Моделі аналізу заінтересованих сторін.

Аналіз зацікавлених сторін дає змогу окреслити коло учасників та партнерів проекту, основних благоотримувачів і групи, чиї інтереси можуть бути побічно порушені, виявити переваги та незручності для різних груп від реалізації проекту та розкрити спілки або альянси на підтримку проекту або тих, хто прагне перешкоджати його реалізації. Аналіз зацікавленої групи дає можливість визначити інтереси сторін, які в свою чергу є наслідком сформованих цінностей кожного із учасників.

Модель Мітчела орієнтована на створення практичного інструментарію, який допоможе раціоналізувати роботу із зацікавленими сторонами. грунтується на твердженні, що керівники будуть турбуватись про інтереси зацікавлених сторін тільки в тому випадку, якщо це приведе до покращення результатів фірми. Ця модель використовується для ідентифікації важливості зацікавлених сторін. зацікавлені сторони класифікують за трьома атрибутами: влада, законність та терміновість. І залежно від величини наявності кожної із них виділяють сім груп: бездіяльна, домінуюча, контролююча, залежна, вимагаюча, небезпечна та категорична. Наявність певного атрибуту не носить постійного характеру: сторони можуть його набувати або втрачати через якийсь час.

Система показників відповідальності (ASC- Accountability Scorecard) призначена для пошуку своєрідного “балансу інтересів” між самим підприємством і різними зацікавленими сторонами, вивчення взаємозв'язків і взаємовідносин між різними зацікавленими сторонами. Ці взаємовідносини називаються “зв'язком контрактів”. Ці “контракти” розглядаються як внески різних зацікавлених сторін на заміну вигод та стимулів, які забезпечує компанія (організація). Взагалі зацікавлені сторони залишаються зацікавленими лише допоки підприємство забезпечує такі стимули, цінність яких перевищує або, як мінімум, компенсує зроблені внески. Під внесками в даній системі розуміються матеріальна, грошова, фізична та інша участь зацікавлених сторін у діяльності підприємства.

Модель Менделоу (1991) Відповідно до цієї моделі всіх зацікавлених осіб можна класифікувати залежно від двох змінних - їх інтересів та їх влади: 1) Влада стейкхолдера визначає його здатність впливати на організацію. 2) Інтерес стейкхолдера визначається його бажанням впливати на організацію. Отже, схема стейкхолдерів: Вплив стейкхолдерів = Влада х Інтерес.

Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія ISO 14000). Законодавство України про охорону навколишнього середовища.

На сьогоднішній день у світі розвинене міжнародне і національне природоохоронне законодавство, існують партії екологічного спрямування. Міжнародне екологічне право є однією з наймолодших галузей міжнародного публічного права.

Саміт тисячоліття що відбувся в ООН в Нью-Йорку 6-8 вересня 2000 р. ухвалив Декларацію тисячоліття спрямовану на " подолання несправедливості й нерівності, терору й злочинності та збереження нашої спільної спадщини, землі, прийдешніх генерацій" (. Подолання бідності. Забезпечення доступу до якісної освіти впродовж життя. Забезпечення сталого розвитку довкілля. Поліпшення здоров’я матерів та зменшення дитячої смертності, Забезпечення ґендерної рівності)

У 1992 р. на Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро була ухвалена " Декларація Ріо про навколишнє середовище і розвиток". У цій Декларації були сформульовані 27 принципів сприяння управлінню економічною діяльністю і діяльністю у сфері охорони навколишнього середовища. Ця Декларація являє собою своєрідний звід принципів міжнародного співробітництва по охороні навколишнього середовища.

Екологі́ чний ме́ неджмент ― система управління навколишнім середовищем― частина загальної системи управління, що включає організаційну структуру, діяльність із планування, обов'язки, відповідальність, досвід, методи, методики, процеси і ресурси для розробки, здійснення й аналізуекологічної політики.

Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту. Типові положення цих стандартів полягають у тому, що в організації повинні виконуватися визначені процедури, повинні бути підготовлені певні документи, призначені відповідальні за визначені сфери екологічно значимої діяльності. Стандарти серії ISO 14000 не містять ніяких «абсолютних» вимог до впливу організації на навколишнє середовище, за винятком того, що організація в спеціальному документі (екологічній політиці) повинна оголосити про своє прагнення відповідати національному природоохоронному законодавству і національним стандартам. Такий характер стандартів обумовлений, з одного боку, тим, що ISO 14000 як міжнародні стандарти не повинні втручатися у сферу дій національних нормативів. З іншого боку, попередником ISO є «організаційні» підходи до якості продукції (наприклад, концепція «загального управління якістю»), згідно з якими, ключем до досягнення якості є побудова належної організаційної структури і розподіл відповідальності за якість продукції і послуг.

Законодавство про охорону навколишнього природного середовища. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища" Закон України " Про охорону атмосферного повіт­ря" Закон України " Про природно-заповідний фонд України" Земельний кодекс України; Закон України " Про тваринний світ"; Лісовий кодекс України; Кодекс України про надра; Водний кодекс України; Закон України " Про Червону книгу України" тощо.