Призначений для студентів денної та заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня 6.070400, 7.070402 та 8.070402 спеціальності «Біологія». 2 страница

Дипломна робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на роботу;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- вступ;

- розділи основної частини;

- розділ з охорони праці;

- висновки;

- практичні рекомендації;

- перелік посилань;

- додатки (при необхідності).

У вступі:

- обґрунтовується актуальність теми, її наукове та практичне значення;

- оцінюється сучасний стан розробленості проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і фахівців у даній предметній галузі;

- характеризується об’єкт та предмет дослідження;

- зазначається мета і завдання дослідження;

- характеризується інформаційна база дослідження;

- наводяться основні положення, що виносяться на захист;

- вказується теоретична та практична цінність роботи;

- наводяться відомості про апробацію роботи.

У розділах викладається основний зміст дослідження: теоретичні основи, проблеми, практичні питання, досвід їхнього розв’язання, методи дослідження, питання з охорони праці. Обов’язковим є розділ, присвячений експерименту й детальному опису його результатів. Кожний розділ закінчується узагальненнями.

В заключній частині дипломної роботи важливо сформулювати теоретичні, або практичні висновки на основі результатів власних досліджень. Не менш важливо дати конкретні рекомендації щодо їх практичного впровадження.

1.3.3 Дипломна робота магістра

Дипломна робота магістра повинна передбачати проведення наукових досліджень із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що підтверджують наукову і практичну цінність виконаної роботи – друковані статі, тези.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки дипломної роботи, магістр може бути рекомендованим Державною екзаменаційною комісією до навчання в аспірантурі.

Мета дипломної роботи магістра:

- розширення теоретичних і практичних знань, які відповідають вимогам, що висуваються до випускників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр;

- формування умінь формулювати наукову новизну в даній галузі знань або напряму практичної діяльності;

- уміння застосовувати отримані знання при розв’язуванні конкретних наукових, практичних і виробничих завдань;

- формування умінь викладати методологію наукового пошуку, методи пізнання та застосування логічних правил, основні положення та етапи в організації й проведенні самого наукового пошуку;

Завданняммагістерської роботи є:

- систематизація, закріплення, розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань з фундаментальних і спеціальних дисциплін;

- застосування отриманих знань для розв'язання певних завдань у конкретних наукових, господарських та інших умовах з урахуванням специфіки діяльності суб'єктів господарювання та наукової діяльності;

- розвиток навиків самостійної роботи та оволодіння методикою досліджень і експериментів, пов'язаних з метою та завданням дипломної роботи, у якій розглядаються конкретні проблеми;

- вміння обирати адекватні методи дослідження;

- набуття досвіду з аналізу отриманих результатів досліджень, формулювання висновків і положень, набуття досвіду з їх прилюдного захисту.

Дипломна робота магістра повинна мати практичне значення. У роботах науково-дослідницького спрямування повинні знайти відображення науково обґрунтовані рекомендації щодо їх практичного використання. Дипломна робота має враховувати сучасні тенденції розвитку науки та техніки, бути спрямованою на усвідомлення сучасних змін у суспільному житті. Розробка заходів і рекомендацій має здійснюватись на підставі вивчення сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, досвіду організацій, господарств тощо. У процесі виконання магістерської роботи необхідно використовувати сучасний математичний апарат, методи статистичного аналізу, інформаційного моделювання тощо. Дипломна робота магістра повинна мати комплексний характер і бути логічно завершеною працею.

Форма викладення матеріалу повинна відзначатися узагальненням та осмисленням матеріалу, активним застосуванням наукового апарату, логічного мислення, аргументованістю суджень, об’єктивністю думок як специфіки наукового пізнання, точністю формулювань.

Магістерська робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на роботу;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- вступ;

- розділи основної частини;

- розділ з охорони праці;

- висновки;

- практичні рекомендації;

- перелік посилань;

- додатки (при необхідності).

Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою спеціаліста. Але вимоги до дипломної роботи магістра в науковому відношенні є більш високими.

Основу змісту роботи складає новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ та закономірностей, або узагальнення вже відомих положень з інших наукових позицій або в іншому аспекті, що і визначає наукову значущість такої роботи.

