Тема 2. Послугиу міжнародній торгівлі

Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС). Основна мета угоди. Структура та основні елементи ГАТС. Види послуг, на які розповсюджується ГАТС. Динаміка міжнародної торгівлі послугами. Структура світової торгівлі послугами.

Україна на світовому ринку послуг.

Пріоритети розвитку сфери послуг в Україні в умовах глобалізації. Проблеми і перспективи розвитку ринку транспортних послуг в Україні. Потенціал України щодо розвитку міжнародного туризму, ринку консалтингових, освітніх та інших видів послуг. Пропозиція міжнародних інформаційних послуг в Україні.

Міжнародне регулювання торгівлі послугами відбувається на рівні двосторонніх угод (наприклад, про транспортне сполучення, перевезення та комунікації), багатосторонніх угод у межах об'єднань країн (ЄС) або на рівні міжнародних організацій, передусім ВТО.

До Уругвайського раунду торгівля послугами не була підпорядкована певним правилам на міжнародному рівні. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС), переговори щодо якої велись під час раунду, стала першим серйозним кроком вперед, спрямованим на поступове підпорядкування торгівлі послугами міжнародним правилам.

ГАТС спрямована на «сприяння економічному зростанню усіх торговельних партнерів та розвитку країн, що розвиваються» через розширення торгівлі послугами.

Генеральна угода про торгівлю послугами застосовує основні правила торгівлі товарами до торгівлі послугами. Але ці правила були пристосовані до специфіки послуг та чотирьох режимів здійснення їх міжнародної торгівлі послугами. ГАТС складається з:

Ø рамкового тексту, в якому викладені загальні концепції, принципи і правила стосовно заходів, які впливають на торгівлю послугами;

Ø Додатків до Угоди, де викладені принципи та правила для конкретних секторів і які доповнюють текст;

Ø конкретні зобов'язання щодо лібералізації торгівлі в секторах та під-секторах послуг, перелічених у національних Розкладах країн-членів.

До найважливіших загальних зобов'язань, які містяться в тексті Угоди, відносяться наступні:

Ø прозорість правил;

Ø взаємне визнання кваліфікації, необхідної для надання послуг;

Ø правила щодо монополій, ексклюзивних постачальників послуг та іншої ділової практики, що обмежує конкуренцію;

Ø поширення режиму найбільшого сприяння;

Ø заходи, спрямовані на лібералізацію торгівлі, зокрема, на забезпечення більшої участі країн, що розвиваються.

Система правил не дозволяє країнам дискримінувати послуги та постачальників послуг з різних країн, згідно з принципом режиму найбільшого сприяння (РНС). Однак, у країни залишається можливість протягом десятирічного перехідного періоду практикувати заходи, що не відповідають цьому принципу. Відповідно до принципу національного режиму країни не повинні ставитись до іноземних послуг та їх постачальників менш прихильно, ніж до своїх власних послуг і постачальників. Хоча система не накладає зобов'язань, вона вимагає від країн, щоб вони вказали у свої Розкладах поступок сектори, а також умови, за яких буде застосовуватися національний режим.

Угода віддзеркалює процес переговорів у COT щодо лібералізації торгівлі в конкретних секторах. На додаток вона вимагає проведення нового раунду переговорів про подальшу лібералізацію торгівлі в усіх галузях послуг.

Ринок послуг - це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні й консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг торгівля ліцензіями і патентами, «ноу-хау», промис­ловими зразками та корисними моделями, інжиніринг, лізингові послуги тощо так само формують комплекс послуг, які пропонуються на згаданому ринку. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним з найбільш швидко зростаючих секторів світового ринку.

На це існує багато причин: швидкий технологічний прогрес в галузі комунікацій дає постачальникам, що були раніше прив'язані до національних ринків, можливість діяти на міжнародній арені. Банки і страхові компанії можуть діяти значно швидше і ефективніше, застосовуючи факсимільний зв'язок, електронну пошту тощо. Архітектори можуть передавати свої проекти і наглядати за ходом будівництва з тисячокілометрової відстані за допомогою сучасних інформаційних технологій. Так само, інженери-консультанти можуть передавати проекти за допомогою комп'ютерів своїм клієнтам у далеких країнах. Очікується швидкий розвиток міжнародної торгівлі послугами; аналітики вважають, що через 10 років вона випередить торгівлю товарами.

У промислово-розвинутих країнах сектор послуг сягає близько 75% ВВП. Так, у секторі послуг США зайнято понад 70% економічно активного населення, у країнах Західної Європи - від 60% (ФРН, Фінляндія) до 70% (Бельгія, Нідерланди, Норвегія). Аналіз внутрішньої структури сектора послуг цих країн показує, що активніше розвиваються не традиційні галузі типу готельного й ресторанного бізнесу, а такі, як фінансові послуги, професійне навчання, дизайн, освіта, охорона здоров'я, соціальне забез­печення. В індустріальних країнах (деякі держави Південної та Східної Європи, Китай), «нових індустріальних країнах» (Аргентина, Бразилія, Гонконг, Малайзія, Сінгапур. Тайвань, Республіка Корея, Мексика), найбільш розвинутих країнах Африки частка зайнятих у сфері послуг становить приблизно 30-40%, внутрішня структура характеризується підвищеною часткою виробничих галузей (транспорт, зв'язок) і пониженою - фінансової, інформаційної та соціальної. У доіндустріальних країнах Африки, Азії та Латинської Америки частка зайнятих у секторі послуг є відносно високою внаслідок нерозвинутості промисловості або сільського господарства. Наприклад, у Сальвадорі цей показник сягає 69%.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами в 2010 році зросло в 1, 4 разу в порівнянні з 2009 роком - до $6, 196 млрд (у 2009 г - $4, 425 млрд), повідомила Державна служба статистики.

За її даними, експорт послуг в 2010 році виріс на 21, 2% - до $11, 637 млрд, імпорт - на 5, 2%, до $5, 44 млрд.

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 217 країн світу.

Найбільшу питому вагу в загальному об'ємі українського експорту складали транспортні послуги (67, 1%), різні ділові, професійні і технічні послуги (12, 7%).

Експорт послуг за 2010 р. в порівнянні з 2009 г. збільшився на $2, 038 млрд, у тому числі за рахунок збільшення об'ємів послуг трубопровідного транспорту на $1, 254 млрд (на 59, 6%), різних ділових, професійних і технічних послуг - на $247, 6 млн (на 20, 2%), залізничного транспорту - на $216, 2 млн (на 17, 4%), фінансових послуг - на $103, 6 млн (на 27, 9%), послуг з подорожей - на $81, 4 млн (на 27, 2%), повітряного транспорту - на $66, 7 млн (на 6%), комп'ютерних послуг - на $56, 2 млн (на 20, 2%), інших ділових послуг - на $27, 7 млн (на 27, 8%), роялті і ліцензійних послуг - на $26, 9 млн (у 2, 8 разу), послуг зв'язку - на $23, 8 млн (на 7, 4%), будівельних послуг - на $15 млн (на 12, 1%).

В той же час скоротився об'єм експорту послуг морського транспорту - на $41, 2 млн (на 3, 2%), страхових - на $20, 7 млн (на 25, 5%), державних послуг - на $12, 7 млн (у 6, 7 разу).

Експорт послуг в країни СНД склав 48% загального об'єму експорту, в країни Європейського Союзу - 26, 8%.

Росія залишається основним зовнішньоторговельним партнером, на неї доводиться 44, 2% загального об'єму експорту послуг України ($5, 146 млрд).

