Обладнання для проведення заняття: постійні мікропрепарати, мокрий препарат печінки, зараженої печінковим сисуном, таблиці,мікроскопи і лупи.

Інтегративні зв’язки теми: знання особливостей будови і циклу розвитку сисунів необхідні для подальшого вивчення епідеміології та клініки інфекційних і тропічних захворювань.

Хід заняття:

1. Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі перелічених питань змісту теми).

2. Практична частина

2.1 Характеристика етапів роботи.

2.1.1 Вивчення представників класу Сисуни

а) Сисун печінковий (Fasciola hepatica) - збудник фасціольозу

Сисун печінковий досягає 3-5 см. Тіло листкоподібне, сплющене у спинно-черевному напрямку, в передній частині розширене. На передньому кінці є добре помітний конусоподібний виступ, на вершині якого розташований ротовий присосок. Черевний присосок лежить на невеликій відстані від ротового, по середній лінії тіла біля основи конусоподібного виступу. Тіло паразита вкрите кутикулою з шипами. Шкірно-м’язовий мішок складається з епітелію і трьох шарів м’язів (кільцевих, поздовжніх та косих). Порожнина тіла відсутня, усі внутрішні органи розміщені в паренхімі.

Травна система починається ротом, що знаходиться на дні ротового присоска. Останній переходить у м’язову круглу глотку ектодермального походження і короткий вузький стравохід. Ентодермальна середня кишка складається з двох стовбурів, що відходять від стравоходу паралельно з боків тіла і досягають заднього кінця тіла, де закінчуються сліпо. Від стовбурів відгалужуються бічні кишкові гілки також із сліпими закінченнями. Живляться фасціоли кров’ю з капілярів тканин хазяїна. Неперетравлені частинки їжі викидаються через рот.

Видільна система протонефридіального типу. В паренхімі міститься багато термінальних клітин з миготливими війками. Від цих клітин починаються тоненькі канальці, які зливаючись, утворюють більші канали, що впадають у центральний видільний канал, який відкривається видільною порою назовні.

За таблицею ознайомитись із будовою нервової системи. На передньому боці є два навкологлоткові ганглії, від яких відходять три пари нервових стовбурів, які з’єднані комісурами. Органи чуття, крім дотику, відсутні.

Сисуни - гермафродити. Чоловіча статева система представлена двома розгалуженими трубчастими сім’яниками, що займають задню частину тіла сисуна. Головні гілки сім’яників зливаються і утворюють сім’япроводи, які спереду від черевного присоска впадають в сім’яний міхур. Останній переходить у сім’явипорскувальний канал, який закінчується чоловічим копулятивним органом - цирусом. Цирус, сім`явипорскувальний канал і сім`яний міхур містяться в м’язовому мішечку - статевій сумці. Чоловічий і жіночий статеві отвори відкриваються у спільну статеву клоаку.

Жіноча статева система розташована в передній частині тіла сисуна. Від непарного розгалуженого яєчника відходить яйцепровід, який розширюється і утворює оотип, де відбувається запліднення яйцеклітини. У нього впадає жовточна протока і протоки залозок тільця Меліса. Перед тільцем Меліса проходять петлі матки, яка підходить до статевої клоаки і відкривається поряд з чоловічим статевим отвором. По боках тіла розміщуються добре розвинені жовтівники, що складаються з численних фолікулів.

Зрілі яйця жовто-коричневі, овальні, на одному з полюсів добре помітна кришечка, а на другому - плоский горбочок, у цитоплазмі численні жовткові включення. Розміри близько 135х80 мкм.

а б

Рис. 22 Будова сисуна печінкового (Fasciola hepatica):

а) 1. ротовий присосок; 2. гілки кишківника; 3. цирус; 4. черевний присосок; 5. матка; 6. сім’япроводи; 7. оотип; 8. сім’яники; 9. жовтівники; 10. непарний яєчник;

б) яйце

За схемою проаналізувати цикл розвитку сисуна печінкового.

Рис. 23 Цикл розвитку сисуна печінкового (Fasciola hepatica):

1. кінцеві хазяїни; 2. яйце; 3. мірацидій; 4. проміжний хазяїн (ставковик малий); 5. спороциста; 6. материнська редія; 7. дочірня редія; 8. церкарія; 9. адолескарія; 10. адолескарія на рослині

б) Сисун ланцетоподібний - збудник дикроцеліозу

Розглянути під мікроскопом препарат ланцетоподібного сисуна. Білувате тіло паразита видовжене, задній кінець його тупо-овальний, передній загострений, довжина 5-15 мм, ширина-1, 5-2, 5 мм. Кутикула шипів не має. Довжина паразита близько 10 мм, форма тіла ланцетоподібна. Є ротовий і черевний присоски. Травна система складається із ротового отвору, який розташований на дні ротового присоска, короткої глотки, що переходить в стравохід, двох нерозгалужених гілок кишок, які закінчуються сліпо, не доходячи до заднього кінця тіла.

Ознайомитись із будовою статевої системи. Знайти в передній частині два великі неправильно овальної форми сім`яники, від яких відходять сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал, цирус та цирусна сумка.

