Основні теорії виникнення ( походження) держави

У юридичній літературі існують різноманітні концепції виникнення держави. Найбільш поширеними серед них є патріархальна, теологічна, договірна, історико-матеріалістична, психологічна, органічна, насильства, космічна.

Студентам пропонується законспектувати матеріал у формі таблиці „Теорії походження держави”:

1. Однією з перших, яка виникла в епоху античності у Давній Греції, а з часом набула своїх прихильників, стала патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої. Абсолютна влада монарха - це продовження батьківської влади. Основними представниками названої теорії є Арістотель, Р.Фільмер, М.Михайлівський, М.Покровський та ін. На думку Аристотеля держава та право є результатом історичного розвитку патріархальної сім'ї, яка переходить у рід, плем'я, союз племен. Глава сім'ї стає главою держави, його влада визнається священною, непорушною.

Зазначена теорія має як своїх прихильників, так і критиків. На думку відомого мислителя Дж.Локка, якщо держава походить від сім'ї, то монархів має бути стільки, скільки й батьків, або лише одна монархія. Сучасні науковці вищезазначену теорію не поділяють і вважають, що держава і сім'я виникають майже одночасно, а результатом розвитку держави стає втрата родинних зв'язків. Саме тому не доцільно ототожнювати поняття «сім'я», «держава», «батько», «монарх». Разом з тим, вони визнають значущість і роль сім'ї у стабільності держави.

2. В епоху середньовіччя Августин і Ф. Аквінський обгрунтували теологічну теорію, за якою держава і право виникли за Божою волею, а монарх є намісником Бога на Землі, державна влада - вічна, непорушна, недоторкана і всі люди повинні їй підкорятися. Ця теорія відстоюється панування духовної влади над світською, церкви над державою. Церква вважаються посередником між Богом і державною владою. Теологічні погляди на походження держави і права у подальшому розвивали ідеологи світових релігій: християнства, ісламу, також іудаїзму. Найбільш відомими сучасними теологами є Марітен, Месьє та ін.

Позитивною рисою цієї теорії є ідеї авторитету державної влади, яка здатна забезпечити порядок і злагоду в суспільстві, необхідності укріплення порядку як загального блага в державі, а недоліком - визнання соціально-економічної і правової нерівності, заперечення активності людини, адже вона залежить від волі Бога.

3. У Новий час з'явилася низка теорій походження держави, та однією з найбільш поширених стала договірна (теорія суспільного договору, природно-правова) теорія. Перші ідеї договірної теорії зародилися ще у стародавній Греції та Римі, та концептуального оформлення вона набула у працях Г. Гроція, Дж.Локка, Т.Гоббса, Б. Спінози, Ж.-Ж.Руссо, А.Радищева, І.Канта та ін. Представники цієї теорії вважають, що держава і право виникають внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. В основу договірної теорії покладено тезу про те, що існував додержавний період існування людства - «природний стан людей», який визначався по-різному. Так, на думку Гоббса, природний стан це «війна всіх проти всіх», а тому постає потреба
забезпечення миру в суспільстві, гарантіях життя і безпеки людини. На думку Руссо - це стан свободи й рівності, але є потреба захищатися себе від зовнішніх обставин і проблем, породжених наявністю приватної власності. За різних підстав люди прагнуть вижити, а тому домовляються про створення держави. При цьому кожний, підкоряючи себе всім, не підкорює себе нікому особисто, тобто залишається вільним. Держава має право приймати закони, збирати податки, карати правопорушників, а також обов'язки - захищати свою територію, забезпечувати права та свободи громадян.

Цінність договірної теорії полягає у тому, що вона визнає природні права і свободи людини П громадянина, народний суверенітет. Основні положення цієї теорії знайшли відображення у більшій чи меншій мірі в конституціях сучасних демократичних держав, у яких зазначено, що держава гарантує і забезпечує права і свободи громадян, забезпечує правосуддя, сприяє загальному добробуту громадян та ін. Грунтуючись на належному рівні свідомості громадян, їх культурі ця теорія недостатньо враховує роль об'єктивних чинників (соціально-економічних, політичних та ін.) у виникненні держави.

4. Однією з теорій виникнення держави і права є історико-матеріалістична (соціально- економічна, класова), прихильниками якої були Л. Г. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін. Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає внаслідок розвитку й занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, появи приватної власності, непримиримості класів. Ця теорія містить два аспекти: а) підхід радянської науки, пов'язаний з виникненням класів і класових антагонізмів, тобто держава і право виникають там і тоді, де і коли виникають класи; б) більш широкий погляд дослідників західної філософської та юридичної науки, пов'язаний з ускладненням структури суспільства та суспільних відносин, виникненням «загальних справ» і необхідності вдосконалення управління суспільством (теорія морганістів). Обидва підходи
однаковою мірою мали місце під час виникнення держави і права. Вони певним чином доповнюють один одного й розкривають об'єктивні закономірності виникнення держави і права.