Об'єм послуг, наданих країнам СНД, в 2010 році виріс в порівнянні з 2009 роком на $1, 757 млрд (на 45, 9%) за рахунок збільшення експорту послуг в РФ - на $1, 678 млрд (на 48, 4%), Білорусію - на $46, 1 млн (на 54%), Туркменістан - на $43, 2 млн (на 63, 4%). При цьому скоротився об'єм експорту послуг до Казахстану - на $13, 9 млн (на 14, 5%) і Азербайджан - на $2, 9 млн (на 10, 3%).

Об'єм послуг, наданих іншим країнам світу, виріс в порівнянні з 2009 роком на $281, 2 млн (на 4, 9%), у тому числі Угорщині - на $155, 6 млн (у 3, 3 разу), Швейцарії - на $125, 6 млн (на 41, 4%), США - на $121 млн (на 26, 4%), Панамі - на $49, 9 млн (на 42, 2%), Франції - на $34, 8 млн (на 39, 4%), Бельгії - на $20, 1 млн (на 61, 3%).

Найбільше скорочення об'ємів послуг спостерігалося в експорті на Кіпр - на $46, 6 млн (на 10, 1%), Віргінські острови (Британські) - на $46, 1 млн (на 18, 6%), до Німеччини - на $40, 3 млн (на 10, 7%), Канаду - на $32, 9 млн (на 24, 5%), Люксембург - на $27, 3 млн (у 6, 9 разу), Індію - на $23, 8 млн (на 43, 3%), Туреччину - на $23, 1 млн (на 13%).

Найбільшу питому вагу в загальному об'ємі українського імпорту послуг складали транспортні (21, 1%), фінансові (19, 9%), різні ділові, професійні і технічні (15, 7%) і державні послуги, які не внесені до інших категорій (11, 3%).

Імпорт послуг до України в 2010 році виріс в порівнянні з 2009 роком на $266, 8 млн, у тому числі за рахунок наданих державних послуг - на $154, 1 млн (на 33, 6%), повітряного транспорту - на $92, 1 млн (на 27, 2%), інших ділових послуг - на $73, 1 млн (45, 8%), послуг з подорожей - на $62, 1 млн (на 21, 9%), послуг приватним особам і послуг у сфері культури і спорту - на $50, 9 млн (на 35, 5%), залізничного транспорту - на $34, 5 млн (на 8, 1%).

При цьому значно скоротилися об'єми наданих в 2010 році фінансових послуг - на $234, 7 млн (на 17, 8%), будівельних - на $53, 7 млн (на 33, 8%), різних ділових, професійних і технічних послуг - на $40 млн (4, 5%), страхових послуг - на $34, 9 млн (на 25, 5%) і послуг зв'язку - на $30, 4 млн (19, 5%).

Імпорт послуг з країн СНД склав 17, 2% від загального об'єму імпорту, з країн Європейського Союзу - 54%.

У 2010 році в порівнянні з 2009 роком імпорт послуг з країн СНД виріс на $148, 1 млн (на 18, 8%), у тому числі з Росії - на $130, 2 млн (на 19, 8%) і Білорусії - на $19, 4 млн (на 44, 4%). В той же час знизилися об'єми послуг з Казахстану - на $8, 6 млн (на 28, 1%).

Імпорт послуг, отриманих з інших країн світу, збільшився на $118, 7 млн (на 2, 7%), у тому числі з Кіпру - на $145, 1 млн (на 21, 7%), США - на $72, 4 (на 24, 2%), Віргінських островів (Британських) - на $64, 7 млн (у 3, 4 разу), Туреччині - на $44 млн (на 24, 7%), Португалії - на $43, 2 млн (у 5, 1 разу), Швеції - на $30, 1 млн (на 23, 4%).

В той же час скоротилися об'єми послуг, отриманих з Австрії, - на $88, 2 млн (на 38, 6%), Франції - на $78, 7 млн (на 26%), Сполученого Королівства - на $67, 6 млн (на 10, 3%), Німеччині - на $51, 3 млн (на 14, 2%), Македонії - на $44 млн (у 8, 2 разу), Чеської Республіки - на $28, 9 млн (на 43%).