Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Догляд за рослинами
|
|
Догляд за рослинами картоплі передбачає створення сприятливого водно – повітряного режимів, а також знищення бур’янів та хвороб. Значної шкоди молодим рослинам картоплі завдають бур’яни. Вони проростають швидше ніж бульби, споживаючи велику кількість вологи та поживних речовин. На ділянках де висаджують бульби, на 6-7 день після садіння слід провести механічне розпушення міжрядь і гребенів за допомогою просапних культиваторів, щоб знищити бур’яни у фазі так званої білої ниточки і якісно розпушити ґрунт. Для боротьби з бур’янами можна застосовувати гербіциди. Перед появою сходів на поверхню поля вносять зенкер - 70%(0, 5- 1, 5 кг/га) чи стомп33%. У зв’язку з тим, що дія гербіциду полягає в утворенні плівки на поверхні ґрунту, після внесення гербіциду не бажано проводити механічні обробітки. Із шкідників найбільшої шкоди картоплі завдає колорадський жук, з хвороб – фітофтороз. Боротьба з хворобами та шкідниками (знищення дерев, підвищення врожайності, поліпшення якості картоплі). Одна личинка колорадського жука за 3 дні може знищити до 40 кв. см листкової поверхні. Знищення 10-15% листкової поверхні у рослин картоплі призводить до зниження врожайності бульб на 18-35%. Для боротьби з колорадським жуком використовують біологічні та хімічні методи. З біологічних препаратів для боротьби з колорадським жуком рекомендують використовувати фітоверм 0, 2% к.е. (0, 3-0, 4л/га) проти 1-3 поколінь личинок. З хімічних препаратів на присадибних ділянках, дачах і городах дозволено використовувати фастак 10%(6 мл препарату), аріво25%- 4, 5 мл, децис 2, 5%- 6 мл, карате 5%, регент 50- 60 мл на 30 л води з розрахунку 10 сотих.
У фермерських господарствах, де картоплю вирощують на більших площах, для боротьби з колорадським жуком, можна використовувати такі інсектициди: фастак, 10%к.е. (0, 07-0, 1 л/га), децис, 2, 5% (0, 1-0, 15 л/га), карате, 5% к.е. (0, 1 л/ га), шерпа, 25% к.е. (0, 1-1.16 л/га) та регент, 80 в.г. (0, 020-0, 025 кг/га).
Серед хвороб картоплі і найбільш поширений, і небезпечний фітофтороз. При ураженні вегетативної маси більш, як на 75% врожайність знищується на 50% і більше, а товарність бульб - в двічі. В останні роки крім традиційної, листової, значного поширення набула стеблова форма фітофторозу, яка призводить до ще більш втрат. Листкова форма фітофторозу інтенсивно розвивається в період змикання рядків картоплі при високій вологості повітря і температурі 20-21 °С. При ураженні хворобою на краях листків нижнього ярусу з'являються сірувате - білі масні плями, пізніше листки чорніють, звисають до низу, у вологу погоду, зогнивають та відпадають. Стеблова форма фітофторозу уражає рослини, раніше, ніж листкова. На стеблах з'являються, темні плями або смуги. Уражені тканини висихають. Для боротьби з фітофторозом використовують препарати контактної дії, дотримуючись оптимальних строків обприскування та норм витрати препаратів.Перший обробіток посівів картоплі проти фітофторозу, рекомендується проводити на посівах картоплі профілактично, до появи плям фітофторозу на рослині - в період змикання бадилля в рядках - одним із контактних препаратів: дімаком М- 45, 80% з.п. (1, 2-1, 6 кг/га) полікарбоцином, 80% з.п. (2, 4 кг/га) або 1% розчином бордосокої рідини.
Через 6-7 днів необхідно обприскувати препаратами системно - контактної дії з інтервалом 10-14 днів (3-4 обробки за сезон.). В країнах Західної Європи обробіток рослин від фітофторозу проводять обов’язково препаратом системно-контактної дії, тільки в цей час відбувається інтенсивне проростання вегетативної маси картоплі. Після змикання бадилля в рядках обприскують контактними препаратами. Із системно – контактних препаратів найбільш ефективними проти фітофторозу є акробат МЦ 69%- кг/га та ридоміл МЦ 72% з.п. –2, 5 кг/га. Норма витрати робочої рідини при оприскуванні на площі 1 га – 300- 400 л води.
