Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Кульмінацією світила називається небесне явище проходження світила через небесний меридіан.






Вісь світу поділяє небесний меридіан на 2 частини — північну і південну. У північній півкулі у верхній кульмінації світило пе­ретинає північну частину небесного меридіана ближче до зеніту; у нижній кульмінації світило перетинає південну частину небесного меридіана ближче до надира. Момент верхньої кульмінації Сон­ця називається астрономічним полуднем; момент нижньої кульмінації Сонця називається астрономічною північчю. Добові рухи світил відбуваються по добових паралелях).

Рис. 8. Небесна сфера: небесний меридіан і добові паралелі світил: світила А, В, С у верхній кульмінації; світила А', В', С у нижній кульмінації; світило А — те, що не заходить, світило В — те, що сходить, і те, що заходить, світило С — те, що не сходить

На полюсах Землі добові паралелі світил (за винятком Місяця і Сонця) паралельні до математичногоу горизонту. Усі світила (крім Сонця і Місяця) є такими, що не заходять або не сходять. Небесний екватор паралельний (збігається) з математичним горизонтом. Верхня і нижня кульмінації збігаються (рис. 9, а).

а)Північний полюс Землі б) Середні широти Землі в) Екватор Землі

Рис. 9. Вигляд небесної сфери та умови видимості з різних точок земної поверхні

 

У середніх широтах Землі небесний екватор перетинається з математичним горизонтом під кутом 90° - φ (рис. 9, б).

На екваторі Землі добові паралелі небесних світил перпендику­лярні до математичного горизонту. Усі світила є такими, що сходять і заходять. Верхня кульмінація відбувається поблизу зеніту, нижня — поблизу надира (рис. 9, в).

Рух Сонця екліптикою пов’язаний зі зміною пір року на Землі і кліматичних поясах. У Північній півкулі астрономічна весна настає з перетинанням Сонцем небесного екватора 20(21) березня. Шляхи Сонця над і під горизонтом рівні, тому однакова і тривалість дня і ночі. 22 червня Сонце розташоване найдалі від екватора до півночі — день літнього сонцестояння, початок астрономічного літа. 22 грудня в день зимового сонцестояння Сонце відходить яко­мога далі до півдня від екватора — день найкоротший, опівдні Сонце стоїть низько над горизонтом — початок астрономічної зими.

Потрібно звернути увагу Студентів на небесні явища, породжені обертанням Землі навколо Сонця: спостерігачеві здається, що Сонце протягом року переміщається по небесній сфері уздовж екліптики серед зодіакальних сузір’їв; постійній зміні полуденної висоти, положення точок сходу і заходу Сонця, тривалість дня і ночі, зміна виду зоряного неба протягом року.

Виклад матеріалу має супроводжуватися відповідними демонстраціями на карті зоряного неба, показом моделі сфери і телурію.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал