Газета і журнал як вид періодичного видання, їх характеристика

Газета – періодичне текстове видання, яке виходить через короткі проміжки часу і містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальними суспільно-політичними, науковими, виробничими та іншими питаннями, а також літературні видання і рекламу [14, 289].

Газетне видання випускається у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного аркушного видання. В окремих випадках застосовується скріплення аркушів друкованого матеріалу, тоді це видання називається газетно-журнальним.

Перша газета " Хронологія", яка вийшла 5 травня 1581 року в Острозькій типографії Івана Федорова, складалася з одного аркушу великого формату, де на двох сторінках були надруковані двовірші і своєрідний календар на кожний місяць року [6, 157].

Газета – носій текстової інформації, характер якої в значній мірі відрізняє газету від інших видань. Суттєвий вплив на неї чинить динамізм процесів суспільного життя. Предметом газетної інформації являються поточні події та факти. Вона забезпечує неперервність інформування про події, які відбуваються. Тут розміщується оперативна інформація (репортажі, хроніки, інтерв'ю, помітки, заяви, кореспонденція), а також статті, огляди, рецензії, нариси, памфлети, фейлетони, коментарі, читацькі листи [5, 25]. Від інших періодичних видань газети відрізняються також великим форматом, об'ємом і більш частішою появою в світ. Об'єм газети складається від 2 до 100 і більше сторінок [ 4, 89].

Газети класифікують за такими ознаками:

1. За періодичністю виходу:

– щоденні (ранкові, вечірні);

– недільні;

– що недільні.

2. За масштабом:

– центральні або загальнонаціональні;

– регіональні;

– місцеві (обласні, районні, міські);

– корпоративні (компаній, університетів).

3. За профілем:

– масової орієнтації;

– спеціалізовані (професіональні).

У кожної газети – своя аудиторія відповідного масштабу (в залежності від тиражу), професіонального і соціально-демографічного профілю [13, 400].

Газета виходить через певні проміжки часу (щоденно, декілька разів в тиждень, раз в тиждень). Проте може випускатися на протязі короткого часу, обмеженим певним заходом (конференцією, фестивалем). Газета може мати додаток (один або декілька). Вона має постійну для кожного року кількість нумерованих і/або датованих випусків, які мають однакові назви [26, 50].

Особливе значення для газети як виду видання мають такі ознаки, як час і місце випуску, привілейована сфера поширення, функціональне призначення.

Функціональне призначення – особлива ознака при формуванні різних типів газетних видань. Вона характеризується специфічною сукупністю цілей, які здійснює орган того чи іншого типу, використовуючи відповідні інформаційно-пропагандистські, які досягають при цьому певного результату, за яким і розрізняють типи газет. Функціональне призначення газети обумовлено перш за все певними потребами суспільства і його членів, різних суспільних груп, організацій політичної системи, задоволення яких забезпечується реальною участю в процесах формування і реалізації політики. Газета – головна зброя політичної боротьби, одна із основних засобів пропаганди і масової інформації [14, 315].

За функціональною ознакою виділяють три види газет:

– загальнополітична;

– спеціалізована;

– спеціальний випуск.

Загальнополітична газета систематично повідомляє питання внутрішньої і зовнішньої політики країни, а також міжнародне життя (" Голос України", " Демократична Україна").

Спеціалізована газета систематично повідомляє окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших областей діяльності і адресована відповідним категоріям читачів (" Закон і бізнес", " Українська музична газета").

За читацькою адресою спеціалізовані газети поділяються на:

– професіональну газету, адресовану спеціалістам різних кваліфікацій;

– профсоюзну, партійну.

За тематикою, цільовим і читацьким призначення спеціалізовані газети розрізняють за питаннями культури, літератури, мистецтва, релігієзнавства, рекламні, для дозвілля, для дітей і юнацтва

Спеціальний газетний випуск – газетне видання, підготовлене на виїзді громадською редакцією основної газети для оперативного доведення необхідної інформації до читача; він містить поточний і валовий номер, рік, дату видання, виходить на протязі обмеженого періоду часу [18, 35].

За видавцем виділяють газети державних, партійних, профсоюзних, кооперативних, комерційних організацій, творчих союзів, суспільств.

За часом випуску газети поділяються на ранкові і вечірні; за періодичністю на щоденні (" Слобідський край", " Вечірній Київ"), щотижневі (" Культура і життя"), щомісячні (" Книжковий кур'єр", " Книги України").

