Цілі в менеджменті туризму

Визначення мети діяльності підприємства передбачає досягнен­ня його бажаного стану в процесі використання його потенціалу. Саме тому вона повинна бути конкретною, виваженою, реальною в аспекті її досягнення, узгодженою, відповідати напряму розвитку суспільства.

Визначення мети підприємства — це конкретизація його місії у оптимальній формі з точки зору управління процесом її ре­алізації, їй притаманні:

- чітка орієнтація на визначений часовий термін;

- конкретність і вимірюраність;

- позбавленість суперечностей і узгодженість щодо інших цілей і ресурсів;

- адресність і контрольованість.

Ціль туристичного підприємства - конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності підприємства.

Як правило, підприємства готельно-ресторанного бізнесу став­лять і реалізують не одну, а кілька цілей, важливих для їхнього функціонування та розвитку. Поряд із стратегічними завданнями їм доводиться вирішувати значну кількість поточних і оператив­них. Крім економічних, перед ними стоять соціальні, організаційні, наукові й технічні завдання. Поряд з регулярно повторюваними, традиційними проблемами вони повинні приймати рішення у непе-редбачуваних ситуаціях.

Зазначені цілі класифікуються за такими критеріями:

- період виконання (стратегічні, тактичні, оперативні);

- зміст (економічні, організаційні, наукові, соціальні, технічні, політичні);

- функціональна структура (маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, фінансові, адміністративні);

- середовище (внутрішнє, безпосереднє, зовнішнє); пріоритетність (особливо пріоритетні, пріоритетні, інші);

- вимірюваність (кількісні, якісні);

- повторюваність (постійні, разові);

- ієрархія (підприємство, підрозділи, ланки);

- стадії життєвого циклу (проектування й створення об'єкта, зростання підприємства, зрілість і завершення життєвого циклу).

Як правило, підприємства готельно-ресторанного бізнесу на су­часному етапі розвитку ринкових відносин ставлять такі цілі:

- стабілізація фінансового стану підприємства шляхом здійснення маркетингових заходів;

- підвищення конкурентоздатності пропонованих послуг на ринку в'їзного та внутрішнього туризму;

- наукове дослідження ринку збуту послуг для визначення стра­тегії підприємства щодо збереження та розширення його вироб­ництва;

- прогнозування щодо поточних і перспективних потреб спо­живачів послуг для визначення основних напрямів діяльності;

- комплексний маркетинговий вплив на споживачів послуг на всіх етапах обслуговування;

- створення й підтримання іміджу підприємства;

- цілеспрямованість інформаційно-рекламних заходів;

- забезпечення умов для розвитку творчого потенціалу праців­ників, підвищення рівня їх матеріального забезпечення й зацікавле­ності у збереженні своєї посади;

- визначення критичних місць управлінського впливу і пріорі-тетних завдань, виконання яких забезпечує досягнення запланова­них результатів.

В реальних умовах цілі повинні бути конкретними й досить зва­женими на основі відповідних показників, а також диференційова­ними за часовим фактором:

- довготермінові реалізовані впродовж трьох-п'яти років;

- короткотермінові — в межах одного року;

- середньотермінові реалізовані впродовж одного-трьох років.
Середньотермінові цілі, як правило, передбачають вирішення

таких завдань:

- стабілізація доходів підприємства;

- завоювання довіри споживачів послуг;

- забезпечення потреб й добробуту співробітників;

засвідчення соціальної відповідальності підприємства.

Ці чотири сфери стосуються інтересів всіх впливаючих на діяль­ність підприємства суб'єктів.

Найпоширенішими напрямами, за якими визначаються цілі підприємства готельно-ресторанного бізнесу є такими:

- прибутковість, яка визначається розміром прибутку та рента­бельністю;

- становище на ринку, яке визначється за такими показниками як: опанована частка ринку, обсяг продажу послуг, опанована ча­стка ринку порівняно з конкурентами, частка певних видів послуг у загальному обсязі реалізованих послуг;

- продуктивність, яка визначається за витратами на одиницю виготовлених послуг (продукції), ефективністю, обумовленою співвідношенням одиниці виробничих потужностей та обсягом ви­роблених послуг за певний проміжок часу;

- фінансові ресурси, які характеризують структуру капіталу, рух коштів і величину обігового капіталу;

