Форми державного устрою

Форма державного устрою характеризує територіальний поділ та відповідну організацію державних органів. Державний устрій існує у простій і складній формах.

Виділяють наступні форми державного устрою:

1.Унітарна держава - єдина централізована держава, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенних прав. Унітарна держава - це проста форма державного устрою.

Основні ознаки унітарної держави: І) єдина конституція; 2) єдина система вищих органів державної влади - глава держави, уряд, парлемнт та ін. 3) єдине громадянство; 4) єдина система законодавства і єдина судова система; 5) адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-яку політичну самостійність; 6) єдина символіка.

До унітарних держав належать країни Балтії, Польща, Бєларусь та ін. Деякі унітарні держави включають автономні утворення (адміністративні автономії) - Україна, Велика Британія, Грузія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Фінляндія. Такі держави називають децентралізованими унітарними державами або унітарними державами з елементами федералізму.

2. Федерація - складова союзна держава, частинами якої є державні утворення, що мають
суверенні права.

Основні ознаки федерації: І) наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не є одне ціле, а складається із територій - суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ; 2) наявність загальної конституції федерації і конституцій її суб'єктів, 3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів; 4) наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації; 5) можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США); 6) наявність загальнофедеральної податкової і грошової системи; 7) суб'єкти федерації не мають суверенітету і не є суб'єктами міжнародного права, але в договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація, так і кожний із її суб'єктів.

Розрізняють два основні різновиди федерації за способом взаємовідносин федерації та її суб'єктів: а) союзну федерацію (федерація заснована на договорі), суб'єктами якої є суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень, аж до права виходу зі складу федерації (США, ФРН, РФ, Швейцарія). За формальними ознаками федерацією був СРСР; б) федерацію засновану на автономії, суб'єктами якої є державні утворення, що не мають суверенітету, але мають певні ознаки державності у вигляді повноважень самостійно вирішувати питання місцевого значення (Бельгія, Австрія, Індія, Пакистан).

Існують й інші різновиди федерації та критерії їх класифікації. На сьогодні у світі нараховується 24 федеративних держави, більшість із яких - великі й середні за територією і чисельністю населення (Індія, Мексика, Росія, США, Німеччина).

Окрім унітарних і федеративних держав існують союзи держав. Специфічними формами державного устрою є конфедерація і співдружність. Вони відрізняються від федерації як форми територіального устрою тим, що є формою міждержавного союзу, тобто об'єднанням незалежних держав.

Конфедерація - тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони, або розпадаються (Об'єднана Арабська Республіка 1958- 1961 рр., яка розпалася на Єгипет і Сирію), або еволюціонують у федерацію (США). Через етап конфедерації пройшли також Нідерланди, Швейцарія. На цей час риси конфедерації мас Європейський Союз. У 2003 р. була утворена конфедеративна держава Сербії і Чорногорії.

Історії відома й така форма державного устрою як імперія.

Імперія - це примусово утворена, зазвичай через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади (Російська імперія, імперія Габсбургів, Австро-Угорська імперія).

За часів феодалізму існувала й така форма державного устрою як унія - об'єднання двох і більше монархічних держав (Річ Посполита).

Особливою формою об'єднання держав є співдружність (СНД, Британська Співдружність націй, Європейська Співдружність у Західній Європі). Це дуже рідкісне, аморфне об'єднання. В основуспівдружності, як і при конфедерації, покладені міждержавний договір, статут, декларація, угоди, інші юридичні акти. Цілі, висунуті при створенні співдружності, можуть бути найрізноманітнішіекономічні, культурні та ін. Співдружність може мати перехідний характер: розвиватисяв конфедерацію і навіть у федерацію або, навпаки, призвести до дезінтеграції, роз'єднанні.