Термінологічний словник

Атмосфера – насичення екранного простору концентрованими почуттями.

Верстка - вирішальний етап створення інформпрограм; процес, що складається з відбору матеріалів і структурування випуску новин, тобто розстановки екранних повідомлень у певній послідовності.

Відеоряд - вся сукупність монтажних планів, які репортер показує в сюжеті; відеоряд - оригінальний термін новин.

Видовище – спеціально організована в часі і просторі публічна демонстрація соціально значущої поведінки.

Драма – родлітературного твору, що написаний у формі діалогу і призначений для виконання акторами на сцені.

Драматургія – теорія драми; закони її універсальні для будь-якої творчої діяльності: відповідно до них історія розвивається за законом єдиної драматичної дії. Образна основа спектаклю, фільму.

Еклектика – неорганічне, суто зовнішнє поєднання поглядів, точок зору, методів, які внутрішнє не можуть бути поєднані.

Естетичний – такий, що належить до сфери ціннісних відношень між людиною і світом в галузі художньої діяльності людей; вишуканий, прекрасний.

Жанр – рід, вид; різновиди художніх творів, які історично склалися.

Ілюзія – обман чуттєвого сприйняття; те, що примарилося.

І нтершум, або лайв, - це невеликий шматок відеоряду, який видається в ефір з природним звуком, записаним камерою.

І нформація - відомості про навколишній світ і процеси, що протікають в ньому, сприймані людиною або спеціальним пристроєм.

Іманентний – притаманний природі самого предмету, внутрішнє.

Інтерпретація – тлумачення, розкриття смислу, змісту чого-небудь. Інтерв’ю – буквально зустріч, бесіда – жанр публіцистики, що представляє собою розмову журналіста із соціально значущою особистістю, протягом якої вони розглядають актуальні питання.

Кадр – зображення предмета чи явища, фіксоване на плівці і виникаюче на екрані як статична чи рухома картинка; монтажний кадр – частка знятої на плівку дії від включення до вимикання камери, вихідний художній елемент фільму.

Кіно – оптико-хімічний комунікативний засіб.

Кіномистецтво– техногенне просторово-часове мистецтво.

Композиція кадру – зв'язок, розташування предметів то людей у кадрі, їхнє об’єднання в єдине образне тіло відповідно до загального ідейно-естетичного завдання даного епізоду і усього фільму в цілому.

Комунікація – спілкування, передача інформації від людини до людини.

Лид – (от англ.вести, бути попереду) – перша фраза новостійного сюжету.

Новина – це недавно отримана звістка, повідомлення раніше невідомої інформації, яка представляє актуальний інтерес для певної аудиторії

Об’єктивний – пов'язаний із зовнішніми умовами, незалежний від чиєїсь волі, можливостей.

«Об’єктивна» камера – рух камери, коли вона виражає точку зору стороннього свідка або не стороннього – глядача.

Образ – узагальнене художнє відображення дійсності, втілене у формі конкретного індивідуального явища.

Оператор – спеціаліст, який проводить кіно- або телезйомку, відповідальний за технічну бездоганність зображення.

План – умовний масштаб зображення в кадрі (плани бувають крупні, середні, загальні і деталь).

Повсюдність – одночасна передача інформації численній розосередженій аудиторії.

Подія - те, що сталося, те чи інше значне явище, факт суспільного, особистого життя

Принцип – основне положення, теорії, вчення, теоретичної програми.

Програмність мовлення – об’єднання окремих творів у єдиний системно організований процес соціальної інформації.

Ракурс – точка зору камери, що створюється шляхом нахилу чи підйому оптичної осі апарату при зйомці, допомагає виразити погляд героя чи автора на подію.

Режисер – керівник, творчий робітник, художній організатор.

Режисура – мистецтво створення будь-якого видовища.

Репортажність – природна властивість телебачення.

Репортаж – найпоширеніший, діючий, ведучий жанр тележурналістики. (Термін «репортаж» походить від фр. reportage й англ. report, що означає «повідомляти»).

Рубрика - загальна назва для повідомлень, що розвивають певне тематичне спрямування, розраховане на одну і ту ж аудиторію.

Ранжування - найважливіший інструмент верстки інформаційного випуску, що припускає визначення ступеня суспільно-політичної важливості, загальнолюдської значимості новин і що обумовлює послідовність їх повідомлення аудиторії.

«Суб’єктивна» камера – будь-який рух камери, коли вона стає на точку зору діючої особи.

Сюжет - в епосі, драмі, поемі, сценарії, фільмі - спосіб розгортання фабули, послідовність і мотивування подачі зображуваних подій.

Синхрон - відеоматеріал, в якому використана частка прямого інтерв'ю з учасниками сюжету.

Сюжет - в епосі, драмі, поемі, сценарії, фільмі - спосіб розгортання фабули, послідовність і мотивування подачі зображуваних подій.

Телебачення – електронний комунікативний засіб.

Телемистецство – техногенне просторово-часове мистецтво, що володіє часовими властивостями радіо і має аудіовізуальну мову кіно.

Темпо-ритм – темп, швидкість з якою спливає екранний час; ритм – внутрішня напруга, яка виражає степінь накалювання дії.

Техногенний– такий, що виник в результаті промислової, технічної діяльності людини.

Стендап - відоматеріал, де репортер присутній в кадрі і безпосередньо коментує подію, що відбувається.

Світло і колір – засоби екранної виразності, що служать для художньої характеристики персонажів, атмосфери дії, розвитку подій.

Символ – те що служить умовним знаком якогось поняття, явища, ідеї.

Симультанність – одночасна, миттєва передача звукового чи звуко-зорового образу події на велику відстань.

Система – певний порядок, форма організації; ціле, що являє собою єдність закономірно розташованих у взаємному зв’язку частин.

Стиль – спільність образної системи, засобів художньої виразності, яка обумовлена єдністю ідейно - художнього змісту.

Суб’єктивний – притаманний тільки даному суб’єкту, особі. Суб’єктивна» камера – будь-який рух камери, коли вона стає на точку зору діючої особи.

Телебачення – електронний комунікативний засіб.

Телемистецство – техногенне просторово-часове мистецтво, що володіє часовими властивостями радіо і має аудіовізуальну мову кіно.

Темпо-ритм – темп, швидкість з якою спливає екранний час; ритм – внутрішня напруга, яка виражає степінь накалювання дії.

Техногенний– такий, що виник в результаті промислової, технічної діяльності людини.

Умовність – зовнішнє правило, домовленість, що закріпилися у суспільній поведінці.

Функція – роль, значення чого-небудь.

Шпігель - коротка анотація всіх новин на самому початку випуску.