- потужність підприємства, яка визичається за показниками ви­робничих, технічних, побутових площ; рівнем технічного облад­нання тощо;

- виробництво й реалізація послуг, оновлення технології, харак­теризуються такими показниками, як: обсяг витрат на виконання науково-дослідних робіт, терміни введення в дію нового обладнан­ня, пропозиція нових видів послуг;

- зміни в організації й управлінні, що відображаються показни­ками, які встановлюють завдання по термінах організаційних змін;

- людські ресурси, що визначаються за такими показниками як: кваліфікаційний рівень залучених працівників, оптимальне вико­ристання кадрового потенціалу, плинність кадрів, здійснення за­ходів щодо підвищення кваліфікації працівників;

- якість послуг, що визначається швидкістю обслуговування, чисельністю постійних споживачів послуг, наявністю рекламацій тощо;

- сприяння розвитку соціальної сфери, що визначається обсягом спонсорської допомоги, кількістю благодійних заходів і акцій тощо.

Короткотермінові цілі випливають із завдання довготерміно­вих цілей, конкретизують і деталізують їх, вони є певними віхами на шляху досягнення довготермінових цілей.

У кожному підприємстві готельно-ресторанного бізнесу є кілька структурних підрозділів різної величини і кілька рівнів управління, тому складається ієрархія цілей — декомпозиція цілей більш висо­кого рівня і цілей більш низького рівня. Особливості їх ієрархічної побудови:

по-перше, цілі більш високого рівня завжди мають більш широкий характер і більш довготривалий часовий інтервал досяг­нення;

по-друге, цілі більш низького рівня виступають свого роду за­собами для досягнення цілей більш вищого рівня. Ієрархія цілей відіграє дуже важливу роль, тому що вона визначає структуру підприємства й забезпечує орієнтацію діяльності всіх підрозділів на досягнення цілей високого рівня. Якщо ієрархія цілей побудована вірно, то кожний підрозділ, досягнувши своєї цілі, вносить не­обхідний вклад в діяльність всього підприємства ддя досягнення ним загальних цілей. Однак, якщо цілі визначені невірно, це може призвести до негативних наслідків для підприємства.

Саме тому слід виділити кілька основних вимог, яким повинні відповідати вірно сформульовані цілі.

1. Цілі повинні бути досяжними — це принципова вимога при визначенні цілей. Вони не повинні бути досить легкими для досяг­нення. Але вони не повинні бути нереальними щодо можливостей виконавців. Нереальна для досягнення ціль приводить до демоти-вації працівників і втрати ними необхідних в роботі орієнтирів, що негативно позначається на діяльності підприємства.

2. Цілі повинні бути гнучкими, що надає можливість для їх корегу­вання щодо змін як у внутрішньому так і у зовнішньому середовищі.

3. Цілі повинні бути конкретними, мати певну визначеність і специфічність, допомагати однозначно орієнтуватись у спрямова­ності функціонування підприємства. Цілі повинні чітко фіксувати передбачувані результаті діяльності, терміни їх досягнення й хто повинен її досягти. Чим конкретнішою є ціль, тим легше визначи­ти стратегію її досягнення.

4. Цілі повинні бути вимірюваними, тобто сформульованими таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти.

5. Цілі повинні бути сумісними, що означає що довготермінові цілі відповідають місії підприємства, а короткотермінові — довго­терміновим його цілям. Важливо, щоб відповідали одна одній цілі, які відносяться до прибутковості й до визначення конкурентної по­зиції, цілі зміцнення позиції на опанованому ринку й цілі щодо про­никнення на нові ринки, цілі прибутковості й благодійності, цілі щодо зростання й цілі щодо підтримання стабільності.

6. Цілі повинні бути прийнятними для основних суб'єктів, які визначають діяльність підприємства. При формулюванні цілей до-

сить важливо враховувати побажання й потреби працівників. Слід ставити такі цілі, які б забезпечували одержання максимально мож­ливих прибутків у довготерміновій перспективі, а також врахову­вали б інтереси суспільства загалом щодо охорони навколишнього середовища та реалізації соціальних потреб населення.

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що підприєм­ства готельно-ресторанного бізнесу не можуть функціонувати без цільових орієнтирів тому, що цільовий початок в їх діяльності за­дається в першу чергу тим, що ця діяльність знаходиться під впли­вом інтересів багатьох суб'єктів господарської діяльності й суспільства в цілому.