Для викладення суті досліджуваної проблеми характерними є аргументованість суджень, точність фактів, чіткість та логічність думки, що вказує на оволодіння науковим апаратом.

Вступ повинен містити в собі:

- обґрунтовану актуальність теми, її наукове і практичне значення;

- оцінку сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і фахівців у даній предметній галузі;

- характеристику об’єкту та предмету дослідження;

- мету і завдання дослідження;

- характеристику інформаційної бази дослідження;

- основні положення, які виносяться на захист;

- теоретичну та практичну цінність роботи;

- загальну характеристику методології та методів дослідження;

- відомості про апробацію роботи, наявність публікацій у наукових виданнях.

У розділах основної частини містяться: огляд сучасного стану наукової проблеми у вітчизняній та іноземній літературі, відомості про об’єкт і предмет дослідження, які необхідні та достатні для вирішення поставлених задач даної роботи, обґрунтування вибір теоретичних та експериментальних методів вирішення поставлених задач, формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Магістерська робота має завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного дослідження та аналізу. Обов’язково у роботі повинні міститися практичні рекомендації, які спрямовані на розв’язання проблеми, визначеної у темі магістерської роботи, на конкретному соціальному об’єкті – підприємстві, господарстві, лабораторії тощо.

1.4 Відгук наукового керівника

Виконана курсова робота, а в подальшому дипломні роботи, у встановлений регламентом термін здається науковому керівнику на відгук. У своєму відгуку керівник, з урахуванням характеру науково-дослідної роботи студента, зазначає позитивні сторони й недоліки, а саме оцінює:

- актуальність проведеного дослідження;

- теоретичне і практичне значення роботи, її новизну;

- відношення студента до роботи над проектом, уміння працювати систематично, його акуратність, охайність, грамотність;

- уміння студента працювати з науковою літературою;

- ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків;

- уміння користуватись сучасними методами й засобами досліджень, обчислювальною технікою;

- дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи;

Також керівник робить висновок про відповідність роботи вимогам до курсової (дипломної) роботи і до захисту з попередньою оцінкою.

У разі незадовільної оцінки наукового керівника навчально-наукова робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень.

Приклад оформлення відгуку наданий у додатку А.

1.5 Рецензування дипломних робіт

Дипломні роботи обов’язково надаються на рецензування у встановлений регламентом термін. Рецензію надають досвідчені викладачі (професора та доценти), які працюють на інших кафедрах факультету.

Основним змістом рецензії повинні бути результати багатостороннього аналізу та оцінки навчально-наукової роботи з обов'язковим висвітленням наступних моментів:

- актуальність теми роботи;

- аналіз структури та стилю написання роботи;

- повнота огляду наукової літератури та уміння її цитувати;

- аналіз адекватності обраних методів поставленому завданню;

- науково-технічний рівень і якість розрахунків, вирішення оптимізаційних задач, ступінь і доцільність використання ЕОМ;

- оцінка змісту всіх матеріалів наукової роботи;

- об'єм і доцільність експериментальних досліджень, оцінка отриманих результатів;

- відповідність висновків, що наводяться в рецензованій роботі завданню на дипломне проектування, їх конкретність та оригінальність;

- конкретність практичних рекомендацій (для дипломних робіт);

- можливість впровадження результатів дипломної роботи в цілому або частково;

- оцінка стилю викладення та грамотності пояснювальної записки;

- помилки та недоліки виконаної роботи;

- положення, які автор має довести або пояснити під час захисту.

Наприкінці рецензент указує, чи відповідає рецензована робота вимогам до дипломної роботи по даній спеціальності та оцінює її якість за п’ятибальною шкалою.

Рецензія підписується рецензентом із позначенням його місця роботи та посади. Підпис рецензента з іншої установи скріплюється печаткою установи.

Приклад оформлення рецензії наданий у додатку Б.

2 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Побудова курсової та дипломних робіт має бути максимально наближеною до класичної структури наукової роботи і передбачає наявність таких логічних структурних елементів.

Титульна сторінка – це перша сторінка, яка містить дані про характер, назву, місце і рік виконання роботи, її автора, наукового керівника та рецензента.

У завданні до дипломної роботи проставляють підписи завідувач кафедри та нормоконтролер, які засвідчують допуск роботи до захисту.

