Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
ВИСНОВКИ. Відродження розвитку свинарства на сучасному етапі та збільшення виробництва свинини залежать від багатьох факторів ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
Відродження розвитку свинарства на сучасному етапі та збільшення виробництва свинини залежать від багатьох факторів. Головну роль при цьому повинні відіграти спрямована селекційно-племінна робота, використання сучасних методів розведення, забезпечення повноцінної годівлі й впровадження науково обґрунтованої організації відтворення стада. Завдяки винятковим біологічним особливостям (висока скороспілість і багатоплідність, ефективне використання кормів, всеїдність, інтенсивний ріст) свині значно випереджають інші види домашніх тварин. Подальше нарощування обсягів виробництва свинини повинне здійснюватися не тільки за рахунок зростання кількості поголів'я, але й в основному завдяки переходу до інтенсивних методів ведення галузі та використання нових порід і генотипів, які сприяють значному підвищенню продуктивності тварин. У найближчі роки свинарство розвиватиметься в сільськогосподарських підприємствах, фермерських та селянських господарствах, на відновлених комплексах по виробництву свинини. У них необхідно зберегти виробничий потенціал і технології й створити нові виробничі структури, де будуть максимально інтегровані сфери виробництва, переробки, зберігання та реалізації продукції. Такими структурами можуть бути акціонерні товариства, кооперативи, асоціації фермерів і приватні виробники свинини. У свинарстві обов'язково потрібно розв'язати дві основні проблеми: не допустити скорочення чисельності поголів'я й забезпечити його нарощування в сільгосппідприємствах до оптимальної кількості. Виводити галузь із кризового стану треба на основі єдиної для господарств усіх категорій селекційно-технологічної системи виробництва свинини з максимальним використанням вітчизняних генотипів свиней та штучного осіменіння. Для забезпечення запланованого обсягу виробництва свинини й підвищення продуктивності тварин необхідно: довести рівень годівлі свиней з розрахунку на основну свиноматку з приплодом до 115—126 ц к.од. на рік при питомій вазі концентрованих кормів 75—80% за поживністю; відновити роботу комплексів і ферм у спеціалізованих сільгосппідприємствах по виробництву свинини на власній кормовій базі й довести їхню роботу до проектної потужності. Реконструювати існуючі виробничі потужності спеціалізованих сільгосппідприємств із використанням нових машин і механізмів, станкового обладнання; забезпечити широке впровадження у виробництво новітніх технологій та передового досвіду; зберегти і наростити породний генофонд свиней, який є в регіоні. Відновити на належному рівні роботу племінних заводів і ферм; у кожній області регіону розробити селекційно-племінну систему виробництва свинини із застосуванням промислового схрещування; для забезпечення індивідуальних власників поросятами у кожному районі регіону визначити базові господарства-репродуктори; забезпечити в необхідній кількості дрібні та фермерські господарства висококласним племінним молодняком свиней із племінних заводів і ферм. Технологія виробництва свинини у цих господарствах повинна будуватися переважно на закінченому циклі виробництва та груповому утриманні свиней і на індивідуальному — при вирощуванні й відгодівлі поголів'я на м'ясо до живої маси 100—200 кг. Значне місце у відродженні галузі свинарства повинні посідати племінні заводи та племінні ферми, оскільки вони є не тільки формою збереження породного генофонду свиней, засобом виробництва і розмноження високоякісних генотипів, але й основою для масового й швидкого селекційно-генетичного поліпшення якості поголів'я в господарствах усіх категорій. У племінних господарствах практикують чистопородне розведення. Основою племінної роботи при цьому є лінійне розведення. Багато племзаводів і племрепродукторів практично не займаються вирощуванням та реалізацією племінного молодняку або здійснюють це в обмеженій кількості. Отже, потрібно, насамперед, відновити роботу племінних господарств із метою забезпечення господарств інших категорій кожної області племінною продукцією у необхідній кількості. В основі системи племінної роботи на товарних фермах має бути широке застосування міжпородного схрещування та гібридизації.
Список використаної літератури 1. Алексійчук Т.В. 2. Вплив рівня годівлі свиней на ефективність виробництва свинини // Економіка АПК. – 2002. - № 1. – С. 76- 78. 3. Біологічно активні добавки в годівлі свиноматок і поросят // Тваринництво України. – 2007. - № 10. – С. 29-31. 4. Біологічні характеристики свиней, як основа для створення сучасного технологічного обладнання // Мясное дело. – 2008. - № 6. – С. 67-68. 5. Бєлая Н. 6. Прибуткова свинка // Механізація с.г. – 2007. - № 1. – С. 34-37. 7. Василенко Д.Я. Свинарство і технологія виробництва свинини. – К.: Вища школа, 1996. – 271с. 8. Ведення свинарства з використанням кормових добавок // Здоров’я тварин і ліки. – 2007. - №11. – С. 10-11. 9. Бомко В.С. Годівля сільськогосподарських тварин. – Вінниця, 2001. – 240с. 10. Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва. – К.: Вища школа, 2005. – 495с. 11. Вертійчук А.І. Технологія виробництва продукції тваринництва. – К.: Урожай, 1995. – 376с. 12. Ветеринарно – санітарні вимоги до технології переробки м’яса і субпродуктів // Мясное дело. – 2007. - №6. – С.56- 58. 13. Виробництво свинини на промисловій основі // Пропозиція. – 2005. - №6. – С. 109-110. 14. Герасимов В.І. Довідник з виробництва свинини. – Харків: Еспада, 2000. – 336с. 15. Герасимов В.І. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини. – К.: Урожай, 1995. – 176с. 16. Герасимов В.І. Свинарства і технології виробництва свинини. – К.: Урожай, 1996. – 352с. 17. Годівля та утримання свиней // Пропозиція. – 2002. - № 8-9. – С. 84 – 86. 18. Застосування міжнародних стандартів підприємствами м’ясопереробної галузі // Мясное дело. – 2008. - №6. – С. 36-37. 19. Захист м’ясопродуктів від псування // Спеціалізований додаток до «Тваринництва України», 2007. - №1. – С. 18-20. 20. Ібатулін І.І. Годівля сільсьгосподарських тварин. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 616с. 21. Научное обоснование альтернативной технологии производства продукции свиноводства// Ефективне тваринництво. – 2008. - № 4. – С. 22-24. 22. М’ясні генотипи свиней в Україні // Тваринництво України. – 2008.- №2. – С. 2-4. 23. Оптимізація годівлі ремонтного молодняку свиней // Науковий вісник НАУ. – 1998. –№ 3. – С. 82-83. 24. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва: Навч.посібник, Вінниця. 2007.- 584с. 25. Основні напрями підвищення рівня інтенсифікації свинарства // Економіка АПК. – 2008. - №6. – С. 90- 92.
|