Міжнародні ріки

Географічний аналіз свідчить, що значна кількість рік на Землі протікає по території кількох держав або розділяє території двох чи більше держав. Саме тому цій проблемі присвячено велику кількість наукових досліджень з міжнародного права [12]. До цієї теми звертаються учені України й у наші дні [13].

Definitio: Міжнародні ріки в міжнародному праві — це ріки, що протікають по територіях чи розділяють території двох (або більше) держав і використовуються для різних потреб за згодою між цими державами.

Географічні і господарські чинники міжнародних рік визначають їх міжнародно-правовий режим. Відповідно до нього жодна держава не може змінювати природних умов своєї території, якщо наслідками таких змін буде заподіяння шкоди території іншої держави. На підставі цього права і законні інтереси прибережних держав взаємозалежні. Отже, виникає потреба міжнародно-правового регулювання міждержавних відносин щодо використання таких рік.

Повертаючись до історичних прикладів міжнародно-правового регулювання взаємовідносин держав щодо використання міжнародних рік, слід назвати Віденський конгрес 1815 р. Відомо, що на ньому було визнано свободу судноплавства на основних європейських ріках, а також право прибережних держав узгоджено встановлювати правила такого судноплавства на Рейні, Некарі, Майні, Мозелі, Маасі і Шельді [14].

Регулюванню судноплавства на іншій європейській ріці, на Дунаї, приділено належну увагу в Паризькому мирному договорі 1856 р. Специфікою договору було те, що його нормами передбачався контроль судноплавства переважно не-прибережними державами (Великобританією та ін.). Сучас-

ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО_____________________________ 313

ний режим Дунаю визначається Белградською конвенцією про режим судноплавства на Дунаї 1948 p., а також Бухарестською декларацією 1985 р. У Белградській конвенції закріплений принцип свободи судноплавства, що дає відповідні права третім державам, які не є сторонами міжнародного договору.

Певною новелою в питанні сучасного судноплавства на Дунаї стало відкриття у ФРН 25 вересня 1991 р. каналу Рейн—Майн—Дунай. Цей водний шлях уряд ФРН вважає внутрішнім водним шляхом держави, що не підлягає міжнародно-правовому регулюванню.

Міжнародними договорами, зокрема Белградською конвенцією 1948 p., передбачається створення спеціальних органів — міжнародних річкових комісій (за Белградською конвенцією — Дунайської комісії). До компетенції Дунайської комісії входить спостереження за виконанням конвенційних положень, складання спільного плану основних робіт в інтересах судноплавства, уніфікація правил річкового нагляду, видання довідників, лоцій, навігаційних карт і т. д. З урахуванням цих особливостей, а також беручи до уваги виникнення нових постсоціалістичних держав у басейні Дунаю, правовий режим судноплавства на Дунаї має бути приведений у відповідність до вимог сьогодення.

Теорія міжнародного права відносить поняття " міжнародні ріки" до родових понять. Можна виділити істотні видові ознаки цього поняття. Керуючись такими видовими ознаками, міжнародні ріки поділяють на такі види: багатонаціональні, міжнародні, прикордонні.

Багатонаціональними прийнято вважати ріки, що не мають безпосереднього з'єднання з морем, несудноплавні або судноплавні лише для каботажного плавання між пунктами прибережних держав, і в їх використанні заінтересовані виключно прибережні держави.

Definitlo: Каботаж (франц. cabotage) — 1) судноплавство поблизу берегів, уздовж узбережжя (між портами однієї'держави); 2) флот прибережного плавання.

Міжнародними називають ріки, що мають судноплавне з'єднання з морем. Через географічні особливості їх використовують для міжнародного судноплавства як прибережні, так і інші держави відповідно до встановленого міжнародне-