Демократичні принципи сучасних виборів

Під демократичними принципами виборів розуміють засади, на основі яких здійснюється виборчий процес і відповідно до змісту яких вибори є реальним волевиявленням громадян.

На нашу думку, демократичні принципи виборів можна умовно поділити на дві групи:

1. Базові – принципи, які стосуються участі виборців у виборчому процесі, носять універсальний характер, є загальновизнаними у всьому світі і без дотримання яких вибори як демократичний інститут втрачають будь-який зміст. До базових принципів відносять: принцип вільних виборів, принцип рівних виборів, принцип загальних виборів, принцип прямих виборів, принцип таємного голосування.

2. Додаткові – принципи, які стосуються участі у виборчому процесі кандидатів, партій та блоків, а також характеризують особливості самого виборчого процесу. Додаткові принципи виборів не носять універсального характеру і по різному розкриваються під час виборчих кампаній у різних країнах. Додаткові принципи виборів включають: принцип гласних виборів, принцип неупередженості владних структур до різних суб’єктів виборчого процесу, принцип свободи агітації, принцип рівності суб’єктів виборчого процесу та ін.

Принцип вільних виборів. Згідно даного принципу виборець повинен сам вирішувати питання про участь чи неучасть у виборах, а у разі участі – про міру залучення до виборів. Принцип вільних виборів передбачає, що в процесі їхньої організації і проведення повністю виключається будь-який примус щодо участі або неучасті як у виборах в цілому, так і власне у самій процедурі голосування, а також виключається тиск на виборця при визначенні ним, як йому голосувати на виборах.

З принципом вільних виборів безпосередньо пов’язане таке явище як абсентеїзм – байдуже ставлення громадян до реалізації своїх політичних прав та обов’язків, яке проявляється, в першу чергу, у формі ухиляння від участі у голосуванні на виборах.

Принцип рівних виборів. Суть даного принципу полягає в тому, що виборці повинні мати рівні можливості впливу на результати виборів. Для реалізації принципу рівних виборів необхідне дотримання ряду умов. Так, принцип рівних виборів передбачає, що кожен громадянин, що бере участь у виборах, незалежно від віку, статі, раси, національності, майнового стану, соціального походження і т.д., має однакову з іншими виборцями кількість голосів на виборах, а також у всьому іншому бере участь у виборах на рівних засадах.

Для функціонування принципу рівних виборів необхідно, щоб всі виборці країни були об’єднані в один виборчий корпус. Також обов’язковою умовою дотримання принципу рівних виборів є обрання депутатів одного органу однаковою кількістю виборців. Для дотримання цієї умови одномандатні виборчі округи повинні створюватися з приблизно однаковою кількістю виборців (чи з приблизно однаковою кількістю жителів).

Принцип загальних виборів. Суть даного принципу полягає у залученні до виборів максимально широкого кола людей. Однак ніколи у виборчій практиці виборчий корпус (сукупність людей, які мають право брати участь у виборах) не був тотожній кількості населення країни (округу). Законодавство різних країн завжди допускало (і допускає) існування виборчих цензів:

Під виборчим цензом розуміють сукупність офіційно закріплених законодавством країни умов, що обмежують виборчі права громадян. Це сукупність вимог, яким повинен відповідати потенційний виборець для отримання права на участь у виборах.

До виборчих цензів можна віднести: ценз громадянства; ценз дієздатності; віковий ценз; ценз осілості; ценз освіченості (грамотності); моральний ценз; військовий ценз; службовий ценз; ценз банкрутства; статевий ценз; майновий ценз; расовий ценз; релігійний ценз;

Сучасні процеси демократизації призвели до скасування більшості виборчих цензів. Це стосується, в першу чергу, дискримінаційних виборчих цензів, які, як правило, є повністю ліквідованими у більшості країн світу, або ж спостерігаються тенденції до їх обмеження. Це, звичайно, сприяє демократизації виборчого процесу, допуску до виборів більш широких верств населення.

Принцип прямих виборів. Передбачає формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування безпосередньо виборцями. Поряд з принципом прямих виборів застосовується принцип непрямих виборів, суть якого полягає в тому, що виборі посади в країні обираються не народом, а спеціальним органом.

Принцип таємного голосування. Згідно даного принципу передбачається недопустимість будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців, реальна свобода акту голосування. Тому будь-яка спроба порушити принцип таємного голосування має на меті здійснення впливу на процес волевиявлення виборців і спотворення його результатів.

Поряд з базовими демократичними принципами виборів існують додаткові принципи, які стосуються осіб чи політичних сил, що балотуються до виборних органів чи виборних посад. Серед додаткових демократичних принципів виборчого процесу можна виділити:

1. Принцип вільного і рівноправного висування кандидатів.

2. Принцип гласності і відкритості виборчої кампанії.

3. Принцип рівності можливостей для всіх кандидатів чи політичних партій у веденні виборчої кампанії.

4. Принцип свободи агітації.

5. Принцип неупередженості до учасників виборчої кампанії з боку органів влади, установ та організацій.

Варто зауважити, що, носячи універсальний характер, базові демократичні принципи виборів є загальноприйнятими у більшості країн світу. Що ж стосується додаткових демократичних принципів виборів, то саме їх дотримання є показником функціонування стабільної демократії. І в більшості держав додаткові принципи виборів порушуються в тій чи іншій мірі. Тому лише за умов дотримання всіх демократичних принципів виборчого процесу результати голосування будуть відображати реальне, а не викривлене, волевиявлення громадян.