Томас Пейн про державу і право

До радикальних представників демократичної, правової і політичної ідеології періоду Війни за незалежність 1775-1783 рр. належить Томас Пейн (1737-1809). На початку Війни за незалежність, а точніше в 1974 р. за рекомендацією Бенджаміна Франкліна Томас Пейн переселяється з Англії до Північної Америки. Пізніше за інших представників політико-правової ідеології він включається у визвольний рух колоній. Але Пейн перший порушив питання про відділення колоній від Англії і створення незалежної держави. Ця політико-правова ідея викладена в памфлеті " Здоровий глузд", (1776 р.). Це найбільш відома робота Томаса Пейна. Для американців вона дуже важлива, тому що в ній Пейн запропонував назву держави, яку повинні були утворити колоністи, - " Сполучені Штати Америки", США. Ідеї памфлету " Здоровий глузд" закладені в Декларацію незалежності 1776 р., основним автором якої був Томас Джефферсон.

Під час Французької революції 1789-1794 рр. Томас Пейн з'являється в самому центрі подій, у Парижі. Він вітає її й у 1791 р. публікує роботу - політико-правовий нарис " Права людини". Робота мала величезний успіх. За кількістю перевидань і перекладів на інші мови її порівнюють з поемою Байрона " Чайлд Гарольд". Ця робота захищає демократичні права і свободи, проголошені у французькій Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

Т. Пейн брав активну участь у політичному житті революційної Франції. Його обирають депутатом Конвенту. Стає на сторону жирондистів. З приходом до влади якобінців - 1793-1794 рр. різко критикує якобінський терор. За це якобінці його ув'язнюють. У камері стає сусідом французького революціонера Дантона. Томаса Пейна засуджують до страти на гільйотині. Перебуваючи у в'язниці, Пейн пише памфлет " Вік розуму" (1794-1795 рр.). Цю роботу називають раціоналістичною критикою Біблії. її не прийняли релігійно налаштовані американці.

Після падіння влади Робесп'єра і Марата під час перевороту 9 термідора (27 липня 1794 р.), що поклав кінець якобінському терору, Т. Пейн був звільнений із в'язниці. Його відновили в депутатських пра­вах. Він повертається в Америку. Але релігійно спрямовані американці не можуть пробачити йому роботу " Вік розуму". Т. Пейн був підданий остракізму і гонінням за антирелігійну критику. Помер Томас Пейн у 1809 р. у повному забутті.

Т. Пейн розрізняв природні і громадянські права людини у своїй політико-правовій теорії. Природні права належать людині за приро­дою. Це право на щастя, свободу совісті, свободу думки. Цими права­ми людина володіла у природному стані. З утворенням суспільства і держави люди передали частину своїх природних прав до " загального фонду". Так виникають громадянські права, що належать людині як члену суспільства. Це ті права, що людина нездатна захистити своєю владою. До них Пейн відносив і право власності - право придбане, а не природне.

У природному стані, відзначав Пейн, не існувало приватної власності на землю. Земля була загальною власністю людського роду. Приватна власність з'являється з переходом до землеробства, а також у результаті недоплати працівникам. Разом із нею виникає і розподіл людей на ба­гатих і бідних. За природою всі люди рівні у своїх правах. Розподіл на бідних і багатих є наслідком виникнення приватної власності.

У 1775 р. Томас Пейн один із перших виступив проти рабовласництва в Північній Америці. Він вимагав звільнення рабів.

Держава виникає слідом за об'єднанням людей у суспільство. Люди, що об'єдналися, нездатні самі зберігати справедливість у відносинах між собою. Тому ціль держави - забезпечити і зберегти природжені права людини. Люди частину своїх прав уступили суспільству. Людина залишила собі свободу думки, совісті, право робити для свого щастя все, що не шкодить іншому. Верховна влада в державі повинна належа­ти народу. Цим Пейн висунув ідею народного суверенітету. Народ сам вибирає собі будь-яку форму правління.

Форми держави, за Пейном, бувають " старі" (монархічні) і " нові" (республіканські). Правління, засноване на передачі влади в спадщи­ну саме несправедливе і саме недосконале з усіх систем правління. Така влада під собою не має ніякої правової основи і неминуче веде до тиранії й узурпації народного суверенітету. Абсолютна монархія -ганьба людської природи.

Республіканське правління має ґрунтуватися на принципі народного представництва. Основа такого управління: 1. Народний суверенітет. 2. Верховною владою володіє законодавчий орган. 3. Вибори відбуваються на основі загального виборчого права. 4. Реалізується природна рівність людей.

Томас Пейн критикував Конституцію США 1787 р. У час її прий­няття він був у Європі. Пейн виступив проти створення двопалатного законодавчого органу, сформованого на основі цензового виборчого права. Йому не сподобалося занадто велике - шість років - повнова­ження сенаторів. Замість президента, на його погляд, повинен бути за Конституцією колегіальний орган. Пейна не влаштовувало положення про незмінюваність суддів, вони, як він думав, повинні переобиратися і відповідати перед народом. Він запропонував відібрати у президента право " вето" і т. ін.

Томас Пейн виразив ідею, що кожне нове покоління повинне саме визначати, що відповідає його інтересам, і тому повинне мати право змінювати Конституцію.

Політико-правові вчення Томаса Пейна вплинули на події Війни за незалежність 1775-1783 рр. їх читали і знали в Англії, на батьківщині Пейна. Вони сприяли формуванню нової ідеології з вимогами загального виборчого права і щорічних виборів у парламент. Латинська Америка також відчула вплив політико-правових вчень Т. Пейна під час виз­вольного руху проти іспанської корони.