ПРАКТИЧНЕ Заняття №19

Тема. Клас Комахи (Insecta): воші (Anoplura), блохи (Aphaniptera), двокрилі (Diptera) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини.

Вид заняття: лабораторно-практичне.

Актуальність теми: представники ряду воші і блохи є специфічними переносниками важких інфекційних захворювань (чума, висипний та поворотний тиф), тому актуальним є вивчення морфології, анатомії, розвитку цих комах з метою організації профілактичних заходів, а також застосування методів боротьби з інфекціями, що переносяться цими паразитичними організмами. Вивчення морфо–анатомічних особливостей і біології розвитку представників родини мух є актуальним в плані обґрунтування методів боротьби і профілактики інфекційних і протозойних захворювань, механічними переносниками чи збудниками яких є ці комахи

Мета заняття: розглянути особливості морфології і біології різних видів мух та їх роль в розповсюдженні збудників захворювань; вказати на епідеміологічне значення. Акцентувати увагу на розвитку паразитизму, як форми співжиття організмів.

Зміст теми:

1. Загальна характеристика класу Комахи.

2. Морфологія, біологія, розвиток представників ряду Воші.

2. Епідеміологічне значення вошей, шляхи передачі інфекції.

3. Заходи профілактики педикульозу.

4. Морфологія, біологія, розвиток блохи людської.

5. Епідеміологічне значення бліх.

5. Морфологія, біологія, розвиток представників ряду Двокрилі родини Мухи.

6. Епідеміологічне значення мух.

7. Основні методи боротьби з мухами.

8. Застосування фірм засобів при педикульозі та наявності інших ектопаразитів.

Обладнання для проведення заняття: фіксовані препарати вошей, бліх, мух, мікропрепарати ротових апаратів мух, лупи, мікроскопи, таблиці, методична література.

Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми використовується при вивченні окремих курсів на кафедрах інфекційних хвороб та медико-профілактичного профілю.

Хід заняття:

1. Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі перелічених питань змісту теми).

2. Практична частина

2.1 Характеристика етапів роботи.

2.1.1 Вивчення представників Ряду Воші - збудників і переносників захворювань.

а) Воша головна (Pediculus humanus capitis) - збудник педикульозу і переносник спірохет поворотного тифу.

Розглянути під лупою фіксованих вошей, а під мікроскопом препарати вошей.

У воші головної тіло сплюснуте в спинно-черевному напрямку і розмежоване на три відділи: голову, груди, черевце. Розміри 2-4 мм. Колір тіла сірий з темними пігментними плямами по краях грудей і черевця. На голові розміщені прості очі, п’ятичленисті товсті і короткі вусики. Колючо-сисний ротовий апарат, який в стані спокою глибоко втягнутий, а при скороченні м’язів висувається назовні і проколює шкірні покриви. Живиться кров’ю людини 2-3 рази на добу, голодування не витримує. Сегменти грудей злиті, крила відсутні, кінцівки закінчуються кігтиками. Черевце складається із 7 сегментів, між ними є глибокі вирізки. Виражений статевий диморфізм. Останній сегмент у самки роздвоєний, а у самця заокруглений. В задній частині самки видно придатки гоноподи, а у самця - клиноподібний копулятивний орган.

Рис. 42 Цикл розвитку воші головної (Pediculus humanus capitis)

Розвиток вошей відбувається з неповним метаморфозом. Зріле яйце (гнида) через яйцеводи потрапляє у непарний вивідний канал. Спочатку на волосину самка виділяє клейку речовину, внаслідок чого яйце приклеюється. Гниди овальної форми, біло-жовтого кольору, мають кришечку. Личинки, які вилуплюються з гнид подібні на дорослу особу, але мають менші розміри і характеризуються недорозвиненими статевими органами. Личинки активно живляться кров’ю і проходять три стадії розвитку. Після трьох линянь перетворюються на статевозрілі форми. За життя самка відкладає до 300 яєць. Тривалість ембріонального розвитку вошей залежить від температури тіла людини (оптимально близько 30^◦ С). Тривалість життя 27-38 днів.

Слина воші токсична і викликає свербіж у місцях укусів.

Зараження людини спірохетами відбувається при розчавлюванні вошей на тілі людини і втиранні їх випорожнень і гемолімфи у шкіру (контамінація).

б) Воша одежна (Pediculus humanus) - переносник спірохет поворотного тифу і рикетсій висипного тифу.

Воша одежна світло-сірого кольору, розміри 2, 2 - 4, 75 мм. На голові видно тонкі, довгі вусики, на черевці - неглибокі вирізки між сегментами, більш загострені гоноподи.

За життя самка відкладає до 150 яєць (гнид). Розвиток триває 16 днів. Тривалість життя 48 днів.

Рис. 43

1. Воша головна (Pediculus humanus capitis) стадія імаго та яйце (гнида) на волосині;

2. Воша одежна (Pediculus humanus humanus)

2.1.2 Вивчення представників родини мухи – переносників і збудників інфекційних захворювань.

а) Осіння жигалка (Stomoxуs calcitrans) – переносник збудників сибірки, поліомієліту, туляремії.

Вивчити морфологічну будову осінньої жигалки.

Жигалка осіння має твердий довгий хоботок, який служить для проколювання шкіри людини. Хітин світлого забарвлення, має темні плями на черевці.

