькування супроводжується змінами порядку слідування калькованих елементів: „population-stifled city” - перенаселене місто.

Генералізація – це заміна мовної одиниці оригіналу, яка має більш вузьке значення, одиницею перекладу з більш широким значенням. Генералізація застосовується в тих випадках, коли:

а) конкретне найменування якогось предмету нічого

не говорить адресату перекладу;

Наприклад: „ Рвала Женя золотунці”. – діалектну назву краще просто замінити словом „ квіти ”

б) є зайвим в умовах данного контексту;

Наприклад, у російській мові не прийнято вказувати зріст і вагу персонажів (якщо це не спорт або медицина), тому вислів young man of 6 feet буде замінено у перекладі на вислів „молодий чоловік високого зросту”.

в) загальне значення є більш прийнятним зі

стилістичних причин.

Наприклад: Britain has various dealings with the rest of the world.

= Британія має широкі економічні зв ’язки з іншими країнами світу.

Конкретизація – це процес, протилежний генералізації - заміна слова або словосполучення з широким предметно-логічним значенням на одиницю мови перекладу з більш вузьким значенням. В результаті одиниця мови-джерела виражає родове поняття, а одиниця мови-перекладу – більш вузьке видове поняття, яке входить до складу данного роду. В багатьох випадках застосування конкретизації пов’язане з тим, що у мові перекладу відсутнє слово з таким же широким значенням. Так, слово thing має дуже абстрактне значення і при перекладі на українську має конкретизуватися через звуження значення: предмет, факт, випадок, створіння, і т. ін.

She was a slender thing in large spectacles.

= Вона була тендітним створінням у великих окулярах.

Модуляцією, або смисловим узгодженням називається заміна слова / словосполучення мови-джерела одиницею мови перекладу, значення якої впізнається не на базі словарних відповідностей, а логічно виводиться із контексту.

His offer was so unusual. I had to think over once more.

Його пропозиція була такою незвичайною. Я повинен був ще раз подумати над нею.

Друге речення з цієї пари доцільніше доповнити словом „нею” згідно контексту.

Експлікація (описовий переклад) – коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення чи визначення цього значення. Часто застосовується для пояснення термінів або екзотизмів.

Eggnog – традиційний американський напій зі збитого молока, цукру та алкоголю.

Недоліком цього виду трансформацій є багатослівність, тому треба намагатись дати найкоротше пояснення.

Адаптація - заміна невідомого відомим, незвичного звичним. Часто застосовується при перекладі фразеологізмів, сленгу, усталених фраз, які передбачає суспільна традиція.

bad egg - паршива вівця;

loony –псих.

Jack: Meet my collegue Mike, Mum.

Mother: How do you do, Mike?

Mike: How do you do? Pleased to meet you.

Джек: Знайомся з моїм колегою Майком, мамо.

Мати: Дуже приємно, Майк.

Майк: Дуже приємно. Радий бачити Вас.

Компенсація – елементи смислу, об’єктивно втрачені при перекладі із за різниці культур, які передаються іншими лексичними одиницями, при чому необов’язково у тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі. Таким чином компенсуються іронія, гумор, каламбури, або емоційні висловлювання:

Bingo! – Отакої! Оце то да!

Ампліфікація – заміна скороченої назви якоїсь організації чи місця мови-джерела на повну назву мови перекладу. Прийом вимагає добрих краєзнавчих знань.

UK Ambassador – Посол Великобританії

АЕС (атомні електростанції) – Nuclear power stations

Антонімічний переклад – заміна стверджувальної форми в оригіналі на заперечну в перекладі чи навпаки. В рамках антонімічного перекладу одиниця мови оригіналу може замінюватись не тільки прямо протилежною одиницею мови перекладу, але й другими словами і словосполученнями, виражаючими протилежну думку. Антонімічний переклад не є обов’язковим і вибір його застосування залежить від бажання перекладача, але бувають ситуації, де антонімічний переклад звучатиме більш природно:

Could you do me a favour, please?

Чи не зробили б ви мені послугу?

= Чи могли б ви зробити мені послугу?

They failed to explain it. – Вони не змогли пояснити це.

I am not kidding. – Я вам серйозно кажу.

В процесі перекладу інформації перекладач відшукує потрібне значення слова серед всіх можливих, якщо це слово полісемантичне. Зміст слова не автономний; він залежить від контексту, тому перекладач повинен вміти аналізувати контекст. Часом перекладачу достатньо аналізу самого слова, щоб відібрати потрібне значення, часом треба вийти на рівень словосполучення чи речення, а часом знадобиться прочитати весь текст, щоб зрозуміти всі нюанси значень незнайомих слів. Отже, перекладацька праця потребує терпіння, мовної догадки та широкої освіти.

Дайте відповіді на запитання:

1. Чому лінгвістичний рівень вважається найнижчим рівнем перекладу?

2. Чим відрізняються лексико-семантичні системи різних мов?

3. Що відбувається при лексичних перекладацьких трансформаціях?

4. Опишіть три найбільш характерних причини лексичних перекладацьких трансформацій.

5. Що таке лакуни і чому їх вияв важливий для теорії перекладу?

6. Назвіть всі типи лексичних трансформацій за класифікацією В. Коміссарова.

7. Що таке транскрибування і транслітерація і коли вони найчастіше застосовуються?

8. Розкажіть про калькування як тип лексичних перекладацьких трансформацій.

9. Опишіть генералізацію та причини її застосування.

10. Що є конкретизацією і з чим пов’язане її застосування?

11. Опишіть модуляцію як тип лексичних перекладацьких трансформацій.

12. Що є експлікацією і чому, на вашу думку, її не полюбляють видавництва книг?

13. У чому полягає суть адаптації?

14. Що компенсує компенсація?

15. Чому ампліфікація потребує фонових знань?

16. Опишіть антонімічний переклад.