Збирання та зберігання врожаю
Для прискорення дозрівання бульб за 10-15 днів перед збиранням необхідно спалити бадилля картоплі. Збирання картоплі проводять у фазі господарської стиглості бульб, коли шкірка на них не лущиться. Після збирання бульби бажано просушити і помістити в темному сухому місці на тимчасове зберігання. Зібрану перед закладанням у сховище на постійне зберігання, приміщення необхідно побілити 20-15% розчином свіжо-гашеного вапна з додаванням на кожні 10л розчину 100г мідного купоросу. Оптимальними для зберігання картоплі вважають такі умови: температура – 2-5 С, вологість повітря 85-95%.
Лекція № 12
Тема: Технічні культури.
1. Народногосподарське значення цукрових буряків.
2. Ботанічна характеристика та біологічні особливості вирощування
цукрових буряків.
3. Сорти цукрових буряків.
4. Технологія вирощування цукрових буряків.
Література
7. Основи сільського господарства: Навч. посібник / Б.М. Польський, М.І. Стеблянко, Р.Д. Чмир, В.С. Яворський. – К.: Вища школа, 1991 – с. 139-144
8. Основи землеробства і тваринництва: Підруч. / П.Д. Клименко, О.І. Кононенко, В.П. Федоров. – К.: Вища школа, 1991 – с. 227-234
9. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. – Львів: НВФ «Українські технології», 2006 - с. 499-565
10. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник / Ярош Ю.М., Трусов Б.А. – К.: Український центр духовної культури, 2005 – с. 210-222
11. Довідник буряківника/О.В. Гончарук, І.С. Шкарядний, Л.А. Борштейн та ін. – Ужгород: Карпати, 1983, - 208 с.
1. Народногосподарське значення цукрових буряків
Цукрові буряки - одна з найважливіших технічних культур. В Україні вони є основною сировиною для вирощування цукру. Коренеплоди містять 16-19% цукру. Сухих речовин у коренеплодах цукрових буряків - 20-25%.Цукрові буряки вирощують, як і кормову культуру. Згодовують тварин гичкою свіжою і засилосовують, відходи переробки буряків - жом, мелясу. Мелясу використовують також для виготовлення спирту, гліцерину, дріжджів, у кондитерській промисловості.
Після очищення соку цукрових буряків на заводах залишається дефекаційна грязь, яку використовують, як добриво і для вапнування кислих ґрунтів. Цукрові буряки мають велике агротехнічне значення. Введення їх у сівозміни підвищує культуру землеробства. Глибока оранка під цукрові буряки та ситематичний догляд за посівами очищають поля від бур'янів.
2. Ботанічна характеристика та біологічні особливості
цукрових буряків
Цукрові буряки належать до родини Лободових (Сhenopodiaceae) рід Веtа, до.якого належать однорічні і багаторічні види. Походить він із Середземномор'я.
Одним із численних видів роду є цукровий буряк звичайний, який в свою чергу ділиться на чотири підвиди:
· цукровий буряк
· столовий буряк
· листяний буряк
· кормовий буряк
Цукрові буряки - дворічна рослина, тобто новий цикл розвитку від насіння до насіння відбувається за два роки. У перший рік життя насіння формуються коренеплоди, де відкладаються поживні речовини. На другий рік утворюються плоди і насіння. Плоди в буряків однонасінні, зібрані в супліддя - клубочки. У кожному суплідді розвивається 2-6насінин. Проте є однонасінні клубочки. Під час проростання насіння, спочатку з зародка, виходить зародковий корінь, потім - сім'ядолі з брунькою між ними. Вихід сім'ядолей на поверхню ґрунту, характеризується, як фаза вилочки, або несправних листків. Листки черешкові, за формою серцеподібні, з гофрованими (хвилястими) прямими., Наростання листків відбувається з середини до переферії головки. З появою перших пар справжніх листків коренеплід починає розростатися в товщину за рахунок камбію і додаткових найбільших кілець. Коренева система у цукрових буряків добре розвинена, заходить в ґрунт на глибину понад 2 м і до 1м в радіусі. Для цього коренеплоди висаджують в ґрунт.Спочатку на них утворюється розетка листків, а потім виходять ребристі стебла у вигляді куща. Квітки двостатеві, перехреснозапильні, з простою івіночкоподібною оцвітиною. На стеблі вони сидять поодиноко, групами по 2-6, утворюючи колосоподібне суцвіття. Плід - горішок. Плоди при дозріванні зростаються в супліддя.
