Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






N^f ^ ' Глава 15






Нова Зеландія, Норвегія, СРСР, США, Франція, Чилі, Пів-денно-Африканський Союз і Японія). Договір набрав чинності тільки 23 червня 1961 р. На початок 90-х pp. учасниками договору є 35 країн світу.

Держави, які беруть участь у цьому договорі усвідомлюють, що, як записано в його преамбулі, " в інтересах усього людства Антарктика має й надалі завжди використовуватися виключно в мирних цілях і не повинна стати ареною або предметом міжнародних розбіжностей".

Домовляючись про свободу наукових досліджень в Антарктиці і про співробітництво з цією метою (ст. II), учасники договору зовсім не відмовляються від територіальних претензій на сам континент або на окремі його території, частини. Такі можливі претензії, говорячи мовою " білого" континенту, ніби " заморожуються". Так, у ст. IV договору прямо вказується:

" Ніщо в цьому Договорі не повинно тлумачитися як:

а) відмова будь-якої із Договірних Сторін від раніше заявлених
прав або претензій на територіальний суверенітет в Антарк
тиці;

б) відмова будь-якої із Договірних Сторін від будь-якої підстави
для претензії на територіальний суверенітет в Антарктиці або
скорочення цієї підстави, яку вона може мати в результаті її ді
яльності чи діяльності її громадян в Антарктиці або з інших
причин".

При цьому реальним обмеженням таких можливих зазіхань є лише прийнятий консенсус про те, що " ніяка нова претензія або розширення існуючої претензії на територіальний суверенітет в Антарктиці не заявляються, поки цей Договір є чинним" [16].

Хоч Антарктика використовується тільки в мирних цілях і на її території забороняються " будь-які заходи військового характеру такі, як створення військових баз і укріплень, проведення військових маневрів, а також випробування будь-яких видів зброї", договір, як зазначено в його ст. І, " не перешкоджає використанню військового персоналу або оснащенню для наукових досліджень чи для будь-яких інших мирних цілей".

Як міжнародна територія Антарктика є простором з особливим міжнародно-правовим режимом. У ст. VI договору за-


ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО_____________________________ 317

значено, що це район на південь від 60-ї паралелі південної широти, включаючи всі шельфові льодовики, але ніщо в цьому Договорі не утискує і ніяким чином не порушує прав будь-якої держави або здійснення цих прав, визнаних міжнародним правом щодо відкритого моря, у межах цього району". Тут мається на увазі, що всі держави відповідно до загального міжнародного права користуються певними свободами у відкритому морі: свободами судноплавства, рибальства, польотів у повітряному просторі над відкритим морем і т. д. Ці свободи можуть бути обмежені тільки специфікою самих природних умов Антарктики та особливостями її міжнародно-правового режиму. Про одну таку особливість міжнародно-правового режиму вже згадувалося з посиланнями на ст. І договору — це демілітаризація міжнародної території Антарктики.

Друга особливість режиму Антарктиди — це особлива охорона її природних ресурсів. При цьому міжнародно-правовий режим охоплює: режим живих ресурсів та режим мінеральних ресурсів.

Режим живих ресурсів регулюється, зокрема, Конвенцією про збереження морських живих ресурсів Антарктики від 20 травня 1980 р. Морські живі ресурси — це відповідно до статті І конвенції " популяції плавникових риб, молюсків, ракоподібних і всіх інших видів живих організмів, включаючи птахів, що живуть на південь від антарктичної конвергенції".

Будь-який промисел і пов'язана з ним діяльність у районі застосування цієї конвенції проводяться відповідно до її положень і таких принципів збереження:

a) запобігання скороченню чисельності будь-якої популя
ції, що виловлюється, до рівнів, нижче таких, що забезпечу
ють її стійке поповнення;

b) підтримання екологічних взаємозв'язків між популя
ціями морських живих ресурсів Антарктики, які виловлю
ються, та залежних від них і пов'язаних з ними, а також від
новлення виснажених популяцій, зазначених у пункті " а";

c) запобігання змінам або зведення до мінімуму небезпе
ки змін у морській зкосистемі, що є потенційно незворотни-
ми протягом двох або трьох десятиліть.



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал