Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Формування вхідної навчальної матриці
Формування навчальної матриці , де – змінна кількості ознак розпізнавання; – змінна кількості реалізацій; – змінна кількості класів, здійснюється за такою послідовністю. 1 У варіантах 1-4 для базового класу прийняти одиничний двійковий еталонний вектор-реалізацію
х 1=< 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1>.
У варіантах 1-4 для класу сформувати двійковий еталонний вектор-реалізацію образу за умови, що міжцентрова кодова відстань . У варіантах 3 і 4 для класу сформувати двійковий еталонний вектор-реалізацію за умови, що міжцентрова кодова відстань і . У варіантах 17 і 18 для базового класу прийняти одиничний двійковий еталонний вектор-реалізацію
х 1=< 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1>,
а для класу сформувати одиничний двійковий еталонний вектор-реалізацію за умови, що міжцентрова кодова відстань . У варіантах 19 і 20 для базового класу прийняти одиничний бінарний еталонний вектор-реалізацію
х 1=< 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 >,
для класу сформувати двійковий еталонний вектор-реалізацію за умови, що міжцентрова кодова відстань , а для класу сформувати двійковий еталонний вектор-реалізацію за умови, що міжцентрова кодова відстань і . 2 Для варіантів 1- 4 і 17-20 сформувати контрольну навчальну бінарну матрицю для заданого алфавіту класів за умови, що ознака розпізнавання двійкового еталонного вектора-реалізації має у відповідному стовпчику навчальної матриці свого класу частоту 0, 7. Наприклад, якщо перша ознака еталонного вектора-реалізації дорівнює “1”, то у першому стовпчику навчальної матриці класу мусить довільно знаходитися 21 одиниця і 9 нулів, оскільки частота появи одиниці тоді буде дорівнювати . Вибір такої частоти забезпечує нормальність розподілу реалізацій, що є запорукою компактності реалізацій образу в просторі ознак. 3 Для варіантів 1-4 і 17-20 сформувати контрольну навчальну вхідну (цілу) матрицю для заданого алфавіту класів за умови, що ціле випадкове значення елемента цієї матриці знаходиться у заданому контрольному полі допусків, якщо відповідний елемент бінарної матриці має значення “1” і – знаходиться поза заданим контрольним полем допусків, якщо відповідний елемент бінарної матриці має значення “0”. Контрольні допуски для варіантів 1-4 і 17-20 задано в табл. 1, де прийнято такі позначення: d(x 1 x 2) -кодова відстань між центрами класів і ; d(x 1 x 3)-кодова відстань між центрами класів і ; d(x 2 x 3)-кодова відстань між центрами класів і ; АН - нижній контрольний допуск; АВ - верхній контрольний допуск.
Таблиця 1– Значення контрольних допусків
4. Для варіантів 5-16 вхідна ціла матриця формується як матриця яскравості відповідних зображень у діапазоні від 0 до 255 градацій яскравості біло-чорного графічного редактора. 5. При кількості студентів у групі більше 20 варіанти циклічно повторюються, а контрольні допуски аналогічно збільшуються.
|