Біологічні особливості вирощування цукрових буряків
Проростає насіння при температурі ґрунту 4-5°С, але дуже повільно. Якщо ґрунт достатньо вологий і прогрівається до 15-18 С, сходи з'являються через 7-8 днів. Дуже важливо щоб строк між сівбою і з'явленням сходів був коротким, бо проростки до виходу на поверхню ґрунту живляться за рахунок запасів насіння. Насіння при проростанні поглинає дуже багато води - 150-160% від маси. Враховуючи це його необхідно висівати в досить вологий, прогрітий і розпушений ґрунт. Через 8-19 днів після сходів утворюється перша пара справжніх листків, потім через 2-3 дні, з'являються нові наступні пари.В першій половині вегетації інтенсивніше ростуть листки. В другій - коренеплоди. Сходи буряків переносять приморозки до 4-5°С. У міру зміцнення листків рослин холодостійкість їх підвищується. Вже у фазі першої, пари справжніх листків вони витримують приморозки до 8°С. Цукрові буряки потребують значних запасів поживних речовин в ґрунті. Тому найвищі врожаї вони забезпечують на родючих чорноземах. Вирощують їх на темно - сірих, сірих і світло - сірих лісових ґрунтах. Малопридатні для них глинисті ґрунти, які зогнивають, та бідні піщані й кислі ґрунти.
Технологія вирощування цукрових буряків
Місце в сівозміні
Цукрові буряки вимогливі до умов вирощування. Правильний добір попередників - один із найефективніших заходів підвищення їх урожайності та якості. В зоні достатнього зволоження цукрові буряки розміщують після озимих культур, які висівали після багаторічних трав одного року використання, по удобрених гноєм зайнятих порах або після зернобобових, у південних і пд. сх. районах Лісостепу - після орних, що йшли по чистих і зайнятих порах, а в посушливих районах Степу після озимої пшениці, яку вирощували по чистих порах. Цукрові буряки в сівозміні треба розміщувати на тому самому місці не раніше ніж через 3-4 роки.
Система обробітку ґрунту
На полях де вирощуватимуть цукрові буряки, проводять зяблевий обробіток ґрунту і весняну передпосівну підготовку ґрунту, де лущення не використовували. Якщо в літньо - осінній період випадає достатня кількість опадів, після збирання озимої пшениці проводити дво - триразове пошарове лущення на глибину до 2 см., а потім оранку плугом з передплужниками на глибину не менше 30 см. Де шар орний не глибокий поглиблюють.
У посушливих районах ефективним заходом підвищення врожайності буряків є осіння культивація з боронуванням. Для збереження вологи навесні, зяблево стислі строки боронують, культивують та шлейфують в один слід на легких і в два сліди - на важких за механічним складом ґрунтах. Перед сівбою ґрунти обробляють пошарово культиваторами у два сліди: перший раз на глибину 10-12 см, а другий в день сівби на 4-6 см з одночасним вирівнюванням поверхні ґрунту шлейфами і гладкими водоналивними каталками. В останні роки все більшого значення набуває проведення передпосівного обробітку ґрунту з одночасним внесенням гербіцидів(в одному агрегаті). Серед ґрунтових препаратів для сходового внесення використовують такі як: ептан, дуал, гексілур, ліпацил.