Жіноча статева система представлена непарним яйником, розташованим нижче від сім’яників, яйцепроводом, оотипом, сім’яприймачем, тільцем Меліса, жовтівниками, які містяться по боках середньої частини тіла, та маткою, що займає середню і задню частини тіла. У матці можна побачити велику кількість дрібних яєць.

Яйця можуть мати різне забарвлення - від світло-жовтого до темно-коричневого, що зумовлене різним ступенем зрілості. Форма яєць неправильна, оболонка товста, на верхньому полюсі міститься кришечка. Розміри 45х25-30 мкм.

в) Сисун котячий (Opisthorchis felineus) - збудник опісторхозу

Розглянути під мікроскопом препарат сисуна котячого.

Паразит довжиною 8-13 мм. Форма тіла видовжена, звужена на передньому кінці і закруглена на задньому. На передньому кінці тіла помітний слабо розвинений ротовий присосок, черевний присосок мало помітний. Паразит блідо-жовтого кольору. Канали кишок доходять до заднього кінця тіла, де закінчуються сліпо.

У сисуна котячого статеві органи представлені трубчастою маткою, яка розташована між кишковими каналами в середній частині тіла; два лопатеві сім`яники розташовані в задній частині тіла і між ними проходить звивистий видільний канал. Яйник і сім`яприймальник знаходяться перед сім’яниками. В середній третині тіла сисуна розміщені жовтівники. Статеві отвори відкриваються на передньому краї черевного присоска.

Жовтуваті овальні яйця звужені на передньому полюсі, де знаходиться кришечка. Оболонка тонка, гладенька. Розміри їх 26-30 х 10-15 мкм.

а б

Рис. 24 Будова сисуна котячого (Opisthorchis felineus):

а) 1. ротовий присосок; 2. черевний присосок; 3. матка; 4. жовтівники; 5. гілки кишківника; 6. оотип; 7. яєчник; 8. сім’яники; 9. видільний канал;

б) яйце

За схемою проаналізувати цикл розвитку сисуна котячого.

Рис. 25 Цикл розвитку сисуна котячого (Opisthorchis felineus):

1. кінцеві хазяїни; 2. яйце; 3. проміжний хазяїн молюск роду Bithyniа; 4. мірацидій; 5. спороциста; 6. редія; 7. церкарія; 8. другий проміжний хазяїн (риби родини коропових); 9. метацеркарія у шкірних покривах риби

г) Сисун легеневий (Paragonimus ringeri) – збудник парагонімозу

Розглянути на таблиці мариту сисуна легеневого.

Тіло завдовжки 4-13 мм, форма яйцеподібна. На тілі є шипи. Паразит коричневого кольору. Травна система складається з роту, глотки, короткого стравоходу, від якого відходять назад два широкі канали кишок, утворюючи багато численні бічні вигини. В середній треті тіла латерально від черевного присоска лежить непарний яєчник, а з іншого – матка, звернута у щільний клубок. Жовтівники займають бічні частини тіла від переднього до заднього кінця. Позаду матки і яєчника розміщені два лопатеві сім’яники. Статевий отвір відкривається позаду заднього краю черевного парисоска.

Яйця овальні, золотисто-брунатного кольору, розмір – 80-100 мкм.

Рис. 26 Сисун легеневий (Paragonimus ringeri)

За схемою проаналізувати цикл розвитку сисуна легеневого.

2.2 Оформлення результатів практичної роботи

Зарисувати в альбомі марити сисунів печінкового, ланцетоподібного, котячого і легеневого, яйця сисунів. Позначити основні органи.

За схемою описати даних гельмінтів.

3. Вироблення практичних навиків

На основі вивчення морфологічних особливостей марити вміти розпізнавати різні види сисунів. Вміти ідентифікувати за відмінними ознаками яйця сисунів.

4. Питання для контролю засвоєння теми

1. Морфо-анатомічні особливості будови сисуна печінкового.

2. Життєвий цикл сисуна печінкового.

3. Географічне поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика фасціольозу.

4. Морфо-анатомічні особливості будови сисуна ланцетоподібного.

5. Життєвий цикл сисуна ланцетоподібного.

6. Порівняльна характеристика морфо-анатомічних особливостей будови сисунів печінкового і котячого.

7. Життєвий цикл сисуна котячого.

8. Морфо-анатомічні особливості будови сисуна легеневого.

9. Життєвий цикл сисуна легеневого.

10. Географічне поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика трематодозів.

11. Яке значення у життєвому циклі трематод має зміна кінцевого і проміжного хазяїна.

12. Можливості дії фармацевтичними засобами при трематодозах.

5. Тестовий контроль до практичного заняття № 15

1. Вкажіть, яке захворювання викликає печінковий сисун:

A. Фасціольоз

B. Дикроцеліоз

C. Опісторхоз

D. Шистосомоз

E. Парагонімоз

2. Виберіть представника плоских червів, який в своєму розвитку проходить стадію адолескарії:

A. Schistosoma haematobium

B. Fasciola hepatica

C. Schistosoma mansoni

D. Schistosoma japonicum

E. Opistorchis felineus

3. Хворому після обстеження поставлений діагноз фасціольоз. Він міг заразитися при вживанні:

A. Сирої води із ставка

B. Раків

C. Зараженої риби

D. Зараженої печінки

E. Зараженого м'яса