Титульну сторінку і завдання для дипломної та курсової робіт (додаток В, Г) студент отримує від наукового керівника.

Реферат (додаток Д) призначений для ознайомлення з роботою. Він повинен бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи, кількість сторінок роботи, ілюстрацій, таблиць, джерел, додатків. Він має бути розміщений безпосередньо після завдання на роботу і починається з нової сторінки. Зміст реферату повинен відображати інформацію про об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження, основні результати, рекомендації щодо використання результатів роботи, наукову новизну та значущість роботи. Реферат необхідно виконувати обсягом не більше однієї сторінки формату А4. Після тексту реферату вміщують ключові слова, що є визначальними для розкриття сутність дипломної або випускної роботи. Перелік ключових слів містить від 5 до 10 слів або словосполучень, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Зміст – перелік заголовків та підзаголовків усіх частин роботи із зазначенням номерів їхніх перших сторінок.

Зміст (додаток Е) розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, вступ, назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки), висновки, рекомендації, перелік посилань, додатки і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо потрібно) – упорядкований перелік у вигляді окремого списку специфічної термінології, маловідомих скорочень, нових позначень, символів і одиниць, які повторюються у роботі не менше трьох разів.

Якщо в роботах вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщується безпосередньо після змісту.

Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальна розшифровка (додаток Ж). Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ – коротка частина роботи, в якій стисло надана загальна характеристика роботи. Вступрозкриває сутність і стан проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження, актуальність теми, мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Далі формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, а також характеризують об’єкт і предмет дослідження.

Автор надає характеристику інформативної бази дослідження, де вказує місце проведення дослідження та основне обладнання.

Подають коротку анотацію нових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Автор, також наводить відомості про апробацію роботи, наявність публікацій у наукових виданнях.

Основна частина містить повну інформацію про проведену роботу. Вонаскладається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

В розділах основної частини подають:

- огляд наукової літератури за темою і напрямком досліджень;

- матеріали та методи дослідження;

- відомості про проведені експериментальні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді наукової літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, він повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Розділ матеріали та методи дослідження містить вичерпну характеристику методики проведення та об'єкта дослідження, способів отримання та опрацювання даних, в т. ч. математичних. Загальновживані стандартні методики детально описувати недоцільно, однак необхідно посилатись на джерела, звідки вони запозичені. Оригінальні методики потребують не тільки детального опису, але й спеціального обґрунтування їхньої коректності. Зазначають марки використаних приладів, реактивів та їхніх виробників, якщо це суттєво для дослідження. Обов'язково подають опис проведення статистичної обробки результатів та назви використаних прикладних комп’ютерних програм.

У розділі експериментальна частина з вичерпною повнотою викладаються результати і аналіз власних досліджень. Цей розділ є найбільш вагомим і визначальним у роботі. Для дипломних робіт краще за все оформлювати одержаний експериментальний матеріал у вигляді окремих підрозділів у логічній послідовності за наведеним планом.

У даному розділі аналізуються та критично осмислюються отримані результати, обговорюються відмінності між дослідом і контролем, а також результатами різних дослідів і спостережень. Дається оцінка повноти вирішення поставлених задач, достовірності одержаних результатів, наголошується на вперше встановлених фактах, їх порівняння з результатами аналогічних досліджень вітчизняних і зарубіжних дослідників. Дані експериментів чи спостережень наводять у вигляді таблиць, діаграм, рисунків, схем, фотографій, графіків, гербарного матеріалу, карт тощо, які докладно описуються. Слід пам’ятати що ілюстрації покращують сприйняття роботи тому графіки і рисунки слід розміщувати безпосередньо за текстом у якому вони описані.

При виконанні дипломної роботи, згідно зі ст.24 Закону України «Про охорону праці» та наказом Міносвіти № 420 від 02.12.98 р. обов’язковим є розгляд і вирішення питань з охорони праці, пов’язаних з темою дипломної роботи. В даному розділі виносяться матеріали проохорону праці і безпеку життєдіяльності, оформлення яких надано у відповідному розділі даного посібника.

Висновки – важлива частина роботи, яка містить лаконічний пе­релік за пронумерованими пунктами найважливіших наукових та практичних результатів, отриманих автором. Наведені висновки мають засвідчувати наукову новизну роботи. У пункти висновків можуть бути включені узагальнені цифрові дані, одержані автором. Висновки повинні відповідати поставленим завданням, які були сформульовані у вступі. Їх вміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки.

