Умови виникнення та розвитку НДГ”Великоснітинське”.

Історія НДГ «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» бере свій початок від колгоспу ім. Калініна, ім. Чапаєва та ім. 1-го Травня. У 1960 році цей колгосп був приєднаний до Триліського відгодівельного пункту і реорганізований у Триліський радгосп Київського Раднаргоспу Українського тресту.

У 1963 році «Триліський» був перейменований у радгосп «Великоснітинський», а центральна садиба господарства розмістилася у селі Велика Снітинка.

У 1972 році на базі радгоспу «Великоснітинське» було організовано навчально-дослідне господарство «Великоснітинське» і передано в пряме підпорядкування Національного аграрного університету.

У господарстві працюють 300 осіб, на його базі діє кафедра виробничого навчання науково-технологічного інституту НУБіП України, де щорічно проходять навчально-виробничу практику 1500 студентів і магістрів. Вони брали участь у практичному освоєнні основних технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, набували досвіду наукових досліджень, освоєння сучасної техніки, аналітичної роботи, виробничо-фінансової діяльності господарств.

Організаційно-правова форма – державне сільськогосподарське підприємство.

Метою створення НДГ «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» є: навчальна, науково-дослідна, навчально-виробнича та інші види діяльності, які технологічно пов’язані з навчальним процесом у системі підготовки фахівців у НУБіП України.

УВП НУБІП України „Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка” функціонують навчально-науково-виробничі лабораторії з рослинництва і тваринництва. Тут вирощують пшеницю, ячмінь, горох, овес, тритикале, гречку, вику, цукрові буряки, ріпак, кукурудзу, картоплю, овочі, кормові коренеплоди, однорічні та багаторічні трави. У господарстві розміщені кафедра випробування техніки і практичного навчання, яка забезпечує силами студентів сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки та електрообладнання в господарстві, а також переробні підприємства – цехи з виготовлення сиру, ковбас, макаронів і хлібобулочних виробів, обладнані навчальні лабораторії тощо.

Основними напрямками діяльності НДГ є:

ü створення необхідних умов для проведення навчальної та виробничої практики студентів, підвищення кваліфікації спеціалістів відповідно до навчальних планів і програм НУБіП України, для проведення науково-дослідних робіт науково-педагогічними і науковими працівниками, докторантами, аспірантами та студентами;

ü вирощування й реалізація сільськогосподарської продукції;

ü виробництво елітно-насіннєвої продукції рослинництва та племінної худоби, розробка нових технологій, створення перспективних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід і ліній худоби та їх реалізація на підставі договорів з сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності і способів господарювання та іншими споживачами;

ü переробка продукції власного виробництва та її реалізація;

ü виготовлення та реалізація товарів широкого вжитку;

ü надання послуг, виконання робіт, здійснення некомерційної діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку;

ü здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів.

Аналізоване підприємство ВП НУБіП „Великоснітинське” НДГ ім. О.В.Музиченка розташоване у селі Велика Снітинка, Фастівського району; відстань до районного центру 15 км., до обласного м. Києва – 60 км.

НДГ розташоване в перехідній зоні між Поліссям і Лісостепом. Фастівський адміністративний район відноситься до зони з достатнім зволоженням і помірно теплим кліматом. В окремі роки трапляються ґрунтові засухи, котрі негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

Клімат місцевості помірно-континентальний з середньорічною температурою повітря близько +7 °С та кількістю атмосферних опадів 450-500 мм на рік, що обумовлює періодично промивний тип водного режиму із гідротермальним коефіцієнтом менше 1.

Середня температура у серпні становить +24 °С, а у січні -26 °С. Абсолютний максимум температури повітря за рік складає +37 °С, абсолютний мінімум – -34 °С.

Кількість опадів зростає в напрямку від холодної пори року до теплої і спадає від теплої до холодної.

Втеплу пору року (квітень-жовтень) випадає 375 мм опадів. В холодну пору року (листопад-березень) випадає 161 мм. Розподіл опадів по сезонах нерівномірний. Влітку випадає 37% від річної суми, навесні - 23% опадів, восени та взимку випадає менше половини річної суми опадів (40%)

У минулому територія землекористування була вкрита лісовою та трав'янистою рослинністю. Ліса займали підвищені ділянки поверхні. Однак, на сьогоднішній день вони повністю вирубані. Звільнені площі розорані і використовуються для вирощування сільськогосподарських культур Невелика ділянка лісу площею 32, 21 га збереглася у південно-східній частині території господарства, де поширені дуб, береза і осика. Підлісок складається з ліщини та крушини.

ВП НУБіП України Великоснітинське навчально-дослідне господарство (НДГ) імені О.В. Музиченка розташоване у північно-західному лісостепу в межах Київської області. Український лісостеп є найбільш ерозійно-небезпечною частиною країни, що зумовлено домінуванням розчленованого рельєфу, досить високою повторюваністю зливових опадів та високим ступенем розораності земельного фонду.

Рельєф території рівнинний, сильно розчленований. Середня абсолютна висота місцевості становить близько 186 м. Найнижчі висоти місцевості розташовані в заплаві річки Снітинка, найвищі висоти (212 м) спостерігаються у центральній та крайній західній частинах досліджуваної території. Поверхня досліджуваного району характеризується великою кількістю балок та ярів. Тересована річкова долина та ярково-балкова система і схилові поверхні є головними морфологічними елементами рельєфу.Через територію господарства протікають ріки Снітка і Камянка. На більшій частині території грунтові води залягають на глибині 10-16 м, місцями на 20 м, в широких замкнених впадинах на 4-5 м, на заплавах– 1-2м.

У господарстві спостерігається надмірна розораність території, невиконання у повному обсязі системи природоохоронних заходів, порушення встановленого режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах.

Ґрунтовий покрив господарства представлений переважно такими ґрунтовими відмінами, як чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові (займають понад 55% орних земель і є найбільш родючими), в тому числі середньо-суглинкові різновиди – 41%, важко суглинкові – 34%, легкосуглинкові – 25%. Варто зазначити, що у структурі ґрунтового покриву значну частину займають особливо цінні ґрунти, які представлені такими ґрунтами: темно-сірими опідзоленими супіщаними легкосуглинковими, чорноземами опідзоленими супіщаними легкосуглинковими, чорноземами типовими малогумусними легкосуглинковими та лучно-чорноземами легкосуглинковими. Потужність гумусового горизонту в чорноземах типових сягає 65 – 120 см і більше, вміст гумусу в них збільшується з півночі на південь. За цим показником вони належать до слабкогумусованих (2, 5–3%), малогумусованих (3–6%), середньогумусованих (понад 6%). Реакція ґрунтового розчину, гідролітична кислотність і ступінь насиченості основами орного шару ґрунтів коливається відповідно в таких межах: 5, 9 – 7, 7; 2, 9 – 0, 2 мг-екв/100г ґрунту; 88 – 98%.

Розораність території становила 76, 2 %, лісистість – 6, 6 %.

Земельні угіддя розташовані в двох населених пунктах: с. В. Снітинка та с. Гвардійське. Землі господарства цілком придатні для вирощування органічної продукції.

Таблиця 2.1