Недоліком цієї теорії є недооцінка національних, політичних, релігійних, культурних та інших чинників у формуванні держави і права.

5. Психологічна теорія. Основи цієї теорії було започатковано Цицероном, на думку якого держава і право виникають внаслідок природного прагнення людей жити разом. Завершеного вигляду ця теорія набуває у XIX ст.. у працях М.Коркунова, Л.Петражицького, З.Фрейда, які пов'язували виникнення держави і права окремими якостями психіки людини - потребою покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва.

Сучасні науковці підтримують важливість психічних чинників людей у формуванні держави і права, але вважають їх недостатніми.

6. Органічна теорія. Фундатором цієї теорії є англійський філософ XIX ст. Г.Спенсер, який вважав, що держав і право виникають одночасно з появою людей і є витвором самої природи, як і будь-який живий організм. Вони ростуть, диференціюються, розмножуються, старіють і вмирають. Як і біологічний організм, держава має політичне тіло голову, тулуб, руки, ноги які виконують відповідні функції. В основу цієї теорії покладені диференціація (держава спочатку виникає, потім розвивається і гине) та спеціалізація (групи людей виконують відповідні функції).

Позитивним здобутком органічної теорії є обґрунтування диференціації та інтеграції суспільства, а недоліком - спрощене розуміння держави і права, пояснення їх розвитку органічними законами.

7. Теорія насильства, яка набула поширення у XIX - поч. XX ст. Представниками теорії були Е. Дюринг, Л.Гумплович, К.Каутський та ін. За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. Для утримання влади та управління завойованими територіями створюється державний апарат (Золота Орда, Київська Русь та ін..) Науковці підтримують ідею про те, що у виникненні багатьох держав загарбницька політика відігравала значну роль, але цей чинник не є єдиним і достатнім. Крім того, на думку
німецького державознавця Г.Емінена, практичні наслідки такої політики зводяться не стільки до виникнення, стільки до знищення держави.

8. Космічна. Прихильники космічної теорії пояснюють виникнення держави завезенням на Землю політичної організації суспільства з Космосу іншими цивілізаціями.

9. Мусульманська. За теорією ісламістів, держава у мусульман виникає як служитель мусульманською права і слідкує за правильним відправленням правосуддя.

Вищезазначені теорії походження держави, а саме - патріархальна, теологічна, договірна історико-матеріалістична, психологічна, органічна, насильства наприкінці XIX та протягом XX ст.. продовжували існувати. Разом з тим на їх підґрунті з'явилися і нові теорії походження держави.

Олігархічна (Б. Шантебу) пов'язує виникнення держави з поділом праці і виділенням управління як специфічного виду діяльності, яким займалася елітарна група, що виокремилася із суспільства.

Розрізняють три види олігархічного шляху виникнення держави: військовий (поява правлячої військової еліти в результаті військових походів і захоплення здобичі - це держави франків і монголів); аристократичний (формування управлінської еліти на основі родової аристократії - вождів племен, представників знатних родів, що відрізнялися знаннями і військовими доблестями); плутократичний (плутократія - влада багатих; формування управлінської еліти на підставі майнової переваги).

Підкреслення поділу праці і виокремлення особливого шару людей - управлінців, як умов і ознак виникнення держави, характеризує позитивні сторони даної теорії. Однак зазначення тільки цих елементів не вичерпує всіх ознак, якими супроводжувався процес виникнення держави. Не враховується і той факт, що держава, її управлінська структура формувалися не тільки для задоволення потреб правлячої еліти, але й для вирішення загальних справ.

На основі соціально-економічної теорії у XX ст. з'явилися техніко-економічні теорії
походження держави і права, представленої Г.Чайлдом, К.Вітфогелем та ін.. Різновидом техніко - економічної теорії є теорія «неолітичної революції» Г.Чайлда, який вважав що саме перехід до землеробства і тваринництва автоматично спричинив зростання виробництва, призвів до збільшення населення, поглиблення спеціалізації праці, соціальної і майнової нерівності, зрештою - до виникнення держави.

У XIX ст. ідеї теорії насильства було покладено в обґрунтування расової теорії (Ж.-А.Гобіно, Ф.Ніцше). Поділ суспільства за расовою ознакою вважався основною передумовою виникнення і розвитку держави. У світі існують «вищі» раси, які покликані керувати, і «нижчі», які «від природи» мають підкорятися. Виникнення держави пояснюється необхідністю забезпечення панування одних рас над іншими.

Походження держави пояснюється також демографічними факторами - зростанням народонаселення (Т.Мальтус), географічними кліматом, ландшафтом, природними ресурсами (Ш.Монтеск'є, Е.Хантінгтон) та ін..

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на причини і закономірності виникнення держави і права, існують численні доктрини виникнення держави. Кожна із зазначених теорій має свої переваги і недоліки.

Тести для самоконтролю

1.Вкажіть одну із ознак первісного ладу:

а) наявність апарату управління;

б) спільність прав і обов’язків членів суспільства;

в) наявність апарату примусу;

г) збір податків