На основі наведених висновків автор формулює практичні рекомендації, які розміщують після висновків з нової сторінки.

Перелік посилань – це впорядкований перелік усіх опублікованих робіт та інших матеріалів, на які зроблено посилання в тексті. В список не вносять публікації та інші матеріали, не згадані в тексті. Він складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми.

Перелік посилань(додаток И) наводять безпосередньо після висновків (або рекомендацій), починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на джерела наукової літератури. Список використаних джерел розміщують у порядку згадування посилання у тексті. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи. Він виконується мовою оригіналу. У переліку посилань повинно міститися не менше 25% наукової літератури, виданої за останні 5 років.

Кількість використаної у посиланнях наукової літератури:

- курсова роботи – не менше 20 джерел;

- дипломна робота бакалавра – не менше 30 джерел;

- дипломна робота спеціаліста – не менше 40 джерел;

- магістерська робота – не менше 50 джерел.

Літературне оформлення наукової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважує комісія при її оцінюванні під час захисту. Насамперед звертається увага на змістовний аспект викладення матеріалу (загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам, логічність і послідовність, повнота та репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел).

Додатки – необов'язкова частина роботи, яку складають переліки повних ла­тинських назв біологічних об'єктів, флористичні та фауністичні спис­ки і конспекти, описовий, цифровий та ілюстративний матеріал. їх ви­носять у додатки для полегшення користування основним текстом, якщо ці матеріали необхідні як документальна основа роботи, мають самостійну цінність для інших дослідників, або можуть бути використані на практиці.

Додатки розміщують після списку літератури. У тексті повинні бути посилання на додатки. Кожний додаток починається з нової сторінки, має спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

3 ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

3.1 Загальні вимоги

3.1.1 Дипломні роботи виконуються машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210× 297 мм). При оформленні додатків допускається використання аркушів формату А3 (297× 420 мм). При написанні курсової роботи дозволяється використання рукописного способу (чорнила мають бути тільки одного кольору: чорного, синього або фіолетового).

3.1.2 Оптимальний обсяг навчально-наукової роботи:

Курсова робота:

- рукописний варіант – 30-40 с. (вступ – 2-3 с.; закінчення – 3-6 с.);

- машинний (комп’ютерний) набір – 20-25 с. (вступ до 1-2 с.; закінчення - 2-3 с.).

Дипломна робота бакалавра:

- машинний набір – 30-40 с. (реферат – 1 с., вступ до 2 с.; експериментальна частина – не менше 5 сторінок; висновки (5-7 основних) – 1-2 с.).

Дипломна робота спеціаліста:

- машинний набір – 40-50 с. (реферат – 1 с., вступ до 3 с.; експериментальна частина – не менше 7 сторінок; висновки (5-7 основних) – 1-2 с.; обов’язковими є практичні рекомендації).

Дипломна робота магістра:

- машинний набір – 50-60 с. (реферат – 1 с., вступ до 3 с.; експериментальна частина – не менше 10 сторінок; висновки (5-7 основних) – 1-2 с.; обов’язковими є практичні рекомендації).

3.1.3 Формат і стиль сторінки:

Рукописний варіант:

- поля: ліве – 30 мм, праве поле –10 мм, верхнє і нижнє поля – 20 мм;

- абзац – 8-12 мм (5 символів);

- відстань між рядками – стандарт “зебри” (кількість рядків на сторінці повинна складати 30-36 рядків);

- відстань між заголовком (назва розділу, підрозділу) і текстом роботи – 30 мм.

Комп’ютерний набір:

- текстовий редактор – WORD;

- гарнітура шрифту – Times New Roman;

- кегль шрифту (розмір) – 14;

- абзацний відступ – 5 символів;

- міжрядковий інтервал – 1, 5;

- поля: ліве – 30 мм, праве поле – 10 мм, верхнє і нижнє поля –20 мм;

- кількість рядків на сторінці – не більше 40 рядків за умови рівномірного її заповнення.

3.1.4 Допускається виконання окремих частин роботи (титульний лист, завдання на курсову чи дипломну роботи, додатки) іншим способом, ніж основна частина.

