Мистецтво Австралії

Мистецтво племен, що населяють австралійський континент, поділяється на ряд напрямків або шкіл, що склалися в ході багатовікової історії первісного заселення континенту. Основні типи художньої творчості австралійців можна розділити на дві великі групи: мистецтво, що несе в собі риси реалістичної образотворчості, і мистецтво умовно-геометричне. Зразки мистецтва першого типу створювалися головним чином племенами, що населяють околиці континенту: на сході (найвідоміші - в районі Сіднея), північному заході і півночі (в Арнхем-Ленд). Це перш за все численні зображення на скелях і в печерах. Петрогліфи, тобто наскальні зображення, Південної і Східної Австралії дуже древні.

Антропоморфні, тобто людські, зображення в печерах північно-західної Австралії, так звані ванджіна, асоціювалися аборигенами з дощем і його магічним викликанням, з, міфічною змією - веселкою, з розмноженням людського роду і тварин. Під час посухи аборигени оновлювали ці малюнки, щоб викликати дощ, а також щоб душі ненароджених дітей покинули тіло змії-веселки - і втілилися в людські істоти.

Нерідко реалістичні за своїм характером зображення присвячені явищам повсякденного життя. Часто малюються тварини - об'єкти полювання. На островах затоки Карпентарія на стінах печер зображені люди, що сидять в човнах. Вони озброєні гарпунами і полюють на риб, черепах та інших морських тварин.

У Арнхемленд (найбільша резервація Австралії) мистецтво аборигенів розквітло найяскравіше і дало найвищі досягнення в двох формах: живопису в печерах і укриттях під скелями і малюнках на корі. Найцікавіші і барвисті наскальні малюнки знаходяться в західній частині Арнхемленд. Вони двох типів: до першого типу відносяться виконані в більш-менш далекому минулому наскальні зображення, створені, за повір'ям таємничими істотами. Це мистецтво відрізняється гострим відчуттям динаміки, лаконічною виразністю штриха, прекрасною характерністю в передачі руху. Одноколірні, нанесені на скелю тонкими лініями малюнки зображають людей завжди в русі - чоловіки біжать, б'ються, кидають списи чи грають на музичних інструментах, а жінки несуть посуд для їжі або беруть участь у танцях. Наскельний живопис (іл. 189) Арнхемленд за своєю своєрідною життєвістю, художніми якостями і різноманітністю сюжетів стоїть дуже високо. Він близький мистецтву бушменів Африки, і його перевершує тільки мистецтво європейського верхнього палеоліту, в якому вперше була застосована пластично об'ємна передача зображення.

189. Фігури, що біжать. Наскальний жівопис.Австралія, півострів Арнхемленд.

190. Зображення риби в стилі «рентгенівських знімків». Австралія, півострів Арнхемленд

Інший тип живопису - це багатобарвні статичні зображення (деякі з них зроблені ще на пам'яті нинішнього покоління) звірів, птахів, риб і плазунів, зрідка людей, в так званому стилі «рентгенівських знімків» - коли на малюнку видно внутрішні органи поряд із зовнішніми деталями (іл.190).

.

191. Зображення тварини. Живопис на корі. Австралія, півострів Арнхемленд.

192. Зображення тваринного світу. Живопис на корі. Австралія, півострів Арнхемленд.

193. Малюнок на чуринги.

Майже всі прибережні племена Арнхемленд з незапам'ятних часів малювали на корі (іл. 191, 192). Це давнє мистецтво в минулому практикувалося і в інших районах Австралії і в Тасманії. У живописі на корі також зустрічаються малюнки в стилі «рентгенівських знімків», що мають вид примітивних анатомічних схем: крім зовнішніх органів зображені і внутрішні - хребет, серце, стравохід (Крім Австралії, стиль «рентгенівських знімків» зустрічається в Меланезії, північнозахідній Амеріці, у деяких народів Сибіру.).

Художник, створюючи такі образи, прагнув до наочного відтворення всієї сукупності своїх знань про предмет зображення, наприклад про тварину, що є об'єктом полювання.

Однак слід враховувати, що твір мистецтва найчастіше створювався не заради його власне естетичної цінності, а в якості необхідного елементу тієї чи іншої магічної дії, що забезпечує успіх полюванню. Тому основна цінність зображення, з точки зору художника і всього племені в цілому, визначалася не стільки живим втіленням вигляду тварини, передачею її характерних типових повадок в живому образі, скільки фіксацією всіх тих прикмет і властивостей, які притаманні анатомічній будові (включаючи внутрішню будову) саме даної породи тварини.

