Висновки. Ліси Карпат виконують важливу захисну і водоохоронну роль, тому при проведенні рубок догляду не слід допускати значних проріджень

Ліси Карпат виконують важливу захисну і водоохоронну роль, тому при проведенні рубок догляду не слід допускати значних проріджень. Інтенсивність цих рубок у гірських умовах тісно пов'язана з призначенням лісонасаджень і характером їх захисної ролі. Так, на ґрунтозахисних ділянках та осипах для попередження ерозії ґрунтів необхідно залишати при рубках догляду підлісок, а на крутих кам'янистих схилах окремі дерева вирубувати тільки після їх відмирання. У приполонинних лісах, а також у насадженнях по берегах рік рубки догляду повинні мати санітарний характер. У заборонних водоохоронних зонах слід проводити весь комплекс рубок догляду, за винятком осипів та обвалів. В умовах особливого захисного режиму доцільні помірні за інтенсивністю рубки догляду. Для вирощування високопродуктивних і стійких проти вітру насаджень із переважанням смереки потрібно здійснювати освітлення та прочистки високої (зберігаючи, однак, домішку цінних листяних порід), проріджування - середньої, а прохідні рубки -незначної інтенсивності.

Відновлення гірських лісів, підвищення їх продуктивності слід здійснювати шляхом залісення не вкритих лісом площ; реконструкції хвойних монокультур та насаджень, пошкоджених вітровалами, буреломами, сніголомами; залісення непридатних для сільськогосподарського користування земель. При створенні біологічно стійких змішаних деревостанів із технічно цінних і швидкорослих порід необхідно враховувати міжвидові взаємозв'язки деревних порід у насадженнях і їх відповідність конкретним лісорослинним умовам. На зрубах, де збереглася значна кількість смереки природного відновлення, доцільно створювати часткові іброударн бука, білої ялиці, модрини європейської та польської з використанням великомірного садивного матеріалу. Підбір деревних порід і типу лісових культур має здійснюватися з урахуванням вертикальної поясності і природного поширення порід, що вводяться.

Для збереження високогірних охоронних лісів та криволісся, посилення їх водорегулювальних, ґрунтозахисних і протиерозійних властивостей необхідно заборонити випас худоби в приполонинних лісах; збільшити ширину смуг охоронних припо-лонинних лісів до 500 м, а у селе- та лавинонебезпечних басейнах і на іброударних ділянках – 1000 м; залісити селе- і лавинонебезпечні місця, круті кам’янисті схили та інші площі, малопридатні для високогірних пасовищ; проводити ефективні заходи, спрямовані на боротьбу з ентомологічними шкідниками та фітопатологічними захворюваннями дерев тощо.