3.1.5 Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж всієї роботи. У навчально-науковій роботі мають бути чіткі, нерозпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усієї роботи.

3.1.6 Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, вносяться типографським шрифтом і мають бути чорного кольору (чорна паста або чорна туш); щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.

3.1.7 Друкарські помилки, описки та графічні неточності дозволяється виправляти, підчищаючи і замальовуючи білою фарбою (не заклеювати) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка). Виправлене повинно бути чорного кольору. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

3.1.8 Заголовки структурних частин роботи “ЗавдАння”, “Реферат”, “Зміст”, “Перелік умовних ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, скорочень І ТЕРМІНІВ”, “Вступ”, “ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, „МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ”, „ЕКСПЕРИМЕТАЛЬНА ЧАСТИНА”, „ОХОРОНА ПРАЦІ”, “Висновки”, “ПРАКТИЧНІ Рекомендації”, “Перелік посилань”, “Додатки” друкують симетрично до тексту посередині рядка великими літерами без крапки в кінці. Перенесення слів та підкреслення у заголовках не допускається.

3.1.9 Назви підрозділів, пунктів і підпунктів записуються, починаючи з абзацного відступу, після їх нумерації маленькими буквами (крім першої великої) і без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

3.1.10 Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути за машинного способу – не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Приклад виконання тексту наведено у додатку К.

3.1.11 Забороняється:

- підкреслювати заголовки структурних елементів роботи;

- перенесення слів у заголовку розділів;

- розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту;

- використовувати в роботі шрифт, який передбачає заміну букв і цифр спеціальними символами.

3.2 Нумерація

3.2.1 Нумерація сторінок навчально-наукової роботи

3.2.1.1 Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж всієї роботи, включаючи до загального об’єму роботи: титульний аркуш, завдання на роботу, реферат, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, вступ, розділ з огляду наукової літератури, розділ з матеріалів та методів дослідження, експериментальну частину, закінчення (для курсової роботи) або висновки (для дипломних робіт), практичні рекомендації (тільки для дипломних робіт спеціаліста та магістра), додатки. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без знаку № і без крапки в кінці.

3.2.1.2 Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок навчально-наукової роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

3.2.1.3 Завдання на дипломну роботу включають до загальної нумерації сторінок. При двохсторонньому типографському бланку завдання враховують як дві сторінки. Номер сторінок на завданні не проставляють.

3.2.1.4 Ілюстрації, таблиці, додатки, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок навчально-наукової роботи і нумерують відповідно до п. 3.2.1.1.

3.2.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів роботи.

3.2.2.1 Структурні елементи навчально-наукової роботи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

3.2.2.2 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти навчально-наукової роботи нумерують арабськими цифрами без знака № і без крапки в кінці.

3.2.2.3 Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад:

1 ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

3.2.2.4 Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою. Після номеру підрозділу крапку не ставлять, наприклад: “2.3” (третій підрозділ другого розділу). Після номеру підрозділу в тому ж рядку друкують заголовок підрозділу (2.3 Методика визначення лейкоцитарної формули крові).

3.2.2.5 Пункти нумерують у межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: “1.3.2” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок пункту. Однак пункт може й не мати заголовка.

3.2.2.6 Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т.п.

3.2.2.7 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, він також підлягає нумерації.

3.3 Переліки

3.3.1 Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

3.3.2 Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації), наприклад:

Класифікація тканин:

а) епітеліальні тканини:

1) одношаровий плоский епітелій;

2) одношаровий кубічний епітелій;

3) одношаровий циліндричний епітелій;

4) псевдобагатошаровий епітелій;

5) багатошаровий перехідний епітелій;

6) багатошаровий плоский не зроговілий епітелій;

7) багатошаровий плоский зроговілий епітелій;

б) тканини внутрішнього середовища:

1) кров та лімфа;

2) сполучна тканина (власне сполучна тканина, хрящова та кісткова тканини);

в) м’язова тканина:

1) гладка;

2) посмугована;

г) нервова тканина.

3.3.3 Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

3.4 Ілюстрації

Основними видами ілюстративного матеріалу в наукових роботах є: креслення, рисунок, схема, графік, діаграма, фотографія.

Ілюструють роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій з найважливіших тем.