За матеріальною конструкцією газета – це не лише окремий її номер, поодинокий випуск, а й комплект – група номерів, які вийшли за який-небудь період: місяць, квартал чи рік. В комплекті отримує відображення обличчя газети – склад особливостей її змісту і форми – тематики, публікацій, використання різних журналів публіцистики, стилю, способів розміщення і оформлення матеріалу, форм передання інформації [19, 68].

Оформлення газети – художньо-технічний процес, який включає вибір і застосування шрифтів, ілюстрацій, способів розміщення матеріалів, використання кольорових і розмірних контрастів. Від технічного оформлення газети залежить вплив матеріалів на читача. Протягом століть людство виробило прості й чіткі закони і принципи технічного оформлення, що відповідають демократичному характеру преси.

Актуальною проблемою є індивідуалізація зовнішнього вигляду друкарських видань у межах оформлювальних норм. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє комплексне і регіональне використання всіх художньо-поліграфічних засобів [12, 13].

Для підтримки тексту використовуються фотографії. Основними вимогами для фотографії є: чітке зображення об'єкта, виразність, правильний вибір кута і місця знімання. Ціль оформлення полягає в тому, щоб в привабливому, зручному для читання вигляді донести до читача зміст газети, виділити головне [18, 45]. З оформленням пов'язане поняття " обличчя" газети як зовнішнього вираження її типу: молодіжні газети оформляються по іншому, ніж галузеві; вечірні – інакше, ніж ранкові.

Кожен номер газети складається із певних постійних елементів. До них відносяться: заголовки газет, номера сторінок, текстові матеріали (вони складаються із колонок), їх заголовки, ілюстрації. Для розміщення ілюстрацій і текстової інформації використовують роздільні засоби – лінійки, відбитки, проміжки [4, 228].

На зовнішній вигляд газети суттєво впливає її формат, об'єм, кількість колонок в смузі. Формат газети визначається розмірами паперу, на якому вона друкується. Для газет з великим тиражем, які друкуються на спеціальних машинах, використовується рулонний папір. Для газет з невеликим тиражем (близько декілька тисяч екземплярів), які друкуються на плоско друкуючих машинах, використовується аркуш ний папір. Загальноприйняті формати: А2 (420× 594), А3 (297× 420), А4 (210× 297) [9, 18]. Об'єм сучасної газети – від 4 до 6 сторінок (смуг). Частина багатотиражних газет виходить на двох сторінках. В щотижневиках типу " Культура і життя", " Література України" – 16-24 і більше сторінок [4, 371].

Велике місце в газеті займають ілюстрації (документи і художні, фото сюжети, рисунки, схеми). Графічна індивідуальність газети залежить від особливостей текстів і заголовків, способу розміщення матеріалу, від рівня поліграфії і майстерності виконавців.

Журнал – періодичне текстове зброшуроване видання, яке містить статті і реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питаннях, а також літературно-художні твори, які мають постійну рубрикацію і офіційно затверджене в якості даного виду видання [14, 512].

Журнальне видання видається у вигляді блоку скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, поліграфічно пристосованого до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці або палітурці [9, 38].

Журнал як джерело інформації має свою специфіку: безкінечність і регулярність його випуску, визначену періодичність, наявність матеріалів у вигляді статей, тематичне направлення змісту, обов'язковість затвердження в установленому порядку, особливе поліграфічне оформлення.

Журнал має постійно діючу редакцію, яка за згодою з директивними органами встановлює програму видання, його чіткі тематичні направлення, функціональне призначення. Структуру журналу визначають рубриковані розділи і різновиди (за жанром, об'ємом) матеріали. Випуски журналу нумеруються протягом року при постійному заголовку [15, 95].

Інформація, яка міститься в журналі менш оперативна, ніж в газеті, але різнохарактерна: вона може бути первинною – статті, почерки, художні твори; вторинною – огляди, реферати; оригінальною і перекладною. Нарахування і характер ілюстрованих матеріалів визначається кожним видом журналу.

Газету або журнал, на відміну від інформації радіо чи телебачення, можна зберігати, звертатися до неї повторно, зібрати в підшивку.

Кожен журнал має свою читацьку адресу, яка розуміється досить широко і залежить від сфери діяльності читача, його професії, загально культурного рівня та інтересів. Читацька адреса журналу обумовлює мову видання, характер його матеріалів, призначення для читачів певного віку, статті, заняття, а також читачам специфічних груп населення (наприклад, з фізичними вадами) [15, 269].

Журнали поширюються за підпискою і через роздрібний продаж. Деякі журнали мають додатки, які виходять з певною періодичністю, під самостійною назвою, з нумерацією в межах року видання [15, 270].