Структура соціологічного знання

Об’єкт, предмет і методи соціології

Термін походить з лат.-наука про суспільство. Об’єкт: це об’єктивно дана соц. реальність, на яку спрямовують процес пізнання. Предмет: відтворення на абстрактному рівні значущих з теорет.і практ.точок зору закономірних зв’язків і відносин соц.реальності та її пізнання.Соціологія розглядаєтьсяяк цілісний соц.організм, закони і закономірності, організації, функції і розвиток якого, аналізують крізь плосередництво взаємодії економ., політ., духовн., соціал. реальності.Соціологія вивчає зв. взаємодії відносин, які прийнятот називати соціальними(справедливості і несправ., свободи і несвободи). Соціологія – це наука про загальні та специфічні закони і закономірності становлення, функціонування і розвитку історично певних соц.систем про механізми їх дії і форми прояву діяльності людей в суспільстві в цілому про особистість її в соц. взаємодіях, про соц.життя індивідів.Сам термін “соціологія” в науковий обіг ввів 30-х рр. франц.мислитель Огюст Конт(1798-1857).Методи соціології за Контом: спостереження, експеримент, м-д класифікації, м-д порівняння та історичний м-д.

Структура соціологічного знання

Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології були зміни в структурі соціологічного знання. У зв'язку з відновленням і розбудовою його теоретичних поверхів, відродженням " великої теорії" постало питання про змістовну єдність і цілісність соціології як науки, несуперечливість окремих структурних елементів соціологічного знання. Тому склався загальноприйнятий структурний поділ соціології на три рівні: 1 - загально-соціологічної теорії; 2 — спеціальної (галузевої) соціологічної теорії: 3 — емпіричної соціології або рівня конкретного соціологічного дослідження. Вирізняється також макросоціологія та мікросоціологія. Також пропонується для розгляду теоретична та емпірична соціологія. З іншого боку, соціологія як наукова дисципліна виникла відносно недавно, тому в ній немає ще таких універсальних тверджень і водночас обґрунтованих фактами стабільних теорій. Між тим, це не означає, що в ній такі узагальнення неможливі в принципі. Можна навести лише деякі соціологічні теорії, такі як: структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон); теорія соціальної дії (М.Вебер); теорія соціального конфлікту (К.Маркс, Р.Дарендорф); теорія соціальних систем (Т.Адорно); символічний інтеракціонізм (Г.Блумер, Д.Мід, А.Роуз); інтегральна система соціології (П. Сорокін) тощо. Соціологічна теорія — це система логічно взаємозв'язаних понять та принципів, за допомогою яких інтерпретується сутність (структура та генезис) соціальної реальності та здійснюється аналіз їх взаємодії.Абстрактно відображає дійсність, але в контексті системності, цілісності та всезагальності.