Політико-правові ідеї Бенджаміна Франкліна

ТЕМА 8. ПОЛІТИЧНІ І ПРАВОВІ ТЕОРІЇ США В ПЕРІОД БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ У ХVІІІ-ХІХ СТОЛІТТЯХ

План

1. Політико-правові ідеї Бенджаміна Франкліна.

2. Томас Пейн про державу і право.

3. Політико-правові погляди Томаса Джефферсона.

4. Олександр Гамілтон про державу і право.

5. Політико-правове вчення Джеймса Медісона.

6. Політико-правові ідеї Джона Адамса.

7. Правові погляди Джона Маршалла.

Політико-правові ідеї Бенджаміна Франкліна

Великий фахівець, теоретик з питань електрики, просвітитель, дип­ломат Бенджамін Франклін (1706-1790) один із перших відмовляється від сприйняття Британської імперії як єдиного політичного утворення і розвиває " ідею гомруля".

" Ідея гомруля" розуміється як самоврядування і політичне само­визначення північноамериканських провінцій. Такий план у Франкліна виникає ще в 1754 р. Він виступає з ідеєю військово-політичного союзу колоній з метою протидії французьким військам і індійським племенам, що їх підтримують. Цьому плану перешкодили роз'єднаність колоній. Крім того, колонії були сильно прив'язані до Англії. Свобода корони для них значила багато.

Бенджамін Франклін перший назвав північноамериканські провінції державами (штатами). Йому належить одна з версій плану конфедерації штатів. У 1776 р. його і Томаса Пейна політико-правові ідеї лягли в осно­ву Декларації незалежності. Ці ідеї були близькі і зрозумілі широким народним масам. Декларація незалежності 1776 р. відіграла важливу роль в об'єднанні колоністів у боротьбі проти англійських колонізаторів. Франклін був активним учасником складання Статей конфедерації 1781 р., а також проекту федеральної Конституції на Філадельфійському конвенті.

Працюючи в Лондоні дипломатом, Франклін відстоював ідею незалежності і гармонічного розвитку своєї країни, яку він називав " країною праці", " щасливої помірності", " простотою республіканських удач" і т. ін. Це мала бути країна, в якій немає різкої поляризації між багатими і бідними, розкішшю й аскетизмом, а все визначається працею. Франклін вірив, що в Північній Америці за рахунок соціальних досяг­нень, зростання населення, території, відбудеться удосконалення сфери знань. Особливо відзначав науку, що у Європі ігнорувалася. Головною у своїй країні він бачив науку, а саме - науку про політику.

Франклін не був прихильником радикальних політичних перетво­рень. Він не був ні простодушним демократом, ні демагогом. Для нього дуже важлива була ідея: " вогонь свободи може не тільки очищати, але й руйнувати". Його характеризують як прихильника соціальної революції і реформ, але не радикалом.

Завдяки Франкліну, іншим його соратникам, греко-римські вчення були застосовані до захисту американського республіканізму. Він став одним із засновників і першим президентом " Суспільства політичних вишукувань". Задача суспільства розвивати знання про державне управління, удосконалювати політичну науку. Для Франкліна було дуже важливо, щоб сам індивід мав привілеї визначати: 1. Що є доблесне. 2. Вибирати між умовлянням чи переконанням. 3. Що є законною ви­могою.

У США і сьогодні Бенджамін Франклін є одним із великих розумів епохи боротьби за незалежність, визвольної війни 1775-1783 рр. Його вважають одним із засновників американської історії, політики, право­вих вчень. Він є родоначальником характерного утилітаризму, більш раннього, ніж англієць Ієремія Бентам. (Утилітаризм - це етичне вчення, що закликає витягати з усього користь чи вигоду.) Слава про Бенджаміна Франкліна, як про великого творця політико-правових вчень, швидко прийшла не тільки в Європу, але досягла і Російської імперії. Його роботи читали М. В. Ломоносов, декабристи, інші представники демократії.