Первісне суспільство: економічна основа, організація соціальної влади

Протягом тривалого часу люди жили не маючи держави і права. Це була епоха первісного суспільства. Виживання людини в жорстких природних умовах було можливе лише за колективних форм життєдіяльності, а тому вже тоді люди об'єднувались у невеликі групи - первісне стадо чи орду, спільно виробляли примітивну зброю, полювали, добували їжу, виготовляли одяг зі шкур тварин.

З часом, люди навчилися виробляти досконаліші знаряддя праці, будувати житло, добувати й готувати різноманітну їжу, одомашнювати диких тварин, обробляти землю та вирощувати необхідні для харчування рослини. Первісне стадо поступається місцем досконалішому об'єд­нанню людей - первісній родині, родовій общині (роду), тобто колективу людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство. Заборона шлюбів усередині роду призводить до активного спілкування між окремими родами, внаслідок чого вони об'єднувались у фратрії та племена на основі мовної, економічної, територіальної та шлюбної спільності.

Регулятором суспільних відносин виступала соціальна влада, яка ґрунтувалася на сімейних відносинах, основах первинної демократії, суспільного самоврядування, спиралася на авторитет, традиції. У цей період не існувало спеціального апарату для виконання і забезпечення влади і органів, які б здійснювали примус. Примус застосовувався дуже рідко і виконував роль громадського виховання. Відсутність спеціального апарату управління й примусу була обумовлена простотою економічної й соціальної організації первісного суспільства. Управління в первісному суспільстві здійснювалося загальними зборами дорослих членів роду (воїнів), які вирішували питання життєдіяльності роду, розглядали справи про релігійні злочини, вбивства членів роду.

Для соціального регулювання тобто цілеспрямованого упорядковування, визначення поведінки людей і їх колективів, застосовувалися соціальні норми. Найбільш ранніми були архаїчні першонорми - табу, таліон. Поступово сформувалися релігійні й моральні норми, звичаї, традиції.

Первісне громадське самоврядування характеризувалося низкою ознак, а саме: існувало тільки в рамках роду, виражало його волю й грунтувалося на кревних зв'язках; суб'єкт і об'єкт управління збігалися; органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори всіх членів роду (чоловіків і жінок), і старійшини, що обирають ними; суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах; влада старійшин, що стояли на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) ґрунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі; плем'я управлялося радою старійшин, яка обирала вождя; посада старійшини не даваланіяких привілеїв, він працював нарівні з усіма й одержував свою частку, як усі; відмінностейміж правами і обов'язками в членів роду не було.

Отже, суспільна влада збігаласябезпосередньо з родовою громадою, не була відділена від неї. Єдність, взаємодопомога, співробітництво всіх членів роду, відсутність протилежних інтересів дозволяли родовим зборам без конфліктів вирішувати всі питання.