Живиться кров’ю людини і хордових тварин.

Рис. 44 Осіння жигалка (Stomoxуs calcitrans)

б) Муха Вольфартова (Wohlfartia magnifica), її личинка викликає захворювання - міаз.

Ознайомитись із вольфартовою мухою.

Великі розміри 9-13 мм, світло-сірий покрив тіла, три темні поздовжні смужки на грудях. Черевце яйцеподібної форми, з темною смужкою по середині, а з боків – круглі плями. Дорослі мухи живуть на рослинах, живляться нектаром, мають сисний ротовий апарат. Личинки мухи відкладають на раневі поверхні тіла, у заглиблення слизових оболонок. Личинки активно вибуравлюються у тканини, руйнуючи їх. Особливо небезпечний для людини період виходу личинок з тіла у зовнішнє середовище, де вони заляльковуються. Захворювання розвивається дуже швидко і має злоякісний перебіг.

У циклі розвитку відзначити живородність самки: личинки – лялечки – імаго.

Рис. 45 Муха Вольфартова (Wohlfartia magnifica): 1. стадія імаго; 2. личинка

2.1.3 Блоха людська (Pulex irritans) - переносник збудників чуми, туляремії.

Вивчити під мікроскопом мікропрепарат блохи.

Тіло коричневе, сплюснуте з боків, вкрите дрібними щетинками. Голова заокруглена, має пару простих очей, пару коротких одинадцятичленистих вусиків, колючо-сисний ротовий апарат. Добре помітні 3 сегменти грудного відділу, відповідно має три пари п’ятичленних кінцівок. Задня пара кінцівок стрибального типу. Черевце складається із 10 сегментів. По краях черевця є 8 пар стигм. На 8 сегменті є чутлива пластинка - пігідій. Виражений статевий диморфізм. У самки на 7 сегменті розміщений сім’яприймач, а у самця посередині черевця міститься спіральної форми копулятивний орган. Самці менших розмірів, ніж самки.

Рис. 46 Цикл розвитку Блохи людської (Pulex irritans): 1. яйце; 2. личинка; 3. лялечка; 4. імаго

Розвиток блохи відбувається з повним метаморфозом: яйце – личинка – лялечка – імаго. Личинки безногі мають ротовий апарат гризучого типу, линяють три рази. При відсутності хазяїна вилуплення імаго з кокона не відбувається.

Секрет слинних залоз блохи викликає больові відчуття, свербіж. При кровосмоктанні блохи чумні бактерії інтенсивно розмножуються у шлунку, утворюючи «чумний блок» Зараження людини чумою відбувається при попаданні «чумного блока» в місце укусу.

2.2. Оформлення результатів практичної роботи

Використовуючи граф логічної структури, описати представників і вказати на їх епідеміологічне значення.

3.Вироблення практичних навиків

На основі морфологічних особливостей вошей, блохи та мух вміти визначати їх видову належність. На основі механізмів передачі збудників інфекційних захворювань обґрунтувати заходи профілактики цих захворювань.

4.Питання для контролю засвоєння теми

1. Характеристика типу Членистоногі.

2. Морфо – анатомічна характеристика Класу Комахи.

3. Морфологія, біологія, розмноження і розвиток вошей.

4. Епідеміологічне значення вошей, шляхи передачі інфекції від вошей до людини.

5. Морфологічні особливості, біологія, розвиток і роль бліх в розповсюдженні захворювань.

6. Морфологія, біологія, розвиток і епідеміологічне значення осінньої жигалки.

7. Морфологія, біологія, розвиток і епідеміологічне значення вольфартової мухи.

8. Особливості будови ротових апаратів паразитичних комах.

9. Методи боротьби з кровосисними ектопаразитами.

5. Тестовий контроль до практичного заняття № 19

1. Вкажіть комах, яким притаманне тільки живонародження:

A. Хатня муха

B. Москіти

C. Воші

D. Мокриці

E. Вольфартова муха

2. Яке захворювання викликають личинки вольфартової мухи:

A. Скабієз

B. Кишковий міаз

C. Дерматити

D. Шкірний міаз

E. Сонна хвороба

3. Вкажіть комах, личинки яких паразитують на тілі людини і викликають захворювання:

A. Воші

B. Вольфартові мухи

C. Блохи

D. Комарі

E. Клопи

4. Куди відроджують личинок вольфартові мухи:

A. У рани шкіри людей і тварин, ніс, очі, вуха

B. У свіже або гниюче мясо

C. У грунт

D. У гній

E. У купи сміття

5. Який з розділів медичної паразитології вивчає комах, що мають медичне значення:

A. Гельмінтологія

B. Арахнологія

C. Протозоологія

D. Арахноентомологія

E. Ентомологія

6. Яка тривалість життя воші головної:

А. 1-2 тижні

В. 2-3 тижні

С. 2 місяці

D. 1-1, 5 місяці

Е. 6 місяців

7. Вкажіть, які особливості будови воші головної:

А. Сіре тіло, вусики короткі і товсті, вирізки глибокі

В. Сіре тіло, вусики довгі і тонкі, вирізки глибокі

С. Біле тіло, вусики короткі і товсті, вирізки глибокі

D. Біле тіло, вусики короткі і товсті, вирізки неглибокі

Е. Сіре тіло, вусики короткі і товсті, вирізки неглибокі