Інформаційні технології як чинник міжнародного співробітництва.

Починаючи з середини 1990-их років всі виниклі скільки-небудь великі соціальні організації представляють собою мережі, побудовані на основі інтернету. Однак, посилюючи взаємозалежність світу, інформаційні технології стають важливим чинником сили, поглиблюють нерівність. При цьому реальним і значним віртуальної середовища все гостріше проявляється в таких викликах для міжнародного співтовариства, як зіткнення національних інтересів з вимогами світового співтовариства, посилення міжнародного нерівності і конфліктний потенціал нерівномірності розподілу ІКТ.

Отже, розгортається боротьба за контроль і регулювання інформаційних потоків, як нового геополітичного ресурсу і виникає гостра необхідність захисту від застосування ІКТ деструктивними міжнародними утвореннями на державному, міждержавному та міжнародному рівнях. Саме співпраця з приводу і за допомогою інформаційних технологій, вплив яких на міжнародну систему стає надзвичайно інтенсивним і багатоаспектним (глобальна фінансово-економічна система, " віртуальні міжнародні співтовариства", " інформаційна нерівність", " інформаційні війни") представляє істотний практичний і теоретичний інтерес і бачиться нам актуальним.

Ключовим методом аналізу міжнародного співробітництва у сфері ІКТ є соціологічний підхід, що приділяє увагу зміни міжнародних відносин у результаті впливу міжнародного середовища. Одним з її вимірів є ІКТ. Сучасні соціологічні підходи до аналізу міжнародного співробітництва допомагають побачити, які форми приймає міжнародне співробітництво сьогодні під впливом нової всесвітньої мережевого середовища.

Так, " британська соціологічна школа" робить акцент на легітимності міжнародних інститутів, французька школа соціології міжнародних відносин розглядає нових міжнародних акторів, які стирають межі між внутрішньою і зовнішньою політикою; історичний інституціоналізм допомагає простежити історію формування міжнародних акторів. Виникненню і трансформації міжнародних культурних норм важливе місце відводить конструктивістське напрямок в соціології міжнародних відносин. Метод системного аналізу є також продуктивним і дозволяє охарактеризувати нове середовище міжнародних відносин. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ - способи створення, фіксації, переробки і поширення інформації. Сьогодні під ІКТ розуміється система методів і способів збору, накопичення, зберігання, пошуку та обробки інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки і комунікаційних мереж. Сучасний інформаційний простір представляє нову глобальну зовнішнє середовище міжнародних відносин. Слід пояснити наше розуміння даної категорії. Мається на увазі сукупність технологій і технічних засобів комунікації, а також мережевих відносин, модифікованих соціальних інститутів, пов'язаних один з одним в єдиному просторі й часі. Тому ІКТ та Всесвітня павутина виступають в ролі вже не тільки внесоциально, але й соціальної складової міжнародного середовища.