Основні види злакових трав, які застосовуються для дернових покриттів на територіях різного призначення

Більш широкий асортимент дерноутворювачів бажаний для лучних газонів, для дернових покриттів на відкосах гідротехнічних споруд, для укосів земляного полотна залізничних| і шосейних доріг з метою захисту від вітрової і водної ерозії, на аеродромах, для закріплення поверхні відвалів теплоелектростанцій п|супроти|роти видування частин пилу і в інших подібних умовах. Наявність такого асорти­менту| надає мож|спроможність|ливість більшого вибору рослин, від|відповідно до|повідно до призначення газонного покриття для складання травосумішей|, що відповідають різним технічним вимогам. У цих умовах, зрозуміло, декоративні властивості трав мають другорядне значення.

Характерні|вдача| особливості багаторічних|багатолітніх| злаків, що приводяться|призводять| далі, а також бобових трав, складені стосовно їх використання, головним чином для створення|створіння| дернових покриттів. Цим дослідженням присвячені роботи Ларіна, Агабабяна, Работнова і ін. (1950, 1951), Андрєєва (1966), Дмітрієва (1948), Евсєєва (1949), Корякиной (1964), Петрашева (1950; Петрашева і ін., 1952), Шаїна (1956) і деякі ін.

Для декоративних газонів партерного типу (класичного, ординарного) використовуються наступні кореневищно-рихлокущові злакові трави: пажитниця багаторічна (райграс пасовищний Lolium perenne). До них відносяться карликові і вузьколистні сорти: «Manhattan», «Hunter», «Lorina», «Gator», «Hermes», «Talgo» та ін., тонконіг лучний (Роа pratensis), костриця (вівсянниця) червона (Festuca rubra L.) вівсяниця червона типова (F. rubra rubra), костриця червона змінена - F. rubra commutata. Рихлокущові форми костриці червоної ботаніки відносять до підвиду F. rubra subspecies fallax Hack. Англійськими фахівцями з газонів рекомендується форма commutata (F. rubra commutata). мітлиця тонка (Agrostis tenuis (волосовидна або звичайна - A. vulgaris, A. capillaris), мітлиця біла(велетенська) - Agrostis alba(A. gigantea).

Для газонів другорядного призначення використовують наступні види родини злакові.Види роду Мітлиця – Agrostis (Мітлиця пагононосна - A. stolonifera)1.2.1.2. Мітлиця собача, форма волосовидна – (A. canina canina), Мітлиця собача, форма гірська – (A. canina montana). Види роду Костриця (Festuca) Костриця овеча - F. Ovina Костриця довголиста F. longifolia. Види роду Тонконіг (Роа). Тонконіг звичайний - P. Trivialis, Тонконіг лісовий - P.silvicola, Тонконіг однорічний - Р. annua, Тонконіг вузьколистий (підвид тонконогу лучного)(P. pratensis subsp. ansustifolia). Види родів Гребінник, Тимофіївка, Житняк, Пирій та ін. Гребінник звичайний - Cynosurus cristatus L. Тимофіївка лучна- Phleum Pratense, Тимофіївка мала - Phleum bertolonii та інші.

Для газонів спеціального призначення, коли від дернини вимагається висока міцність, наприклад, на злітних і посадочних смугах аеродромів, при визначенні асортименту можна керуватися наступним переліком трав з убуваючим значенням міцності: тонконіг лучний (Роа pratensis), костриця червона (Festuca rubra), тонконіг болотний (Роа palustris), єжа збірна (Dactylis glomerata), тимофіївка лучна (Phleит pretense), лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis), райграс високий (Arrhenatherum elatius), пажитниця багаторічна (Lolium perenne), стоколос безостий (Bromus inermis), костриця лучна (Festuca pratensis). К- Ерінгис (1964), автор цього переліку, укладає, що серед злаків найміцніша дернина у тонконога лучного і вівсяницю червоною, а найбільш слабка — у вівсяниця лучної; всі бобові утворюють виключно слабку дернину.

Ботанічна характеристика представників родини Злакові (Poaceae (Gramineae) придатних для створення газонів.

РІД МІТЛИЦЯ (ПОЛЬОВИЦЯ), (Agrostis L). Стебла прямостоячі, висхідні або лежачі. Квітки в багатоквіткових розлогих або стиснутих волотях. Колоски одноквіткові, дрібні, стиснуті збоків. Колоскові луски загострені, довші за квіткові; нижня — довша від верхньої. Нижня квіткова луска плівчаста, з добре помітними жилками, без остюків або на спинці з остюком; верхня — значно коротша за нижню або недорозвинена.

