Туризм як вид життєдіяльності людини

ЛЕКЦІЯ 1. Туризм як об’єкт менеджменту

1. Туризм як вид життєдіяльності людини

2. Сервісний менеджмент як основа менеджменту туризму

3. Особливості та специфіка менеджменту туризму

4. Загальні підходи до визначення менеджменту туризму

5. Характерні риси менеджменту туризму

6. Передумови виникнення та основні етапи розвитку менеджменту туризму

Туризм як вид життєдіяльності людини

Туризм, як окремий вид подорожей, має власні понятійно-термінологічні обмеження та характеристики. Одне з перших та найбільш точних визначень туризму було сформульоване професорами Бернського університету (Швейцарія) Хунзикером та Крапфом і, пізніше, було прийняте Міжнародною асоціацією наукових експертів по туризму:

туризм - ряд явищ та взаємовідношень, які виникають в результаті подорожей людей до тих пір, поки це не призводить до постійного перебування в даних місцях і отримання будь-якої вигоди. Таке визначення не стосується екскурсій, не пов'язаних з ночівлею, а також ділових подорожей, які передбачають отримання доходу, навіть якщо його отримують не в країні перебування. З часом базова концепція туризму розширилася. З точки зору різних наук і практичної оцінки туризму в різних галузях суспільного життя йому даються і різні визначення.

1) Цілий ряд вчених розглядає туризм передусім як форму міграції населення; під туризмом прийнято розуміти одну з форм міграції населення, що характеризується тимчасовим його переміщенням з одного району країни до іншого, або з однієї країни до іншої; під туризмом розуміють всі види пересування, не пов'язані зі зміною місця проживання та роботи.

2) Вчені-правознавці додають сюди також правовий аспект, визначаючи туризм, зокрема — міжнародний, як «систему подорожей, що здійснюється на підставі міжнародних угод з урахуванням діючих міжнародних звичаїв».

3) Туризм розглядається і як форма розумового та фізичного виховання.

4) Під туризмом розуміють популярну форму організації відпочинку, проведення дозвілля.

6) Манільська декларація світового туризму (Філіппіни, 1980 р.) визначає його як один з видів активного відпочинку, що являє собою подорож, яка здійснюється з метою пізнання тих чи інших районів, нових країн і поєднується в ряді країн з елементами спорту.

8) Організація Об’єднаних Націй визначає туризм як «активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров'я, фізичний розвиток людини, пов'язаний з її пересуванням за межами постійного місця проживання».

9) Вчені-економісти розглядають туризм як галузь економіки нематеріальної сфери (індустрія туризму) по обслуговуванню людей, що знаходяться поза місцем постійного проживання;

10) Найбільш універсальне, уніфіковане визначення туризму використовується у його статистиці. Згідно цього визначення, туризмом вважається діяльність осіб, які подорожують і перебувають у місцях, що знаходяться за межами їхнього звичайного середовища протягом періоду, що не перевищує одного року підряд, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями. Це визначення, прийняте Всесвітньою туристичною організацією, використовується в усіх країнах-членах ВТО, в тому числі й в Україні.

11) У законі України «Про туризм» читаємо: «Туризм — тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без заняття оплачуваною діяльністю».

Хоча в процесі розвитку туризму з'явилися різні тлумачення цього поняття, особливу значущість при визначенні цього явища мають наступні критерії:

· зміна місця. В даному випадку йдеться про поїздці, яка здійснюється в місце, що знаходиться за межами звичайного середовища.

· перебування у іншому місці. мандрівники не повинні знаходитися у відвідуваному ними місці 12 місяців підряд і більш.

· оплата діяльності туриста у відвідуваному місці не здійснюється.

Функції туризму: пізнавальні, освітні, рекреаційні, соціальні, виховні…..