Характеристика лісів Українських Карпат

Лісистість Карпат становить зараз 40, 2%, тобто в 2, 8 рази перевищує середній показник по Україні. Тут росте 70 видів деревних і ПО видів чагарникових порід. Найбільшу площу в лісах Карпат займають насадження з перевагою смереки (41%), бука (35), дуба (9), ялиці (4%). Інші листяні та хвойні породи (сосна, береза, вільха, ясен, клен) займають близько 6% площі всіх лісів. Українські Карпати характеризуються яскраво вираженою висотною зональністю ґрунтів і клімату, з якими пов'язані породний склад і продуктивність лісів. Тут можна виділити 3 основні пояси лісової рослинності: передгірський з перевагою дуба, нижньогірський — переважно букові ліси та високогірський — темнохвойні ліси. Вище вказаних поясів розташовується субальпійська й альпійська рослинність.

Передгірський пояс широколистяних лісів із переважанням дуба звичайного і скельного поширюється до висоти 600 м над р. м. Нижня його межа проходить у середньому на висоті 150-200 м над р. м. Цей пояс найтепліший: середньорічна температура повітря 9°С, середня кількість опадів - 750 мм. Дубові ліси передгірського поясу займають схили андезитового кряжу південної смуги Карпат (від Хуста до Ужгорода) та значні площі в Прикарпатті. Ґрунти на Вулканічному хребті Закарпаття глибокі, скелетні: на пологих схилах суглинисто-глинистий делювій досягає потужності 1-1, 5 м. Тут переважають свіжі та вологі грабові діброви та судіброви, вологі букові діброви; у Прикарпатті - свіжі, вологі та сирі ялицеві діброви і судіброви.

У багатих умовах місцезростання, особливо у верхній частині поясу дубових лісів (на висоті 500 м над р. м.), постійним супутником дуба є бук. Змішані дубово-букові деревостани відзначаються високою продуктивністю - 500-600 м³ /га деревини.

Свіжі грабові судіброви (С2) Закарпаття займають невеликі площі на південних схилах (середньої крутизни) з дрібними буроземними ґрунтами. У складі деревостану росте дуб скельний (II бонітету), рідше - звичайний з домішкою граба, черешні, берези, осики, груші, береки і клена польового; у підліску - ліщина, жостір ламкий, свидина, глід, шипшина, кизил.

Свіжі букові судіброви розташовані вище грабових, на схилах середньої крутизни з буроземними змитими ґрунтами. Головною породою є дуб скельний II бонітету. У складі насаджень є дуб звичайний, бук, граб, черешня, береза, верба козяча, зрідка -берека, клен польовий, осика. Підлісок - з глоду, свидини, ліщини.

Вологі букові судіброви і діброви займають нижні частини пологих схилів північних та східних експозицій з буроземними ґрунтами. У складі насаджень переважають дуб скельний І-ІІ бонітетів із домішкою бука, граба, берези, осики, верби козячої, береки, вільхи чорної, липи, клена гостролистого. Підлісок рідкий (жостір ламкий, бруслина європейська, вовче лико, горобина, ліщина).

У Прикарпатті дубові ліси ростуть на висотах від 200 до 450-500 м над р. м. В породному складі крім дуба звичайного виступають ялиця біла, бук, а також смерека. Значне поширення мають ялицево-грабово-дубові ліси І-Ia бонітетів, які ростуть у понижених місцях на суглинистих опідзолених ґрунтах (іл. 25). Домішку утворюють ясен, явір, клен гостролистий, липа, іноді - бук. У північно-західному Прикарпатті основні площі займають вологі ялицеві діброви і судіброви (до 450-500 м над р. м.). В першому ярусі ростуть дуб звичайний і ялиця біла І бонітету, у другому - ялиця біла з домішкою граба, клена гостролистого.

Нижньогірський пояс високостовбурних букових лісів Закарпаття розташовується вище поясу дубових лісів: від 600 до 1000-1200 м над р. м. Середньорічна кількість опадів тут становить 900-1000 мм, а середньорічна температура повітря 5-6°С. В умовах свіжих і вологих бучин тут формуються одно- і багатоярусні насадження (14 бонітетів) з домішкою явора, ясена, ільма та інших порід. У межах поясу букових лісів можна виділити три підпояси: чисті букові ліси (південні схили нижньогірського і середньогірського Полонинського хребта); ялицево-букові ліси (нижня частина північно-східних макросхилів Карпат); ялицево-смереко-во-букові ліси (нижня і, рідше, середня частина схилів Чорногори, Горганів, Чивчинських гір, високогір'я Бескидів). У поясі букових лісів переважають свіжі й вологі чисті бучини, свіжі грабові бучини, вологі смереково-ялицеві бучини, вологі смереково-букові яличники, вологі буково-ялицеві смеречники тощо. Оптимальними для росту бука є свіжі та вологі бучини підпоясу букових лісів. Бук утворює тут одно- і багатоярусні насадження Іa-І бонітетів, іноді з домішкою граба, явора, ясена, ільма. Середня висота бука в 100-річному віці - близько 30 м, діаметр 40 см, а запас деревини 600 м³ /га. У високоповнотних бучинах немає підліску. Зрідка у вікнах намету трапляються ліщина, бузина чорна й червона, жимолость.

Свіжі грабові бучини розміщуються вище грабових дібров передгірського поясу. Насадження утворюють бук, дуб звичайний, берека, липа, клен польовий. Підлісок рідкий (ліщина, глід, свидина, бузина чорна й червона, кизил, жостір ламкий, бірючина, бруслина бородавчаста). Смеречина у високогірному поясі a бонітету (волога карпатська смеречина).

Підпояс ялицево-букових лісів формується в помірно теплому поясі, у сприятливих для росту високопродуктивних (a-ІІ бонітетів) ялицево-букових насаджень умовах. У складі деревостанів - клен гостролистий, граб, рідше - дуб (в нижній частині підпоясу). Найвища межа підпоясу ялицево-букових лісів - 900 м над р. м. Підліску при високих повнотах насаджень немає, у вікнах намету його утворюють ліщина, жимолость.

Підпояс ялицево-смереково-букових лісів займає значну площу Вододільного хребта Карпат від Сколівських Бескидів до Мармарошського кристалічного масиву і характеризується великою домішкою смереки (10-40%). Насадження тут складні, двоярусні (в першому - ялиця і смерека, у другому - бук) або одноярусні, високо-повнотні і високопродуктивні (І бонітет). У підліску ростуть бузина червона, ліщина, таволга в'язолиста, жимолость чорна тощо.

Пояс високогірних смерекових лісів розташований в межах від 900-1100 до 1350-1500 м над р. м. Смерекові ліси в Карпатах займають значну площу (41, 3%). Вони зосереджені головним чином у високогір'ях Чорногори, на Горганах, Чивчинських та Мармарошських горах. Середньорічна температура повітря - 4-5³ С, а кількість опадів 1000-1400 мм на рік.

Смерека утворює як змішані, так і чисті деревостани, які розташовуються над буково-смерековими лісами. Кращі насадження вона формує в середній і нижній частинах схилів 1100-1200 м над р. м., на потужних суглинних і супіщаних ґрунтах. Продуктивність смерекових деревостанів тут досягає 750-900 м³ /га деревини. Вище 1100-1200 м над р. м. продуктивність смеречників поступово зменшується, і на верхній межі лісу вони мають ІП-ІУ бонітет. Найпоширеніші типи лісу тут - вологі чисті та буково-ялицеві сусмеречини, (С3-бк-яцСм), й сирі буково-ялицеві сусмеречини (С4-бк-яцСм).