Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Вирощування молодняка.
|
|
4.
В перші 10-15 днів після народження телят утримують в профілакторії, а потім переводять в окремі клітки стільного телятника. Телят місячного віку можна утримувати в групових клітках.
Залежно від призначення молодняка (на плем'ячи на відгодівлю) телят в молочний період годують неоднаково. Племінним бичкам згодовують молоко і концентрати, добавляючи незначну кількість сокових кормів і сіна. Теличкам згодовують лише молока і концентратів, привчають з ранього віку до поїдання сокових кормів і сіна. При такій годівлі швидше розвиваються органи травлення, і телята з ранього віку можуть поїдати і добре засвоювати об'ємисті корми.
Залежно від напрямку господарства застосовують три способи вирощування молодняка: спосіб ручного випоювання за прйнятими в господарстві схемами; вирощування телят під коровами-годувальницями; підсисний спосіб.
З 6-місячного віку бичків і теличок утримують окремо. В цьому віці визначається дальше призначення кожної тварини: для ремонту стада, для продажу на плем'я, на відгоділю тощо. Молодняк годують враховучи вік, живу вагу, плановий приріст. Раціони повинні бути збалансовані загальною поживністю і вмістом перетравного протеїну, мінеральних речовин і каротину.
За виробничим призначенням розрізняють такі групи молодняка: ремонтні телички, племінні бугаї та молодняк на відгодівлі. Тривалість молочного періоду молодняку може бути різною – від 2 до 6 місяців.
Новонароджені телята практично беззахисні проти бактерій навколишнього середовища. Тільки після досягнення ними двотижневого віку у них розвиваються захисні функції. Молозиво надає теляті імунітет до захворювань тому, що в ньому, окрім високої жирності та білковості, містяться імунні тіла, які вбивають у шлунку сторонню мікрофлору. Перший раз теляті необхідно дати молозиво не пізніше ніж через 30-60 хвилин після народження. Молозиво мусить бути температури не нижче 36-38 ° С, при необхідності його підігрівають. Молозиво необхідно давати не менше 5-6 разів на добу. Молозивний період триває 8-12 днів. Оптимальна доза першого молозива 1, 2-2л. з поступовим збільшенням до 6-9л. Найчастіше від шлунково- кишкових захворювань телята гинуть у перші 5-21 день життя.
Починаючи з 6-7 денного віку, телятам слід давати кип'ячену остуджену до 20-25° С воду, а з місячного віку напувають чистою сирою водою. До поїдання сіна телят привчають з 10 – денного віку, поступово збільшуючи норму, і доводять згодовування в 3 – місячному віці до 1, 3-1, 4кг., а в 6 місяців – 3кг.
До зелених кормів привчають з 26-денного віку, силосу – не раніше 40 днів, концентрованих кормів – з 20 днів. Орієнтовну схему відгодівлі телиць на плем'я до 6- місячного віку при середньо-добових приростах 600-650г.
Після 6 – місячного віку ремонтних теличок необхідно годувати по нормах, з тим, щоб до 18 місяців вони досягли 350-380кг. живої маси. Основу кормів для телиць взимку становлять грубі і соковиті корми. На 100кг. живої маси згодовують 2-3кг. сіна, 5-6кг. силосу, 1, 5-2кг. сінажу, 1-3кг. коренеплодів, а концентрованих кормів 0, 4-1, 5кг. на голову за добу.
Структура раціону мусить бути приблизно така: грубих кормів – 20-24%, силосу – 28-40%, сінажу – 23-25%, коренеплодів – 10-20%, концентратів – 15-25%. Племінним бугайцям необхідно згодовувати дещо більше конценрованих кормів.
4. Біологічні особливості свиней.
В Україні станом на 1 січня 2007 року кількість свиней становила 2млн. 300 тис. голів, виробництво свинини в забійній масі склало понад 600 тис. тон.
