Методи фундаментального аналізу фінансового ринку

У процесі прогнозування кон'юнктури фінансового ринку на основі фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи.

1. Метод прогнозування " зверху-вниз" передбачає здійснення прогнозних розрахунків в напрямі від загального до приватного. В процесі здійснення таких прогнозних розрахунків спочатку оцінюється можлива зміна параметрів загальноекономічного розвитку країни; потім прогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементів фінансового ринку в цілому; після цього прогнозується кон'юнктура окремих видів фінансових ринків; потім здійснюється прогноз кон'юнктури окремих сегментів фінансового ринку, що цікавлять його учасника; на завершальній стадії прогнозних розрахунків визначаються вірогідні параметри обігу на ринку конкретних видів фінансових інструментів. Базою кожного подальшого етапу прогнозування (при його проходженні " вниз") є результати прогнозних розрахунків, здійснених на попередній стадії. За наявності відповідної інформаційної бази такий підхід до прогнозування кон'юнктури фінансового ринку на всіх його рівнях є найфундаментальнішим і одночасно найбільш трудомістким.

2. Метод прогнозування " знизу-вверх” передбачає здійснення прогнозних розрахунків в зворотній послідовності. Прикладом здійснення таких розрахунків спочатку є оцінка майбутньої діяльності конкретного підприємства-емітента цінних паперів; потім здійснюється прогнозна оцінка інвестиційної привабливості галузі, до якої належить емітент; після цього прогнозуються показники кон'юнктури спочатку сегменту, а потім і виду фінансового ринку, на якому ці цінні папери обертатимуться. Число рівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик виходячи із задач, що стоять перед ним. Основним недоліком даного методу є можлива некоректність прогнозних показників більш високих рівнів, якщо розрахунки здійснюються без достатнього урахування взаємозв'язків окремих рівнів – в цьому випадку різні аналітики одного і того ж підприємства можуть дійти абсолютно різних результатів. Тому на практиці цей метод прогнозування використовується в поєднанні з системою " зверху-вниз".

3. Імовірнісний метод прогнозування здійснюється в умовах нестачі початкової інформації, що особливо характеризує майбутню динаміку макроекономічних чинників. В цьому випадку прогнозування окремих показників кон'юнктури фінансового ринку на всіх його рівнях носить багатоваріантний характер в діапазоні від оптимістичної до песимістичної оцінки можливого розвитку окремих факторних показників. Такий метод прогнозування кон'юнктури фінансового ринку, що використовується у фундаментальному аналізі, дає можливість визначити діапазон коливань окремих показників і в рамках цього діапазону вибрати найвірогідніший варіант його розвитку. Діапазон коливань окремих значень прогнозованої кон'юнктури фінансового ринку або динаміки окремих фінансових інструментів створює достатньо надійну інформаційну базу для оцінки можливих фінансових ризиків – як систематичних так і несистематичних.

4. Метод економетричного моделювання прогнозних показників кон'юнктури фінансового ринку або окремих фінансових інструментів заснований на побудові індивідуальних економетричних (економіко-математичних) моделей, як правило, багатофакторних. В цих цілях на першому етапі досліджується вплив окремих чинників на розвиток показника, що вивчається (на основі методів парної кореляції); після цього ранжуються і відбираються для побудови моделі найбільш значущі чинники, по яких будується багатофакторна модель (модель множинної регресії); після цього встановлюється планове значення окремих чинників, які підставляються в модель для отримання шуканих прогнозних результатів. Сучасна практика використовує велике різноманіття економетричних моделей прогнозування, вживаних у фундаментальному аналізі для різних його цілей і показників.

5. Метод моделювання фінансових коефіцієнтів використовується в основному для прогнозування показників розвитку окремих учасників фінансового ринку. Система таких коефіцієнтів, розглянута заздалегідь, дозволяє оцінити фінансову стійкість, платоспроможність, рентабельність й інші сторони майбутньої фінансової діяльності конкретного підприємства. В цих випадках для розрахунку окремих коефіцієнтів використовується розроблена на підприємстві система поточних фінансових планів. Крім того метод моделювання фінансових коефіцієнтів застосовується у фундаментальному аналізі і при прогнозуванні показників, що характеризують обіг окремих фінансових інструментів на ринку (коефіцієнти їх ринкової вартості, прибутковості, ліквідності і т.п.).

6. Метод об'єктно-орієнтованого моделювання (або метод побудови електронних таблиць) заснований на розкладанні окремих прогнозованих інтегральних показників на ряд окремих їх значень при використанні комп'ютерних електронних таблиць. Побудувавши у формі електронної таблиці відповідну модель формування інтегрального показника, можна потім, підставляючи в неї відповідні початкові планові дані одержувати шукані результати прогнозу. Метод об'єктно-орієнтованого моделювання, що використовується у фундаментальному аналізі, дає можливість здійснення багатоваріантних прогнозних розрахунків.

Використання в поєднанні методичного апарату фундаментального і технічного аналізу створює передумови для здійснення надійних прогнозів кон'юнктури фінансового ринку на різних його рівнях.