Важливо було максимально ототожнити зображення двійника з самим звіром, щоб підвищити ефективність чаклунства, що і забезпечить успіх полювання.

У сенсі реалістичної цілісності образу таке зображення безумовно програвало в порівнянні з більш давніми; разом з тим воно відображало факт зростання інтересу первісного мисливця до внутрішньої будови тварин. Своїми елементарними засобами і наївно умовними прийомами це мистецтво прагне висловити все те, що абориген знає про окремі явища життя. Так, малюючи тварин, він бажав об'єктивно передати в малюнку не тільки його зовнішній вигляд, але і його внутрішню структуру - в тій мірі, в якій вона йому відома. Тому до його малюнків можна підходити як до наочних свідчень його зародкових наукових пізнань про явища природи, в тому числі анатомії тварин. У «рентгенівському» стилі малюються головним чином тварини, що вживаються в їжу, анатомічна структура яких більш-менш відома. З людським скелетом аборигени Арнхемленд були знайомі по поховальному ритуалу; міфічні ж істоти зображувалися ними за аналогією з людськими. Крім живопису на скелях і корі у аборигенів північно-східного Арнхемленду отримала розвиток кругла дерев'яна антропоморфна скульптура, нетипова для решти Австралії, але близька за типом антропоморфній скульптурі Нової Гвінеї і Меланезії.

У центральних областях Австралії, а також на заході та сході переважали різні стилі умовного геометричного мистецтва.У південно-східній Австралії основним геометричним мотивом були концентричний ромб, ритмічно повторюваний на поверхні дерев'яного виробу, а в західній Австралії - зигзаг, меандр та інші мотиви, близькі південно-східним настільки, що їх можна об'єднати в одну групу, умовно позначену стилем «концентричних чотирикутників», на відміну від центральноавстралійского стилю, який можна визначити як стиль «концентричних кругів» (поряд з якими широко застосовуються також спіралі і півкола, іл..194). Перший стиль добре представлений в різьбі на щитах і копьеметалках, а другий - на чуринги (дерев'яних священних предметах, іл. 193). В орнаментах західної Австралії часто застосовується також і мотив лабіринту. Він же зустрічається і в різьбі на деревних стовбурах - так званих дендрогліфах - в Новому Південному Уельсі. Дані зображення зазвичай зв'язувалися з обрядами присвяти або похоронним ритуалом.

іл.194 Традиційний орнамент аборигенів

Характерна риса австралійського умовного мистецтва - його символізм і множинне значення, яке може мати один і той же традиційний мотив, поміщений в різних комбінаціях. Такою комбінацією знаків викладаються цілі історії, що сталися з тотемічними предками в далекі, легендарні часи. Ці зображення межують з піктографією - початковою зображально-символічною стадією розвитку письма. Символіка кольорів у мистецтві австралійців є теж свого роду мовою, умовним засобом передачі ідей або психологічних станів. Зв'язок між умовним мотивом і явищем природи носить найчастіше традиційний характер і не тільки існує у свідомості майстра, але й входить.в сукупність часто фантастичних уявлень, які характерні для всіх членів даного племені. Проте у ряді випадків творець відповідного орнаменту довільно змінює символічні значення того чи іншого знаку, як би домовляючись про його новий зміст.

195. Австралія Браслети – тіви.Розфарбоване насіння, віск, людське волосся, дерево
196.Австралія.Дендрогліф.Біля 1918 року

197. Австралія. Тоа (знаки направлення) із району озера Ері.Висота від 19 до 57 см. Дерево, натуральні пігменти.Біля 1904 р.

198. Австралія. Щит. Висота 91 см Дерево, охра До 1897

199. Австралія. Коні на склотарному дворі місії. 55 х 70 см. Кора, охра.До 1938р.

Література

В. Кабо. Мистецтво Австралії й Океанії. Загальна історія мистецтв. Том 2, книга друга. - 1961 - www.bibliotekar.ru/Iskuss2/42.htm.

О. Прокоф'єв. Мистецтво Австралії. Загальна історія мистецтв. Том 6. Книга перша. Мистецтво 20 століття. - 1965.

Енциклопедія Кольєр. - Відкрите суспільство. 2000.