Така увага до розвитку свинарства пояснюється біологічними особливостями цих тварин, а це: всеїдність, багатоплідність, висока молочність, скороспілість, адаптаційна здатність, високий забійний вихід, раціональні витрати корму, харчова цінність, короткий період супоросності, високі добові прирости.
Всеїдність. Свині охоче поїдають не тільки усі звичайні корми, а й відходи кухонь, їдалень, відходи м'ясної, олійної, молочної промисловості. На пасовищах добре поїдають траву, жолуді та інше.
Багатоплідність. За один опорос свиноматка народжує 10-12 поросят, а іноді більше. Рекорд України – 38 поросят за опорос, рекорд світу – 42 поросят китайської свиноматки породи Тайху.
Висока молочність. У свиноматок розрізняють фактичну і умовну молочну, фактична – кількість молока, виділеного свиноматкою за період лактації. Вона становить 250-300кг.
Умовна молочність досягає 48-52кг. У молоці свиноматки значно більше жиру, білків та інших поживних речовин, ніж у молоці корови.
Скороспілість. Сучасні породи при певних умовах догляду і утримання здатні досягати живої маси 100-120кг. у віці 6-7 місяців. Це дозволяє від однієї свиноматки з 2-ма приплодами в рік отримати 20-25ц. м'яса.
Адаптаційна здатність. Свині не вибагливі до умов годівлі, утримання, догляду, а тому їх розводять в усіх кліматичних зонах країни. Як і серце людини, серце свиней робить 90 ударів за хвилину. У свиней кілікість гемоглобіну майже така, як і у людини. У цих тварин розвинений нюх і слух.
Забійний вихід. У свиней забійний вихід вищий від інших тварин, він дорівнює 75%-85%, у ВРХ він дорівнює 50%-60%, овець – 44%-52%, коней – 48%-51%.
Витрати корму. На 1кг. приросту маси свиней витрачають 3, 5-4, 0 кормові одиниці; дорослі особи при відкладанні значної кількості жиру – 5-6 кормових одиниць, а ВРХ витрачає 7-9 кормових одиниць.
Короткий період супоросності. У свиней вік триває 114-115 днів. Це дає можливість за рік мати від кожної дорослої свиноматки по два опороси й отримати 25-28 поросят.
Добові прирости. Вони залежать від віку поросят, умов утримання і догляду. Поросята віком 1-2 місяці приростають до 200г. за добу, поросята від 2 до 4 місяців – 300-320г., від 4 до 6 міс. – 550-650г.
5. Племінна робота в свинарстві.
Племінна робота в свинарстві спрямована на розведення свиней за всіма господарсько- корисними ознаками для одержання максимальної кількості високоякісної свинини при мінімальних затратах корму і праці та зниження собівартості продукції. Особливу увагу приділяють підвищенню скороспілості і поліпшенню м'ясних якостей.
Перед усіма свинарськими господарствами найближчі роки стоять такі завдання:
1. Створити стада здорових кнурів і маток високої продуктивності. Тільки здорові тварини можуть давати високу продуктивність і стійко передавати потомству цінні спадкові ознаки.
2. Добиватися того, щоб свині після відгодівлі мали масу 90-100кг. у віці 6-7 місяців при затраті на 1кг. приросту не більше 4 кормових одиниць. При забої таких свиней у їхніх тушах після зняття шкіри повинно бути не менше як 35% сала.
3. Довести в промислових комплексах масу дорослих маток до 180-200кг., масу кнурів – до 250-300кг., а в племінних – на 15-20% вище.
4. Вирощувати від маток основного стада за один опорос не менше 11-12 здорових поросят масою при народженні не менш як 1, 2-1, 5кг. кожне.
6. Годівля і утримання свиней.
