Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Види форм державного правління






Розрізняють дві основні форми державного правління: монархію і республіку.

Монархія - це така форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи - монарха, передається в спадщину, не залежить від населення.

Потягом історії існували різні види монархій, більшість із яких уже не існує: 1) східна деспотія, заснована на азіатському засобі провадження; 2) антична (рабовласницька); 3) феодальна: а) ранньофеодальна - характеризується великим ступенем децентралізації, б) станово-представницька - влада монарха поєднується із наявністю станово-представницького органу (Іспанія - кортеси, Англія - парламент); в) абсолютна; 4) конституційна.

На початку III тисячоліття продовжують існувати абсолютна і конституційна монархії.

1. Абсолютна (необмежена) монархія. Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосудця, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках. У первозданному вигляді збереглася в одиничних країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена.

2. Конституційна (обмежена) монархія. Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому;
парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Голландія, Японія та ін.)

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною (практично себе віджила).

а) дуалістична монархія - юридично і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом і парламентом. Парламент приймає закони, але у монарха є право абсолютного вето (відхилення законопроекту). Уряд призначається монархом, підпорядковується йому і відповідає тільки перед ним. Дуалістична монархія характерна для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму, а в сучасних країнах вона збереглася в султанаті Бруней, Бутан, Тонга.

б) парламентська (парламентарна) монархія. Монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні країною фактично не бере. Фактичним главою держави - прем'єр – міністром стає лідер партії, яка володіє найбільшим числом депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний. Сучасні монархії є здебільше парламентськими - Велика Британія, Японія, Бельгія, Іспанія, Нідерланди, Таїланд, Швеція.

Низка монархій знаходиться між дуалістичною і парламентською (Йорданія, Марокко, Непал). Більшість сучасних держав - республіки

Республіка - це така форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницькими загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк.

Основні ознаки республіки: 1) влада глави держави і вищих державних органів делегується їм народом; 2) повноваження глави держави обмежені визначеним строком; 3) глава держави несе політичну відповідальність за свою діяльність.

В історії держав світу існували різні види республік: антична, середньовічна (феодальна); буржуазна; соціалістична.

Серед сучасних видів республік виділяють: парламентську, президентську, змішану (парламентсько-президентську або президентсько - парламентську).

1) парламентська - глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Фактично главу і склад кабінету міністрів визначає партія, яка перемогла на парламентських виборах і має більшість у парламенті. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Діє принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія).

2) президентська - глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом - прямими виборами населення (Аргентина, Мексика, Бразилія, Іран, Ірак). Виняток складають США, де президента обирає колегія виборників, обрана виборцями).

3) змішана - яка поєднує у собі елементи президентської і парламентської республіканських форм правління. Президент - глава держави, обирається всенародним голосуванням, але не очолює уряд, а пропонує його склад (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Уряд, як правило несе відповідальність перед президентом, але і парламент має право висловити йому свою недовіру, що тягне відставку уряду. Президент має самостійний статус, тобто він очолює три гілки влади, а не належить до жодної (Україна, Бєларусь, Фінляндія, Франція).


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал