Олександр Гамілтон про державу і право

Лідер федералістів, державний діяч, політик, член Конституційного конвенту, творець конституційної теорії - Олександр Гамілтон (1757-1804). Він кардинально вплинув на зміст Конституції США 1787 р., захищав сильну централізовану владу федерального уряду, вів активну боротьбу проти " антифедералістів" (республіканців).

Гамілтон вважав, що федеральний устрій переборює слабкість конфедеративної організації США, закріпленої " Статтями конфедерації" (1781 р.). На думку федералістів, тільки сильна центральна влада здатна створити міцну авторитетну державу і не допустити розвитку демокра­тичного руху мас після перемоги у Війні за незалежність 1775-1783 рр. Федерація має бути бар'єром перед будь-якими внутрішніми розладами і народними повстаннями.

Федералісти виражали інтереси великої торгової і промислової буржуазії, антифедералісти - інтереси малозаможних і незаможних прошарків населення. За антіфеодалістами були фермери, дрібні підприємці, торговці. Вони боролись за конфедерацію, побоюючись диктату сильної центральної влади. їх влаштовувала отримана свобода у фактично незалежних штатах.

У початковий період Війни за незалежність Гамілтон виступав за мирне врегулювання конфлікту з Англією. Це був шлях компромісу. У ході боротьби колоній Гамілтон змінив свої політико-правові погляди і дійшов до висновку, що є можливість установити республіканський лад. Але тільки за однієї умови: створення сильної президентської влади. Вона повинна бути схожою на владу монарха; президент обирається довічно; має широкі повноваження; контролює представницький орган законодавчої влади; члени Верховного суду незалежні і довічні; міністри призначаються президентом і не відповідальні перед парламентом.

Парламент, на думку О. Гамілтона, повинен бути двопалатний. Створюється на основі виборчого права з високим майновим цен­зом. Розподіл людей на багатих і бідних, а відповідно на освічених і неосвічених, здатних і нездатних управляти справами суспільства має природне походження. Багатим і освіченим за самою природою нале­жить право бути представленими у вищих державних органах. Тільки багаті здатні забезпечити стабільність політичного ладу, стверджував у своїх політико-правових вченнях О. Гамільтон.

Не всі політико-правові теорії, ідеї, пропозиції були враховані Конституцією США. Однак велика частина конкретних пропозицій О. Гамілтона були прийняті Конституційним конвентом. З 55-ти членів Конституційного конвенту тільки вісім брали участь у прийнятті Декларації незалежності 1776 р.

Серед федералістів - прихильників Гамілтона були активні учасники Війни за незалежність 1775-1783 рр., II Континентального конгресу і Конституційного конвенту Джон Адамс - другий президент США, Джеймс Медісон - основний автор Білля про права і четвертий прези­дент США, який потім перейшов від федералістів до антифедералістів, Дж. Джей - голова Верховного суду. Політико-правові вчення і свої по­гляди вони виклали разом із Гамілтоном у збірнику " Федераліст". Усі освічені люди того часу в США вважали за правило читати цей збірник. " Федераліст" відстоював ідею сильної центральної федеральної влади і систему її організації в дусі Конституції 1787 р.

О. Гамілтон виношував ідею довічного призначення незалежних, шановних і шанованих, добре оплачуваних членів суду. Він споди-вався, що такі судді будуть в змозі забезпечити управління з великою відповідальністю. Верховний суд у такому випадку буде створювати найменшу загрозу правам, дарованим Конституцією. У виконавчої влади є меч, Конгрес має у своєму розпорядженні гаманець, а в суддів - одна лише мудрість. Таким чином, політико-правові погляди Олександра Гамілтона послужили теоретичною базою для розробки Конституції США 1787 р.