Годівля і утриманя кнурів. Годують кнурів 3 рази на добу залежно від їхнього віку, живої маси й інтенсивності використання. Корми найкраще давати у вигляді густої каші. Загальна кількість корму в одну годівлю не повинна перевищувати 2-3% маси кнура. Напувають кнурів вволю не менше як 3 рази на добу перед годівлею або через 1, 5-2год. після годівлі.
Кнурів потрібно утримувати окремо від маток, найкраще в спеціальному приміщенні- свинарнику- кнурятнику в групових 1 до 10 голів, або в індивідуальних станках.
Годівля і утримання свиноматок. Годівля і утримання поросних свиноматок спрямована на одержання від кожної тварини міцного, вирівняного, чисельного приплоду з 10-12 поросят, з середньою живою масою при народженні 1, 2-1, 3кг. При цьому необхідно зберегти матку у племінних кондиціях, не допускаючи ожиріння та виснаження. Рекомендована структура раціону мусить бути така: концентровані корми-55-60%, коренеплоди – 35-40%, трав'яне бороошно – 5%.
Годують поросних маток 2-3 рази на добу. Корми краще згодовувати у вигляді густої мішанки. Напувати тварин треба водою, яка має температуру приміщення, краще перед годівлею.
Перші два місяці поросних маток краще утримувати групами до 8-10 голів; на третьому місяці в одну станку утримують не більше двох маток, а на четвертому кожну матку поміщають в окремий продезинфікований станок.
Усіх маток треба щодня, крім дуже холодних днів, випускати на прогулянку.
Годівля підсисних свиноматок. Передбачає підвищення молочності, збереження приплоду, вирощування міцних поросят з тим, щоб їх маса при відлученні в 60-ти денному віці становила не менше 18-20кг.
У раціоні підсисної матки повинні бути різноманітні корми приблизно в такому співвідношенні: взимку – концентратів 60-65%, трав'яного борошна – 4-5%, коренеплодів – 23-25%, збираного молока – 5-6%; влітку – концентратів 70-75%, решта зелена трава. Як у зимовий так і в літній період усім підсисним маткам треба включати в раціон корми тваринного походження.
Годують підсисних маток 3 рази на добу, напувають уволю, найкраще автонапувалок.
Утримують підсисних свиноматок в індивідуальних станках різної конструкції, але з обов'язковим вільним доступом поросят до матері.
Вирощування відлучених поросят і ремонтного молодняка. Відлучають поросят від матки у двомісячному віці поступово протягом 4-5 днів, завчасно різко скорочуючи (на 30-35%) рауіон матки.
Перші 10-15 днів після відлучення, раціон поросят за складом залишається таким самим, як і перед відлученням. Годувати їх потрібно 4-6 разів на добу, а корму поступово збільшувати.
Для основного раціону для відлучених поросят, який складається із зерна, коренеплодів і силосу, обов'язково треба добавляти корми тваринного походження.
До 4 – місячного віку поросята повинні мати масу 35-40кг. Для за 2 місяці після відлучення їм треба згодовувати 80-100 кормових одиниць різних кормів.
Після відлучення поросят від маток їх об'єднують в групи по 20-30 голів приблизно одного віку і маси.
Під час вирощування ремонтного молодняка бажано одержати добре розвинених тварин свинок у 9 – місячному віці масою 110-130кг; кнурів у 11 – місячному віці масою 140-170кг.
За 6-8 місяців вирощування ремонтного молодняка витрачається 700-750 кормових одиниць, або 5-5, 5 кормової одиниці на 1кг. приросту.
Взимку питома маса концентратів у раціонах становить 50-55%, кормів тваринного походження 5-10%, сокових кормів 25-30% і грубих 10-15% (від загальної поживності).
У літній період: концентратів 60-65%, кормів тваринного походження 5-10%, зеленої маси до 30%.
Утримують ремонтний молодняк групами по 50-60 голів. У кожній секції свинарника вмонтовують лаз на вигульний дворик. У літній період ремонтний молодняк утримують на пасовищі, а взимку випускають на прогулянки.