Фотоілюстрація в журналі

Фотоілюстрація – невід'ємна частина масових журналів. Вона грає різну роль на сторінках періодичної преси, зокрема роль засобу художньо-технічного оформлення, причому їй відводиться особливе місце. Це зумовлено специфічні­стю фотографічного зображення: знімок є візуально-образною копією фрагментів дійсності. Некодована, графічно уподібнена самій дійсності " мова" знімка не просто виділяє фотоілюстрацію серед інших елементів художньо-технічного оформлення періодичних видань, він і розширює можливості оформлення [20, 69].

Не менш важлива відмітна особливість фотоілюстрації – швидкість сприйняття укладеної в ній інформації. Якщо в текстовому матеріалі описуваний об'єкт розгортається від строчки до строчки і його образ відтворюється в свідомості читача поступово, то засвоєння візуальної інформації знімка відбувається практично миттєво.

Наочність, документальність і швидкість прочитання фотографій – усі ці особливості наділяють фотоілюстрацію великою привабливою силою. При знайомстві з номером газети і журналу саме на фотографічних знімках в першу чергу затримується погляд читача.

Особливості фотоілюстрацій вимагають відповідного підходу до використання їх в періодичній пресі. Перш за все необхідно враховувати двоєдину роль фотоілюстрацій в газеті і журналі: вони беруть участь як у формуванні графічного обличчя друкованого видання, так і в його змістовному наповненні. Це – наріжне положення в практиці ілюстрації. Без взаємного пов'язування названих двох моментів не можна досягти планованого ефекту фотопублікацій. Як елемент оформлення вона виділяє публікований на смузі матеріал, привертаючи до нього увагу читача, а змістовне її наповнення задовольняє потребу пізнання і оцінки відображеного факту або явища. У злитій і практичній одномоментності двох потоків – указівного, що направляє увагу читача, і пізнавального – відмінність і перевага фотоілюстрації перед текстовими елементами смуги.

Безумовно, можливості фотознімку і тексту розкривати дійсність не можуть бути рівнозначними. Слову властива універсальність, воно здатне передати не тільки реальне, конкретне, але й відвернене, абстрактне. Можливості фотографії обмежені, вона поступається пріоритетом слову в понятійно-образній сфері, але найповніше проявляє свої можливості в конкретно-наочній. У названих межах вона ефективніше впливає на читача, ніж слово.

Цю обставину слід ураховувати при розробці номера газети і журналу: відповідно повинні плануватися тематика фотопублікацій і їх місце на смузі.

Як елемент художньо-технічного оформлення журналу фотоілюстрація набуває ряду значень.

Вона використовується як засіб акцентування уваги читачів. Завдяки привабливості фотографічного зображення знімок нерідко грає роль зорового центру смуги. У композиційному плані фотоілюстрація як би замикає на себе решту публікацій і є початковою точкою в знайомстві зі змістом матеріалів смуги. Це передбачає публікацію фотознімків, що відображають суспільно важливі факти або явища.

Все частіше останніми роками в практиці оформлення періодичних видань фотографії разом з малюнками використовуються як засіб орієнтації. Йдеться про клішовані заставки до окремих текстових матеріалів або серії публікацій певної тематики.

Велике значення фотоілюстрації як засобу художнього оздоблення у формуванні естетичної привабливості журнальних сторінок. По-перше, фотоілюстрації грають активну роль у конструюванні смуги, виступаючи в композиційній єдності з іншими оформлювальними елементами; багато в чому завдяки фотографіям журнальні сторінки набувають вигляду завершеного, гармонійного цілого. По-друге, художні достоїнства періодичних видань залежать також від образотворчої досконалості опублікованих фотознімків. Обидва моменти однаково важливі.

Нарешті, можна виділити ще одне значення фотоілюстрацій як оформлювального елементу. Вони набувають значущості засобу, що характеризує вид і тип періодичного видання. Так, молодіжні газети за характером фотопублікацій відрізняються від газет, розрахованих на ширшу аудиторію. За цією ж ознакою можна знайти відмінність між газетою і журналом. У свою чергу, кожен журнал ілюструється також своєрідно.

Всі відмічені значення розкривають можливості фотоілюстрації. Реалізація цих можливостей передбачає, з одного боку, неформальний підхід до відбору фотографій, боротьбу з штампом, тобто фотознімками, що образотворче повторюють один одного, виконаними " за шаблоном"; з іншого боку, вміле використання їх в якості елементу оформлення на смузі.

На практиці виробилися деякі стійкі, в основних рисах схожі прийоми композиційного розташування фотознімків на смузі. В числі їх можна виділити наступні побудови: блокову (добірка фотографій, як правило, поміщена в рамку); діагональну (розміщення фотознімків по діагоналі смуги); кругову (обрамлення фотографіями текстового матеріалу); стрічкову (послідовне розташування один після одного по горизонталі або вертикалі); перехресну (перетин двох образотворчих рядів із загальним кадром у точці перетину); центрову (розташування навколо основного, ключового фотознімка інших, які доповнюють його в просторовому або тимчасовому плані).