Найбільш поширені види роду на Україні: мітлиця собача, м. тонка, м. повзуча і м. біла. Вони відрізняються за такими ознаками:

Верхньої квіткової луски немає; нижня — з добре вираженим колінчастим остюкоммітлиця собача — (Agrostis сапіпа).

Верхня квіткова луска розвинена, в 1, 5—2 рази коротша від нижньої; нижня — без остюка або з коротким прямим остюком.

1. Волоть (2—12 см завдовжки) розлога, з прямими або пониклими гладенькими гілочками. Язичок короткий (0, 5—1, 2 мм завдовжки), округлий — мітлиця тонка (Agrostis tenuis).

2. Волоть (до 20 см завдовжки) розлога, з довгими гострошорсткими гілочками. Язичок (2-4 мм завдовжки) загострений. Стебла і безплідні пагони біля основи лежачі, вище — підняті, прямі — мітлиця біла (Agrostis alba). Волоть (5, 5—8, 5 см завдовжки) стиснута, з короткими гострошорсткими гілочками. Язичок (5—6 мм завдовжки) довгастий. Стебла і безплідні пагони на значному протязі лежачі, вище— підведені—мітлиця повзуча (Agrostis stolonіfera).

РІД ТОНКОНІГ, МЯТЛИК (Poa L.). Багаторічні, рідше однорічні рослини. Стебла округлі, прямостоячі або висхідні. Листки лінійні, плоскі, з незамкненими піхвами. Суцвіття — волоть із 2- або багатоквіткових колосків. Колоскових лусок 2, вони ланцетні, кілюваті; нижня—трохи коротша і вужча за верхню. Нижня квіткова луска без остюка, кілювата, з 5 жилками і гострим кілем, на спинці біля основи павутинистоволосиста.

Найбільш поширені на Україні види роду: тонконіг бульбистий, т. однорічний, т. звичайний, т. болотний, т. дібровний, т. лучний і т. вузьколистий. Вони відрізняються за такими ознаками:

Невисокі рослини (до 50 см).

1. Рослини з цибулинами біля основи стебла — тонконіг бульбистий (Poa bulbosa).

2. Рослини без цибулин — тонконіг однорічний (Poa annua).

Високі (до 120 см) рослини сирих і заболочених місцезростань.

3. Верхівка стебла і піхви листків шорсткі — тонконіг звичайний (Poa trivialis).

4. Стебла і листки гладенькі — тонконіг болотний (Poa palustris). Високі (до 120 см) рослини сухих місцезростань.

5. Верхні стеблові листки відходять від стебла майже під прямим кутом; нижня квіткова луска з невиразними жилками — тонконіг дібровний (Poa nemoralis).

6. Листки відходять від стебла під гострим кутом, прикореневі — плоскі; нижня квіткова луска з добре помітними жилками — тонконіг лучний (Poa pratensis).

7. Листки відходять від стебла під гострим кутом, прикореневі — щетиновидні, жорсткі, уздовж складені; нижня квіткова луска з дуже випнутими жилками — тонконіг вузьколистий (Роа аngustifolia).

РІД КОСТРИЦЯ (ТИПЧАК), ВІВСЯНИЦЯ (Fesutca L). Багато-, рідше однорічні рослини з прямостоячими стеблами і вузьколінійними листками. Суцвіття — трохи однобічна волоть з 3-гранною віссю. Колоски ланцетні або лінійно-ланцетні, стиснуті з боків, 3—10-квіткові. Колоскові луски кілюваті, неоднакові; нижня — коротша і вужча від верхньої, з однією жилкою, верхня — з 3 жилками. Нижня квіткова луска загострена, часто з остюком, по спинці з 5 жилками.

Найбільш поширені на Україні види роду: костриця велетенська, к. лучна, к. овеча, к. борозниста, к. червона. Вони відрізняються за такими ознаками:

Усі листки плоскі, широколінійні

1.Нижня квіткова луска з довгим звивистим остюком, удвічі довшим за квіткову — костриця велетенська (Festuca gigantea).

2.Нижня квіткова луска без остюка або з дуже коротким остюком — костриця лучна (Festuca pratensis).

Листки щетиновидні, щільно згорнуті або вузько лінійні.

3.Усі листки щетиновидні, шиловидні, без поздовжніх борозенок — костриця овеча (Festuca ovina).

4.Усі листки щетиновидні, з обох боків з добре вираженою борозенкою, дуже тонкі, нитковидні — костриця борозниста (Festuca sulcata).

5.Нижні листки щетинисті, а верхні стеблові — плоскі. Колоски червонуваті, малинові, буруваті — костриця червона (Festuca rubra).

Тема 4