За формою надання

1. Товарний МК - наданий у вигляді товарів.

2. Валютний МК - надається у ВКВ і валютних цінностях.

32. Суть, чинники міжнародної трудової міграції.

Міжнародна міграція робочої сили (МРС) – одна із форм міжнародних економічних відносин, що являє собою переміщення (переселення) працездатного населення між країнами строком понад 1 рік.

Найважливішими економічними чинниками міжнародної міграції робочої сили виступають:

· міждержавні відмінності у рівнях життя населення;

· міждержавні відмінності у темпах, масштабах та структурі нагромадження капіталу;

· міждержавні відмінності у рівнях зайнятості та безробіття;

· міждержавні відмінності у структурі попиту на робочу силу та її пропонуванні, передусім пов'язані з нерівномірністю впровадження досягнень НТП і структурної трансформації економік;

· міжнародний рух капіталу та транснаціоналізація виробництва;

· відносне зменшення транспортних та комунікаційних витрат міграції;

Міжнародна трудова міграція може бути обумовлена й неекономічними чинниками, до яких належать:

· демографічні - внаслідок стрімкого зростання народжуваності у країнах, що розвиваються, частка їх економічно активного населення зростає, що обумовлює міграційні потоки до індустріально розвинених країн, де йде процес старіння населення й існує дефіцит робочої сили; до міграції можуть також спонукати возз'єднання родин, розкиданих по світу, створення нових сімей внаслідок одруження з іноземцями і т.п.;

· політичні (правові, релігійні, національні) - трудовими мігрантами можуть стати також люди, які залишають країну з метою уникнути переслідувань за політичні переконання, уникнути расової, національної та релігійної дискримінації, а також біженці з місць військових конфліктів та бойових дій;

· екологічні - пов'язані з переміщенням людей з країн, де сталися природні катаклізми або техногенні аварії, і стан навколишнього середовища становить загрозу для життя та діяльності;

· етнічно-культурні - етнічно-культурна близькість країн полегшує умови адаптації мігрантів і може слугувати спонукальним чинником переміщення робочої сили; чимало людей, особливо з розвинених країн, їдуть працювати в інші країни з метою подивитися світ, познайомитись з культурними надбаннями інших народів;

· психологічні - до міграції і працевлаштування в інших країнах може спонукати прагнення до повнішої реалізації своїх здібностей, потреб у розвитку особистості, бажання випробувати себе в інших соціально-економічних умовах та ін.

Характерні ознаки сучасного етапу міжнародної МРС:

1. масовість;

2. виникнення більш менш стабільних центрів привабливості;

3. зростання кількості нелегальних мігрантів;

4. посилення адміністративно-правового регулювання міграційних процесів;

5. зростання кількості мігрантів серед наукової інтелігенції і творчої молоді («відтік інтелекту»);

6. диверсифікація міграційних потоків.

33. Регулювання міжнародної міграції робочої сили.

Рівні регулювання міжнародних міграційних процесів: міждержавний, корпоративний, національний, міжнародний, наддержавний.

Міграційна політика:

– сукупність державних нормативно-правових актів і адміністративних рішень щодо еміграційної та імміграційної політики;

– система засобів та методів цілеспрямованого впливу на рух населення.

Національна міграційна політика включає регулювання еміграції та іміграції, стимулювання рееміграції.

Принципи міграційної політики:

ü забезпечення прав робітників на свободу переміщення та працевлаштування;

ü гарантії повернення мігрантів на батьківщину;

ü забезпечення надходження в країну та ефективного вико­ристання валютних переказів працівників-мігрантів;

ü сприяння пом’якшенню безробіття, завдяки виїзду тих робітників, професії яких не затребувані;

ü обмеження виїзду зайнятих в тих секторах економіки, потреби яких в робочій силі не задоволені;

ü надання соціальних гарантії працівникам-емігрантам;

ü удосконалення внутрішнього ринку праці шляхом прийому репатріантів, що опанували за кордоном спеціальності, необхідні для розвитку господарства країни.

Міжнародні організації, які займаються регламентацією в сфері міжнародних трудових відносин і міграції:

МОП - Міжнародна організація праці - спеціалізована структура ООН, до якої входять понад 170 держав-членів. Ухвалено більше 350-ти документів щодо міжнародної регламентації пе­реміщення, працевлаштування, соціального захисту працюючих.

Комісія ООН з народонаселення. Має в своєму розпорядженні кошти спеціального фонду, які частково використовуються для субсидування національних програм щодо міграції.

МОМ – Міжнародна організація з міграції. Розробляє довготермінові програми у сфері регулювання міграції, сприяє вирішенню національних міграційних проблем, займається питаннями переселення, працевлаштування та соціального захисту біженців.

CONEMI – Система постійного нагляду за міграцією. Координує діяльність національних іммігра­ційних управлінь 29-ти провідних країн світу (членів ОЕСР).

CIME – Міжнародний комітет з питань міграції. Сприяє захисту прав мігрантів у країнах Західної Європи.

34. Сутність та особливості міжнародного науково-технічного обміну (МНТО).

Сутність та особливості міжнародного науково-технічного обміну

Міжнародний науково-технологічний обмін - це сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову й практичну цінність.

Процес міжнародної передачі технології містить у собі:

а) відбір і придбання технології;

б) адаптацію й освоєння придбаної технології;

Особливості міжнародного обміну технологіями:

1. Світовий ринок технологій сприяє інтелектуалізації міжнародної економіки в цілому.

2. Головними суб'єктами ринку технологій на міжнародному рівні є ТНК, які забезпечують спільне використання результатів НДДКР материнськими й дочірніми компаніями.

3. Найбільші ТНК зосереджують дослідження у своїх руках, що сприяє монополізації міжнародного ринку технологій.

4. Стратегія поведінки ТНК на світовому ринку технологій стосовно незалежних суб'єктів (країн та фірм) визначається життєвим циклом технології:

I етап - перевага надається продажу готової продукції, в якій реалізуються нові ідеї;

II етап - технологічний обмін супроводжується або здійснюється у формі прямих іноземних інвестицій (ПП);

III етап - чисте ліцензування, тобто придбання прав власності на технологію, її використання.

5. Провідну роль відіграє внутрішньофірмовий міжнародний обмін технологіями (рис. 6.2).

6. Технологічний розрив, що існує між різними групами країн, обумовлює багатоступінчасту структуру світового ринку технологій:

а) високі технології (унікальні та прогресивні) є об'єктами обміну між розвинутими країнами;

б) низькі (морально застарілі) і середні (традиційні) технології розвинутих країн є новими для країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.