Джерела забруднення поверхневих вод суші

Процеси забруднення гідросфери пов’язані з різними чинниками, проте основними джерелами є промислові підприємства, річковий транспорт, сільське та комунальне господарство. Крім того, поверхневі води можуть забруднюватись через атмосферні опади, внаслідок скидання теплих вод, які використовуються для охолодження на ТЕС і АЕС, міськими зливовими стоками, хімікатами під час їх транспортування, водами шахт і рудників. Також для України після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році постало питання радіоактивного забруднення.

Всі різноманітні забруднюючі речовини, які потрапляють до поверхневих вод, можна представити наступною схемою (рис. 1.1).

Отже, як видно з рисунку 1.1, поверхневі води є акумуляторами досить великої кількості різноманітних забруднюючих та токсичних речовин різного походження.

Надзвичайно великої шкоди водоймам та водотокам завдають неочищені стічні води. В Україні скидається у водні об’єкти близько 17, 4 км ³стічних вод за рік, які містять 5273 тис. т розчинених речовин [4].

Промислові стічні води забруднюють екосистеми найрізноманітнішими компонентами в залежності від специфіки галузей промисловості. В таблиці 1.1 наведені пріоритетні забруднювачі водних екосистем за галузями промисловості.

Рисунок 1.1 – Забруднюючі речовини поверхневих вод [4]

Таблиця 1.1 – Пріоритетні забруднювачі водних екосистем за галузями промисловості [3]

З таблиці 1.1 можна зробити висновок, що промислові підприємства скидають у поверхневі води велику різноманітність небезпечних токсичних речовин специфічної дії, що ускладнює їх детоксикацію.

Основні чинники впливу сільськогосподарського виробництва на поверхневі води – це внесення добрив, отрутохімікатів, тваринницькі комплекси та ерозія ґрунту. Щорічні надходження мінеральних добрив на поля в Україні становлять більше 90 тис т. пестицидів – 4, 5 млн. т Із них лише 5-10 % поглинається рослинами, решта 90-95 % змивається дощами й талими водами, здувається вітрами й потрапляє в річки, озера, ґрунтові води, стаючи шкідливими компонентами екосистеми. Із 170 найменувань отрутохімікатів, які використовуються в Україні 49 є особливо небезпечними [1].

У результаті сьогодні водойми забруднені сполуками азоту, фосфору, калію, часто радіоактивними елементами (містяться у фосфорних мінеральних добривах), іноді важкими металами (міддю, цинком). Сумарна міграція азоту вниз із ґрунтового шару може становити 10 – 80 %, калію -30 %, фосфору – 6%. Причому втрати добрив на легких піщаних ґрунтах у 8 – 12 разів більші, ніж на важких глинястих [4].

Дуже напружена екологічна обстановка склалась навколо ферм і тваринницьких комплексів, яких в Україні налічується понад 45 тис. річний вихід гною становить близько 300 млн. м³, де вміст азоту – до 1, 5 млн. т. Не менше 10% цього азоту в процесі зберігання, транспортування та утилізації зливається та фільтрується в поверхневі води. У перерахунку на нітратне забруднення в навколишнє середовище щорічно надходить 450 тис. т азотних сполук [4]. У водоймах, які забруднюються стічними водами тваринницьких комплексів, вміст аміаку може коливатись від 0, 05 до 1, 0 мг/дм³ і більше, нітритів – від 0, 01 до 0, 09 і вище, нітратів – до 5-10 мг/дм³ [7].

Приблизно 90 % води, що використовується в містах, викидається в забрудненомустані в річки та водойми. Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах комунально-побутового сектора становить близько 1 кг/м3, причому близько 50 % речовин знаходиться в розчиненому стані.

Щорічно у водойми України скидається близько 4 млрд. м³забруднених стоків. Теоретично наявні методи дають можливість очистити стічні води на 95–96%, але на практиці – 70–85%. Найбільшу кількість стічних вод скидають міста Маріуполь (253, 8 млн. м³), Дніпропетровськ (188 млн. м³), Запоріжжя (65 млн. м³), Київ (29 млн. м³). основні причини забруднення – застаріле обладнання, відсутність очисних споруд, аварійні скиди (їх буває понад 250 на рік) [15].